КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/3951/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
У Х В А Л А
Іменем України
10 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко В.П., Лічевецького І.О.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Тойс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
в с т а н о в и в:
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Тойс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 09 квітня 2013 року №0004591501.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що платником податку не було сплачено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у встановлений законом строк, тому податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати таких зобов'язань є правомірним та обгрунтованим.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 22 березня 2013 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Бест-Тойс», за результатами якої складено акт №182/1501/35703998 від 22 березня 2013 року, в якому встановлено порушення позивачем граничного терміну сплати суми авансових внесків з податку на прибуток, що встановлений п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки №182/1501/35703998 від 22 березня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 09 квітня 2013 року №0004591501, згідно якого за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, визначеного ст.126 Податкового кодексу України, за затримку на 28 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 22287,00 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 2228,70 грн. за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що висновок податкового органу щодо порушення позивачем ст.126 Податкового кодексу України є необґрунтованим, оскільки відповідні кошти були сплачені позивачем в межах граничного строку, тому винесене податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2013 року №0004591501 є безпідставним та неправомірним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток в порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Згідно п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п.57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 лютого 2013 року ТОВ «Бест-Тойс» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік з додатками, згідно якої позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за податковий (звітний) період в розмірі 22287,00 грн. Граничним терміном сплати є 19 лютого 2013 року.
Відповідно до платіжного доручення №1493 від 14 лютого 2013 року позивачем сплачено 22287,00 грн. за платежем: податок на прибуток 2012 рік на р/р 31118159700356. Однак, в даному платіжному дорученні була допущена помилка, а саме: ТОВ «Бест-Тойс» було помилково перераховано податок на прибуток за 2012 рік на розрахунковий рахунок, який відкритий для перерахування авансових внесків з податку на прибуток, про що позивач повідомив ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС з моменту виявлення даної помилки листом від 07 березня 2013 року №24 та просив зарахувати помилково перераховані кошти в сумі 22287,00 грн. на р/р 31112003700356. 19 березня 2013 року помилково зараховані грошові кошти в сумі 22287,00 грн. були переведені згідно заяви позивача від 07 березня 2013 року №24 на вірний рахунок.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем 14 лютого 2013 року, в межах строку, передбаченого чинним законодавством для сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, згідно платіжного доручення №1493, в якому зазначено призначення платежу, було сплачено грошове зобов'язання з податку на прибуток за 2012 рік в розмірі 22287,00 грн., у відповідності до поданої позивачем податкової декларації. Помилка в зазначенні розрахункового рахунку податку на прибуток, яка була виявлена платником податку 07 березня 2013 року, не є правопорушенням, за яке платник притягується до відповідальності згідно ст.126 Податкового кодексу України, оскільки вся узгоджена сума грошового зобов'язання була перерахована до місцевого бюджету у встановлені законом терміни. Таким чином, сплата грошового зобов'язання з податку на прибуток відбулась в граничні терміни, передбачені податковим законодавством України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості тверджень відповідача щодо порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, оскільки позивач діяв у відповідності до вимог податкового законодавства України та своєчасно сплатив грошове зобов'язання з податку на прибуток, натомість, відповідач всупереч ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності винесеного ним податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2013 року №0004591501, яке є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 16 грудня 2013 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.
Судове рішення № 36256229, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/3951/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: