Ухвала суду № 36258391, 15.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р.Справа № 816/2253/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі № 816/2253/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Полтавської області

треті особи Прокурор Полтавської області Миронов Андрій Миколайович , Президент України Янукович Віктор Федорович , Кабінет Міністрів України , Міністерство юстиції України , Вища Рада Юстиції України , Служба безпеки України , Генеральна прокуратура України , Державне казначейство України , Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області

про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до прокуратури Полтавської області, треті особи: прокурор Полтавської області Миронов Андрій Миколайович, Президент України Янукович Віктор Федорович, Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України, Вища рада юстиції України, Служба безпеки України, Генеральна прокуратура України, Державне казначейство України, Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, в якому просив суд:

- визнати незаконним порушення прокуратурою Полтавської області вимог частини першої пункту 16 розділу ХІ Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу України (Закон України від 13 квітня 2012 року №4652-VI);

- визнати незаконними не розгляд прокуратурою Полтавської області клопотань про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до вимог частини першої пункту 16 розділу ХІ Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу України (Закон України від 13 квітня 2012 року №4652-VI), порушення прокуратурою Полтавської області прав позивача та його засудженого сина в зв'язку з порушенням прокуратурою вимог частини першої пункту 16 розділу ХІ Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу України (Закон України від 13 квітня 2012 року №4652-VI), порушення прокуратурою Полтавської області прав, гарантованих статтями 8, 21, 22, 55, 64, 124, 129 Конституції України в зв'язку з порушенням прокуратурою вимог частини першої пункту 16 розділу ХІ Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу України (Закон України від 13 квітня 2012 року №4652-VI);

- зобов'язати прокуратуру Полтавської області виконати вимоги частини першої пункту 16 розділу ХІ Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу України (Закон України від 13 квітня 2012 року №4652-VI);

- зобов'язати прокуратуру Полтавської області передати вищевказані клопотання органам досудового розслідування відповідно до вимог КПК України (1961 року);

- зобов'язати прокуратуру Полтавської області принести публічні вибачення за нанесену завідомо незаконним вироком непоправну моральну шкоду;

- стягнути моральну шкоду в розмірі 700 000 000 000 грн.

В обґрунтування зазначених вимог ОСОБА_4 посилався на не розгляд прокуратурою Полтавської області клопотань про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що призвело до порушення прав позивача, а також його засудженого сина та завдало йому моральної шкоди.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 відмовлено.

Позивач не погодився із зазначеною ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року по справі № 816/2253/13-а, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положення ст. 3 КАС України також дає визначення поняття суб'єкту владних повноважень, відповідно це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом рішення Конституційного суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) врегульована Кримінально-процесуальним кодексом України діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості та не належить до управлінської сфери.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні відносини, які виникли між прокуратурою Полтавської області та позивачем, не є публічно-правовим спором в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, адже прокуратура, в даному випадку, законодавчо не уповноважена владно керувати поведінкою позивача, а її повноваження щодо порядку розгляду заяв (клопотань), поданих в рамках кримінального провадження, регламентовані Кримінальним процесуальним кодексом України.

А відтак, даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2013 року по справі № 816/2253/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі № 816/2253/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.