Ухвала суду № 36261459, 11.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року м. Київ К/9991/30865/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Слов'янська ОДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.04.2011

у справі № 2-а-0570/2814/2011

за позовом комунального підприємства Миколаївської міської ради "Сервіскомуненерго" (далі - Підприємство)

до Слов'янської ОДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.04.2011, позов задоволено; визнано протиправним податкове повідомлення-рішення від 19.02.2011 № 0000121740/0 та податкову вимогу від 10.02.2011 № 62. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що висновок податкового органу про наявність у позивача податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб як підстави для застосування до Підприємства штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені є передчасним.

На вказані судові акти Слов'янською ОДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник зазначає про невідповідність висновків судів положенням пункту 1.15 статті 1, підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16, пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та дійсним обставинам справи, в зв'язку з чим просить відмовити у позові, скасувавши оскаржувані судові рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено фактичну перевірку Підприємства з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету за період з 01.01.2010 по 31.12.2010. Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 21.01.2011 № 1/17-311-2/36209174.

Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено, що у перевіреному періоді позивач як податковий агент не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб, утриманий із заробітної плати його працівників, у загальній сумі 240 146,93 грн. Наведена обставина стала підставою для притягнення Підприємства до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 119 022,98 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 19.02.2011 № 0000121740/0, а також для нарахування позивачеві 6143,63 грн. пені за податковою вимогою від 10.02.2011 № 62.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано послалися на пункт 1 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, наведена норма Кодексу запровадила особливий порядок застосування відповідальності за невідображення у податковій звітності та несплату податкового зобов'язання з даного виду податку, встановивши, що заходи відповідальності за вказані правопорушення визначаються лише Податковим кодексом України.

Наведене, у свою чергу, виключає можливість керуватися нормами законів, що діяла до часу набрання чинності Податковим кодексом України, при притягненні платника до відповідальності за несвоєчасну сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб безвідносно до періоду такої несплати, позаяк у такому випадку застосовуються юридичні наслідки, передбачені безпосередньо зазначеним приписом Перехідних положень Податкового кодексу України.

Враховуючи, що цей припис встановлює обов'язок Підприємства як податкового агента відобразити суму несплаченого податку у податковій звітності за перший звітний квартал, то висновок ДПІ про порушення позивачем порядку відображення та сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 240 146,93 грн. (зроблений податковою інспекцією за результатами проведення перевірки платника 21.01.2011) суди цілком об'єктивно визнали передчасним.

У разі ж невиконання Підприємством обов'язку з відображення у податковому розрахунку за перший квартал 2011 року відповідної суми податкового боргу, до позивача застосовуватимуться передбачені названим Кодексом заходи відповідальності, зокрема, у вигляді штрафу (з урахуванням обмеження, встановленого пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України), а також у вигляді пені.

За таких обставин суди правомірно задовольнили позовні вимоги Підприємства.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судами на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.04.2011 у справі № 2-а-0570/2814/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько