Ухвала суду № 36261189, 10.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року м. Київ К/800/55354/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги представника Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» та Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» - Ткаченка Сергія Валерійовича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 225 в частині,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» та Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» звернулися до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 225 в частині.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» та Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» було задоволено. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 225 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19.12.2012 року № 1201» в частині включення коксівного вугілля, вугілля та коксу до переліку товарів, імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2013 році.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України було задоволено. Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2013 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству «Алчевський коксохімічний завод» та Публічному акціонерному товариству «Алчевський металургійний комбінат» відмовлено.

У касаційних скаргах представник Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» та Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» - Ткаченко С.В., не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року та залишити в силі постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2013 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга представника Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» та Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» - Ткаченка С.В. задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кабінетом Міністрів України 19.12.2012 року прийнято постанову № 1201 «Про затвердження переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2013 рік», якою затверджено на 2013 рік: обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню; перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню; перелік товарів (озоноруйнівних речовин), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню; перелік товарів, що можуть містити озоноруйнівні речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів, що перевозяться у контейнерах з особистим майном); перелік товарів, імпорт яких підлягає ліцензуванню; перелік товарів із вмістом легованих чорних металів, кольорових металів та їх сплавів, експорт яких підлягає ліцензуванню; перелік товарів, імпорт яких з Республіки Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія від 18.01.2001 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 225 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.12.2012 року № 1201 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2013 рік», яку було доповнено додатком 8, на підставі якого було розширено перелік товарів, імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2013 році.

Зокрема, до зазначеного переліку було додано коксівне вугілля, бітумінозне вугілля (крім коксівного вугілля), вугілля (крім антрациту та бітумінозного вугілля), кокс і напівкокс (із кам'яного вугілля), кокс і напівкокс із лігніту та бурого вугілля, кокс і напівкокс із кам'яного вугілля, лігніту, бурого вугілля або торфу, агломеровані або неагломеровані, вугілля реторне та встановлена нулева квота.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2013 року № 442 «Про внесення змін в додаток 8 до постанови Кабінету Міністрів України від 19.12.2012 року № 1201 в оскаржуваний додаток 8 у графі «Обсяг квоти, тонн» цифру « 0» замінено цифрами « 210000».

Відповідно до статті 53 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний суд здійснює перевірку законності, зокрема, постанов Кабінету Міністрів України.

Згідно із частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачі є суб'єктами правовідносин, до яких буде застосовано цей акт, а тому мають право в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України оскаржувати його до суду.

Пунктом 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» встановлено, що за правилами частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта.

Приписи зазначеної норми можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, з наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право.

Враховуючи, що позивачами не надано доказів того, що оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 225, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.12.2012 року № 1201 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2013 рік», яку було доповнено додатком 8, на підставі якого було розширено перелік товарів, імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2013 році, порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також те, що оскаржуваний акт застосовувався до позивачів, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційні скарги представника Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» та Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» - Ткаченка Сергія Валерійовича - залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 225 в частині - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Є. Донець

судді: А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз