Ухвала суду № 36262308, 19.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1326/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КТК» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КТК» звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, в якому просили визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2012 №0010981501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 23411,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КТК» є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 10.02.2003. Свідоцтво про державну реєстрацію від 10.02.2003 № 13571200000000056. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.02.2003 за № 286, перебуває на обліку Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області та є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва платника податку на додану вартість від 12.02.2003 № 40105027.

Відповідно до поданих товариством податкових декларацій за травень та серпень 2012 року, позивачем до податкового кредиту було віднесено податкові накладні від 23.05.2012 № 8 та від 02.08.2012 № 1 на загальну суму 140464,00 грн.

У жовтні 2012 року посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку податкових декларацій з ПДВ позивача за травень 2012 та серпень 2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу, що призвело до завищення товариством податкового кредиту на загальну суму 23411,00 грн.

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на твердженні, що товариством було подано заяву (скаргу на постачальника за порушення ним порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі) та додатки до неї з порушенням встановленого Податковим кодексом строку.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2012 №0010981501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 23411,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачяк суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та, відповідно, прийнятого рішення.

З такими висновками Київського окружного адміністративного суду повністю погоджується колегія суддів.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 вказаного Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 20 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 №1492 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1342) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу. Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява зі скаргою на постачальників подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, декларації з ПДВ разом зі скаргами на постачальника (додаток 8 до декларації) за травень та серпень 2012 року подані позивачем в електронному вигляді 20 червня 2012 року та 19 вересня 2012 року відповідно.

Додатки до скарги на постачальника (копії розрахункових документів) направлялись до податкового органу поштою 20.06.2012 та 19.09.2012 відповідно.

Тобто, подання позивачем декларацій з ПДВ, скарг на постачальника та додатків до них відбулося в термін, передбачений статтею 203 Податкового кодексу.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі позивач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.