Ухвала суду № 36261450, 13.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2013 р. м. Київ К-42058/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 по справі №2а-6569/09/2670 за позовом Спільного українсько - німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва; треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Краще місто» про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010, позовні вимоги Спільного українсько - німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» (далі-СП ТОВ «Кершер», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі-ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, відповідач) задоволено. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2008 №0015402305.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 20.12.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 21.01.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010, прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, положень п.1 ст.3, п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі-Закон України № 265/95-ВР).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою адміністрацією у Київській області було проведено перевірку господарської одиниці СП ТОВ «Кершер» - АЗС -магазину, розташованого за адресою: м.Васильків, вул.Декабристів, 49, щодо перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведенні розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 09.10.2008 №002931, реєстраційний №1335/26/59/23/25196004.

Згідно з висновком акту перевірки позивачем порушено пункти 1, 2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР, яке полягало у незастосування РРО та невидачі відповідних розрахункових документів на суму 14501,00грн., а саме: на місці проведення розрахунків СП ТОВ «Кершер» знаходиться Р0S-термінал, через який проводяться розрахункові операції в безготівковій формі (за допомогою платіжних карток) за ПММ та послуги мийки, що розміщена на території та за адресою АЗС. СП ТОВ «Кершер» проводить розрахункові операції з продажу (відпуску) ПММ через Р0S-термінал та зареєстрований РРО. СП ТОВ «Кершер» на місці проведення розрахунків проводить розрахункові операції через Р0S -термінал у безготівковій формі (за допомогою платіжних карток) за послуги мийки без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа за період з 01.08.08 по 09.10.08 на загальну суму 14501,00грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято рішення від 05.12.2008 №0015402305 про застосування до СП ТОВ «Кершер» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 72505,00грн.

Згідно пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України №265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Судом встановлено, що 01.04.2008 між позивачем як виконавцем та ТОВ «ТНК-Транс» як замовником було укладено договір № 41-3-0408 про надання послуг, за умовами якого позивач надавав замовникові послуги з мобільної мийки автомобілів. Проте, з 01.08.2008 договір №41-3-0408 був достроково розірваний за згодою сторін, а з 15.08.2008 послуги мийки за вказаною адресою надавалися на підставі договору № 46-3-0408 (надання послуг) від 01.04.2008, укладеного між ТОВ «ТНК- Транс» (замовник) та ТОВ «Краще місто» (виконавець), яке отримало у тимчасове платне користування частину будівлі АЗК (за адресою: м. Васильків, вул. Декабристів. 49) під мийку згідно договору суборенди від 01.08.2008 №335-08/СА, укладеного між позивачем та ТОВ «Краще місто».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що станом на 09.10.2008 позивач не надавав послуги з мийки на АЗС за адресою: м.Васильків, вул. Декабристів, 49, а тому не міг проводити розрахункові операції з оплати таких послуг через реєстратори розрахункових операцій.

Суд апеляційної інстанції з таким висновком погодився, проте, вказав на наявність факту правопорушення в частині здійснення позивачем розрахункових операцій з продажу (відпуску) ПММ через Р0S-термінал та зареєстрований РРО, який не спростовано позивачем належними доказами.

Разом з тим, залишаючи постанову суду першої інстанції без змін суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд не може перейняти на себе повноваження відповідача щодо виокремлення із рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2008 №0015402305 в частині правомірно застосованих штрафних санкцій за порушення, допущені позивачем при продажі ПММ.

Проте, відповідно до частин другої, третьої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з п. 4 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Дотримання цього принципу вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, встановлення фактичних обставин справи, навіть якщо на них немає посилання сторін в їх доводах чи запереченнях, з витребуванням відповідних доказів в тому числі із власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій цей принцип дотримано не було, обставини справи встановлені неповно, зокрема, судом не досліджено розрахунок штрафних санкцій, з виокремленням штрафних санкцій за факт встановленого правопорушення, який за його відсутності може бути у податкового органу з ініціативи суду, що і потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 названого Кодексу щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

З огляду на те, що встановлення вищезазначених обставин вимагає дослідження нових доказів, що знаходиться поза межами касаційного розгляду справи, встановлених ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій, як таких що не відповідають вимогам ст.159 цього Кодексу.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв