Ухвала суду № 36259119, 26.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р.Справа № 818/4836/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 818/4836/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків за 2010 рік в розмірі 1 762 грн. 80 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 818/4836/13-а адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 42342, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Сумах (вул. Харківська, буд. 35, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 21129376) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1762 грн. 80 коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 80 коп.).

Відповідач, не погодившись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 818/4836/13-а, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" він був звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також звільнений від ведення обліку та звітності. Просить скасувати постанову від 21.08.2013р. Сумського окружного адміністративного суду по справі № 818/4836/13-а про стягнення заборгованості з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1762 грн. 80 коп. та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи приписи ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Сумської міської ради як фізична особа - підприємець та є платником страхових внесків (а.с. 7-8).

Згідно поданого звіту від 31.03.2011р. про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) відповідачем за 2010 рік (січень-грудень) самостійно нараховані страхові внески на загальну суму 60 грн.00 коп. (а.с.9).

Згідно розрахунку сплати сум які підлягають сплаті за III - IV квартали 2010 року з урахуванням частини сум фіксованого податку до Пенсійного фонду ФОП ОСОБА_1, позивачем донараховано відповідачу страхові внески в розмірі 1 762,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості, вимог позивача про стягнення з відповідача страхових внесків за 2010р. в розмірі 1762,80 грн., оскільки відповідач не звільнений від обов'язку сплати таких внесків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з урахуванням наступних підстав.

Пунктом 5.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України №25-1 від 22.10.2010 р., про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що страхові внески, строк сплати яких на 01.01.11 р. не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, а саме по Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Стаття 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються в тому числі і принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно п. 3 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальниками, відповідно до цього Закону, є, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є страхувальником та сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до закону.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктами 3, 4 статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, що справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Частинами четвертою та шостою статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.

Згідно п. 3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727/98, відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують відповідні суми внесків до Пенсійного фонду України.

Положеннями частини 6 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (діючої на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Виходячи зі змісту частини 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем самостійно подано до Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі розрахунок страхових внесків за 2010 рік, в якому визначено суму страхових внесків, що підлягає сплаті, в розмірі 60,00 грн. (а.с.8).

07.02.2011р. УПФУ в Сумському районі прийнято вимогу № Ф-140-У про сплату боргу, відповідно до якої відповідачу донараховано страхові внески за 3-4 квартал 2010 року в розмірі 1762 грн. 80 коп. Вищезазначена вимога надіслана на адресу ФОП ОСОБА_1 10.02.2011р. та отримана відповідачем 01.03.2011р., що підтверджується копією повідомленням про вручення поштового відправлення яке міститься в матеріалах справи. Вимога № Ф-140-У від 07.02.2011р. про сплату боргу ФОП ОСОБА_1 не оскаржувалась.

Докази оскарження вимоги УПФУ в Сумському районі, на підставі якої сформувалась спірна заборгованість, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, доказів погашення ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі заборгованості по сплаті страхових внесків за 3-4 квартал 2010 року відповідачем не надано.

Частиною 2 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що заборгованість по сплаті страхових внесків, стягнення якої є предметом розгляду по даній справі, відповідачем не сплачена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 1762,80 грн.

Посилання відповідача на те, що Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" він звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, є необґрунтованими, оскільки суперечать іншим законодавчим актам, що прийняті пізніше.

Так, Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 року № 2461-VI, який вступив в законну силу 17.07.2010 року, доповнено положення підпункту 4 пункту 8 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний внесок, фіксований податок) зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини єдиного, фіксованого податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058 передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, законодавцем встановлено пріоритет у застосуванні норм права до цих правовідносин, а саме норми Закону № 1058 є спеціальними у питаннях нарахування і сплати страхових внесків порівняно із Указом Президента України № 727 від 03.07.1998 р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 818/4836/13-а суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 818/4836/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.