Ухвала суду № 36259336, 03.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 р.Справа № 541/2296/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.08.2013р. по справі № 541/2296/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області

про зобов'язання встановити статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни, стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області, в якому просив суд: зобов'язати відповідача встановити йому статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення інваліда війни 2 групи згідно його заяви від 06.02.2013 року та стягнути з відповідача на його користь на відшкодування завданої матеріальної шкоди 2145,60 грн.

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.08.2013р. по справі № 541/2296/13-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Терехи, Чорнобильського району, Київської області, статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення, що підтверджує даний статус. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, та зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, що позивачем не були подані документи на підтвердження того, що він брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони та отримав інвалідність внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а отже позивач не має право на встановлення статусу інваліда війни із видачею посвідчення інваліда війни. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.08.2013р. по справі № 541/2296/13-а та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10 ААА №018141 від 31.07.2012 року, експертним висновком Полтавської регіональної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв'язку хвороб з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС №9 від 05.09.1996 року та посвідченням постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_1 (а.с. 5,6,12).

06 лютого 2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про встановлення йому статусу інваліда війни та видачу посвідчення інваліда війни (а.с.13) на яку 01.03.2013 року йому було направлено відповідь про те, що поданих ним документів недостатньо для встановлення йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, з посиланням на роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України № 01-9979 від 19.11.2007 року (а.с.14).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на встановлення статусу інваліда війни і на отримання документа, що підтверджує зазначений статус.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Полтавською регіональною міжвідомчою експертною радою по встановленню причинного зв'язку хвороб з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зроблений висновок про те, що хвороба позивача, а саме виразкова хвороба 12-ти палої кишки, пов"язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та встановлена позивачу друга група інвалідності.

Відповідач обумовлює свою відмову відсутністю інформації щодо залучення позивача до формувань Цивільної оборони.

Згідно довідок Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації № 01-04/453/334 від 15 березня 2013 року, Київського автопідприємства облспоживспілки, Чорнобильського автопідприємства Київської ОСС, а також схеми робочого маршруту при роботі по ліквідації наслідків аварії ні Чорнобильській АЕС, ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування служби торгівлі і харчування цивільної оборони Київської області від Чорнобильського автопідприємства Київської облспоживспілки в період з 28 квітня 1986 року по 03 травня 1986 року (а.с. 7-11, 15).

Колегія суддів, вважає, що надані до матеріалів справи документи доводять участь позивача у складі зведеного територіального невоєнізованого формування Цивільної оборони.

Згідно з п. п. 7 абз. 2 та 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджено Постановою КМ України від 12 травня 1994 року № 302 "Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина; "Посвідчення інваліда війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на встановлення статусу інваліда війни і на отримання документа, що підтверджує зазначений статус, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не надав суду доказів правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.08.2013р. по справі № 541/2296/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.08.2013р. по справі № 541/2296/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М.