Ухвала суду № 36261052, 17.12.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Рожкова О.С.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"17" грудня 2013 р. Справа № 296/8240/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю представника виконкому ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "22" жовтня 2013 р. у справі за позовом Виконавчий комітет Житомирської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира адміністративний позов виконавчого комітету Житомирської міської ради задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Жимтомирській області Пилипенка О.С. від 13.08.2013 року про накладення штрафу.

Не погодившись з прийнятою постановою, Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом матеріального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст.197 КАС України справа судом апеляційної інстанції переглядається в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 04.04.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-313/12, виданого Корольовським районним судом м.Житомира 27.03.2013 р. у справі №2а-1665/0670, про зобов'язання виконавчого комітету Житомирської міської ради надати ОСОБА_5 упорядковане житло, що відповідає санітарно-технічним нормам у розмірі, визначеному діючим законодавством України та встановлено боржнику 7 - денний строк для добровільного виконання рішення.

Листом від 03.06.2013 року боржник повідомив про неможливість виконання судового рішення так як у його розпорядженні не має звільненого упорядкованого житлового приміщення, а передач забудовниками новозбудованого житла - не здійснюється.

Листом №3-4/36366 від 19.07.2013 р. на адресу виконавчого комітету Житомирської міської ради надіслано вимогу державного виконавця про виконання рішення суду з наданням 3-х денного строку на повідомлення про його (не)виконання, з наданням підтверджуючих документів.

У добровільному порядку рішення суду виконано не було.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" (далі Закон).

Згідно із ст.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч. 1 ст. 2 Закону). У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 2 ст.30 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 75 Закону, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу, що його видав.

З наведених норм випливає, що законодавець покладає обов'язок на державного виконавця застосовувати до боржника заходи впливу у разі невиконання ним рішення суду.

Як слідує з матеріалів справи, постановою державного виконавця від 13.08.2013 року за невиконання рішення суду без поважних причин на виконавчий комітет Житомирської міської ради накладено штраф у розмірі 680,00 грн..

Скасовуючи зазначену постанову, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець, застосовуючи штраф, не врахував, що боржник не мав реальної можливості виконати рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст.5 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, і має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

В силу вимог ст.124 Конституції України державний виконавець не має права ставити під сумнів законність виданого виконавчого документа або проявляти бездіяльність з метою невиконання судового рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що в вказаний державним виконавцем строк рішення суду добровільно виконано не було.

Щодо причин невиконання рішення суду то державним виконавцем вірно їх визнано неповажними.

Відповідно до ст.36 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу виконання рішення.

Доказів вжиття зазначених заходів, боржником ні державному виконавцю ні суду не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що зазначені боржником причини не звільняють його від обов"язку виконання рішення суду та від відповідальності за його невиконання.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягали задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області задовольнити, постанову Корольовського районного суду м.Житомира від "22" жовтня 2013 р. скасувати. та прийняти нову постанову якою, виконавчому комітету Житомирської міської ради в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

З оригіналом вірно. Суддя:______ М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" грудня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Виконавчий комітет Житомирської міської ради майдан С.П. Корольова, 4/2,м.Житомир,10014

3- відповідачу/відповідачам: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області м-н Соборний,1,м.Житомир,10014