Ухвала суду № 36258286, 24.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 р.Справа № 820/4482/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. по справі № 820/4482/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4.572,42 грн.

Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про забезпечення позову було відмовлено.

Позивач не погодився із зазначеною ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходив з того, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ч. 1 ст. 117 КАС України не передбачено. Крім того, ч. 4 ст. 117 передбачає спосіб забезпечення адміністративного позову - заборона вчиняти певні дії. Проте заявник не зазначив у заяві, вчинення яких саме дій він просить заборонити відповідачу.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю у ст. 117 КАС України наведеного у клопотанні позивача способу забезпечення позову, відсутністю відомостей щодо належного відповідачу майна, та враховуючи, що позивачем не наведено достатньої обґрунтованості доводів очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, не наведено причин неможливості захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що клопотання позивача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається у формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчинити певні дії.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходів забезпечення адміністративного позову у зв'язку з тим, що, на його думку, відповідач умисно не погашає заборгованість перед Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, чим завдає шкоди бюджету ПФУ.

Позивачем пропонується забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 117 КАС України містить вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, та забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно даною статтею не передбачено.

Крім того, у клопотанні позивача відсутній перелік майна відповідача по справі, на яке, на думку позивача, у порядку вжиття заходів забезпечення позову повинно бути накладено арешт.

Відсутність зазначених відомостей позбавляє суд можливості прийняти ухвалу, яка б відповідала вимогам ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто на підставі повного та всебічного з'ясування обставин справи. Крім того, відсутність зазначених відомостей унеможливить виконання судового рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Так, ч. 4 ст. 117 передбачає спосіб забезпечення адміністративного позову - заборона вчиняти певні дії. Проте заявник не зазначив у заяві, вчинення яких саме дій він просить заборонити відповідачу.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю у ст. 117 КАС України наведеного у клопотанні позивача способу забезпечення позову, відсутністю відомостей щодо належного відповідачу майна, та враховуючи, що позивачем не наведено достатньої обґрунтованості доводів очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, не наведено причин неможливості захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що клопотання позивача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року по справі № 820/4482/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013р. по справі № 820/4482/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.