Ухвала суду № 36256244, 18.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13800/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації «Про розгляд заяв ТОВ «Голден Телеком» від 26.07.2013 року № 1348-Л, № 1349-Л» від 13 серпня 2013 року № 519; зобов'язання Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (ідентифікаційний код - 37994258, місцезнаходження - 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22) прийняти рішення про продовження (продовжити) товариству з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком» (ідентифікаційний код - 19028202, місцезнаходження - 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 19-А) строку дії: ліцензії серії АА № 223393 від 06.12.2002 року на строк, не менший ніж п'ять років, на бланку ліцензії із зазначенням видів діяльності у відповідності до частини 7 статті 42 Закону України «Про телекомунікації», а саме: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів зв'язку: міжміського та міжнародного на території міста Києва, міста Одеси та Одеської області, міста Донецька та Донецької області, міста Харкова та Харківської області, міста Львова та Львівської області, міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області та Ліцензії серії АА № 223394 від 06.12.2002 року на строк не менший ніж п'ять років, на бланку ліцензії із зазначенням видів діяльності у відповідності до частини 7 статті 42 Закону України «Про телекомунікації», а саме: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів зв'язку: міжміського на території України (крім міста Києва, міста Одеси та Одеської області, міста Донецька та Донецької області, міста Харкова та Харківської області, міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області, міста Львова та Львівської області, оформивши вказане рішення на бланку ліцензії та видати належним чином оформлене рішення товариству з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком».

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 16 жовтня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком» 06.12.2012 року отримало ліцензію серії АА № 223393 на вид господарської діяльності: надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів) на території міста Києва, міста Одеси та Одеської області, міста Донецька та Донецької області, міста Харкова та Харківської області, міста Львова та Львівської області, міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області, що була переоформлена з ліцензії № 001915 від 31.12.1998 року (строк дії ліцензії серії АА № 223394 до 31.12.2013 року); ліцензію серії АА № 223394 на вид господарської діяльності: надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів) на території України (крім міста Києва, міста Одеси та Одеської області, міста Донецька та Донецької області, міста Харкова та Харківської області, міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області, міста Львова та Львівської області), що була переоформлена з ліцензії № 001954 від 28.01.1999 року (строк дії ліцензії серії АА № 223394 до 28.01.2014 року).

З метою продовження строку дії ліцензій серії АА № 223393 та серії АА № 223394 позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації із заявами від 26.07.2013 року (вих. № 1286 від 29.07.2013 року).

У відповідь на звернення відповідач прийняв рішення № 519 від 13.08.2013 року, яким позивачу рекомендовано для подальшого здійснення відповідної діяльності у сфері телекомунікацій звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації із заявами про отримання ліцензій на здійснення таких видів діяльності у сфері телекомунікацій: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: міжміського; надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: міжнародного.

З приводу даних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 49 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 року № 1280-IV (далі - Закон № 1280-IV) визначено, що у разі якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікацій після закінчення строку її дії, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою про продовження строку її дії в порядку, визначеному частиною першою статті 45.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, не має права відмовити в продовженні строку дії ліцензії, якщо оператором, провайдером телекомунікацій виконуються всі ліцензійні умови та особливі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з поважних причин, які не залежали від оператора, провайдера телекомунікацій.

Як вбачається з рішення відповідача № 519 від 13.08.2013 року, відмова у продовженні строку дії ліцензії серії АА № 223393 та серії АА № 223394 мотивована неможливістю застосування процедури продовження строку дії ліцензій з посиланням на те, що вказані у ліцензіях види господарської діяльності не відповідають видам діяльності, визначеним у статті 45 Закону України «Про телекомунікації» та відсутні у переліку видів діяльності, що ліцензуються відповідно до цього закону.

Водночас, відповідно до ліцензії серії АА № 223393, серії АА № 223394 вид діяльності, що ліцензується - надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів), при цьому в особливих умовах ліцензії серії АА № 223393 зазначено про дозвіл надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку в мережах загального користування, з правом надання послуг зв'язку абонентам місцевих телефонних мереж, а в особливих умовах ліцензії серії АА № 223394 визначено про дозвіл надання послуг міжміського комутованого телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування, з правом надання послуг зв'язку абонентам місцевих телефонних мереж при наявності технічної можливості.

На момент видачі ліцензії серії АА № 223393, серії АА № 223394 діяльність щодо надання послуг зв'язку регулювалася Законом України «Про зв'язок», у відповідності до вимог якого були сформульовані види діяльності, які зазначені в ліцензії.

Відповідно до частини сьомої статті 42 Закону України «Про телекомунікації», ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Таким чином, Законом України «Про телекомунікації» розмежовано телефонний зв'язок за видами на фіксований та рухомий (мобільний).

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону фіксований зв'язок - телекомунікації, що здійснюються із застосуванням стаціонарного (нерухомого) кінцевого обладнання.

Згідно з пунктом 6.4 розділу 6 та пункту 7.5 розділу 7 Ліцензійними умовами здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого зв'язку із правом технічного обслуговування та експлуатації мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного, затверджених рішенням Державного комітету зв'язку та інформатизації України № 1789 від 10.12.2009 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.01.2010 року за № 19/17314, обов'язковою умовою діяльності з надання послуг міжміського фіксованого телефонного зв'язку є наявність у ліцензіата автоматичної міжміської телефонної станції (далі - АМТС) та наявність каналів зв'язку (власних або орендованих) до не менше ніж двох АМТС інших операторів. Обов'язковою умовою діяльності з надання послуг міжнародного фіксованого телефонного зв'язку є наявність у ліцензіата міжнародного центру комутації (далі - МЦК) та наявність каналів зв'язку (власних або орендованих) до МЦК не менше ніж трьох закордонних операторів.

Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 14 лютого 2001 року N 19 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2001 року за N 372/5563) затверджено Положення про діяльність операторів міжміського, міжнародного зв'язку телефонної мережі загального користування України та їх взаємодію між собою.

Відповідно до п. 1.3 даного Положення його дія поширюється на діяльність операторів міжміського, міжнародного зв'язку всіх форм власності, інших суб'єктів господарської діяльності, що беруть участь у технологічному процесі з надання послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку.

Зважаючи, що дане положення не містить поняття «комутований зв'язок», однак керуючись ним позивачу були видані ліцензії, строк дії яких необхідно продовжити, очевидним є висновок, що здійснення позивачем діяльності з надання послуг комутованого зв'язку із застосуванням стаціонарного обладнання відповідає такому виду діяльності як надання послуг фіксованого зв'язку, що передбачено Законом України № 1280-IV.

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів), затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13 лютого 2001 року N 33/16 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2001 року за N 194/5385), на підставі яких позивачу видавалися ліцензії серії АА № 223393, серії АА № 223394, зокрема п. 1.5 суб'єкти господарської діяльності наділені правом надавати такі послуги телефонного зв'язку: міжнародного (ліцензія видається тільки на діяльність на території України), міжміського за такими напрямами: без надання в користування ліній передачі, мережевих трактів, каналів зв'язку; надання в користування тільки ліній передачі, мережевих трактів, каналів зв'язку.

Оскільки наявні у позивача ліцензії серії АА № 223393, серії АА № 223394 не містять жодних обмежень стосовно права позивача надавати в користування лінії передачі, мережеві тракти, канали зв'язку, то у суду наявні всі підстави вважати, що до обсягу прав позивача включено також і право надання в користування каналів електрозв'язку, як це передбачено статтею 42 Закону України № 1280-IV.

Крім того, позивач не змінив виду господарської діяльності, яку здійснює в межах прав, наданих йому ліцензіями серії АА № 223393 та серії АА № 223394.

Зважаючи на наведене, можна зробити висновок, що види діяльності, зазначені у ліцензіях серії АА № 223393, серії АА № 223394 є такими, що відповідають виду діяльності, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 42 Закону України № 1280-IV.

Відповідно до частини 6 Глави XIV Закону України «Про телекомунікації» ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та дозволи на використання номерного ресурсу, які були видані до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом визначеного в них терміну.

Отже, ліцензії серії АА № 223393, серії АА № 223394 видані позивачу є чинними протягом строку їх дії, а саме до 31.12.2013 року та 28.01.2014 року відповідно, з огляду на що згідно до Закону України «Про телекомунікації» до неї застосовується процедура продовження терміну її дії.

Та обставина, що Закон України «Про телекомунікації» не оперує такою назвою виду телефонного зв'язку як комутований телефонний зв'язок не може бути підставою для відмови в продовженні строку дії ліцензії, оскільки може бути усунена шляхом внесення змін до особливих умов ліцензій.

У відповідності до ч. 5 ст. 49 Закону України «Про телекомунікації» при продовженні строку дії ліцензії НКРЗ може внести зміни до особливих умов зазначених ліцензій.

Частиною 5 статті 48 вказаного Закону встановлено, що строк дії ліцензії встановлює НКРЗ у ліцензії, але не може бути меншим ніж п'ять років.

З огляду на вказані норми права колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що на бланку ліцензії не може бути зазначений строк, на який продовжується її дія, менший, ніж встановлений ч. 5 ст. 48 Закону України «Про телекомунікації».

Як уже зазначалося, ліцензії серії АА № 22393 та серії АА № 223394 повністю відповідають положенням Закону України «Про зв'язок» та Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів), затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13 лютого 2001 року N 33/16, якими передбачено розмежування видів телефонного зв'язку на міжнародний та міжміський. Відтак твердження відповідача про необхідність отримання двох нових ліцензій є необґрунтованим та не може бути підставою для відмови у продовженні строку дії ліцензії.

Висновки щодо неможливість визначення розміру плати, яку необхідно сплатити позивачу за продовження строку дії ліцензії є необґрунтованими з огляду на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 року N 773 «Про розміри та порядок зарахування плати за видачу, переоформлення, видачу дублікатів, копії ліцензії на провадження діяльності у сфері телекомунікацій і продовження строку її дії», чітко визначено вартість ліцензії на право здійснення кожного з видів діяльності у сфері телекомунікацій, яку здійснює позивач. Право позивача на здійснення кожного окремого (згідно Закону України «Про телекомунікації») виду діяльності в одній ліцензії, а не декількох, не впливає на розмір плати за продовження строку дії ліцензії.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано жодних доказів порушення позивачем ліцензійних умов та особливих умов, зазначених в ліцензії, а відтак на підставі частини 2 статті 49 Закону України «Про телекомунікації» у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачу у продовженні строку дії ліцензії.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відмова відповідача у продовженні строку дії ліцензій Серії АА № 223393, Серії АА № 223394 позивачу є неправомірною, а відтак рішення, прийняте відповідачем 13.08.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 23.12.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.