Ухвала суду № 36256066, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/485/13-а ( у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2013 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, третя особа - спеціальний батальйон судової міліції «Грифон» при ГУ МВС України в м. Києві про визнання протиправними дій, та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду першої інстанції з позовом, в якому просили: визнати протиправними рішень відповідачів, їх дій та бездіяльності, що мали місце 31 березня 2009 року та якими позивачів позбавлено прав, гарантованих ст. 34 Конституції України, у той час як це позбавлення права відбулось не в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадянського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, не для охорони здоров'я населення, не для захисту репутації або прав інших людей, не для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету та не для неупередженості правосуддя.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивачі звернулися із апеляційною скаргою, в якій просять скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи у провадженні Окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №7/248 за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, Президента України ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Державна судова адміністрація України, ОСОБА_6 про оскарження нормативно-правового акту.

Як вбачається із журналів судових засідань по адміністративній справі №7/248 у судовому засіданні, яке відбулось 31.03.2009 у приміщенні Окружного адміністративного суду за адресою м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, зал судових засідань № 9, головуючим по справі було оголошено перерву у зв'язку з необхідністю видалення із зали судового засідання ОСОБА_2 на підставі ухвали суду та необхідністю наведення порядку у судовому засіданні.

У подальшому після перерви сторони були запрошені до зали судових засідань, однак вони до зали судових засідань не прибули, що було зафіксовано у журналі судових засідань.

Позивачі вважають, що вони були протиправно не допущені до зали судового засідання працівниками спецбатьону «Грифон».

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачами не надано до суду жодних належних і допустимих доказів щодо визнання дій працівника судової міліції неправомірними.

Апелянти у своїй скарзі зазначають, що відповідачем порушено законні права та інтереси позивачів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянтів безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 268 КАС України до осіб, які порушили встановлений порядок у суді під час розгляду адміністративної справи, а також до осіб, що перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства застосовуються заходи процесуального примусу. До таких осіб суддя під час розгляду адміністративної справи може застосовувати такі заходи, як попередження, видалення із залу судового засідання та інші. Попередження та видалення з залу судового засідання застосовуються до осіб, які порушують встановлений порядок під час судового засідання (виражають неповагу до суду) або не виконують розпорядження головуючого (перешкоджають вчиненню правосуддя).

Під попередженням слід розуміти зауваження, яке робиться головуючим особі, яка порушила встановлений у залі судового засідання порядок під час розгляду адміністративної справи у суді. При застосуванні попередження головуючий попереджує особу, що в разі повторного вчинення порушення порядку у залі до порушника буде застосоване - видалення із залу судового засідання.

Під видаленням з зали судового засідання слід розуміти примусове позбавлення особи можливості перебувати у залі судового засідання під час розгляду адміністративної справи у суді.

Застосування видалення із залу судового засідання можливе за умови, якщо особу до якої застосовується засіб процесуального примусу було належним чином раніше (під час розгляду адміністративної справи у залі судового засідання) попереджено головуючим про порушення ним порядку під час судового засідання та про можливість застосування до особи більш жорстких заходів примусу.

Обов'язок щодо вжиття необхідних заходів по забезпеченню в судовому засіданні належного порядку покладено на головуючого у судовому засіданні (ст. 123 КАС України).

Колегія суддів звертає увагу, що із журналів судових засідань по адміністративній справі №7/248 у судовому засіданні, яке відбулось 31.03.2009 у приміщенні Окружного адміністративного суду за адресою м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, зал судових засідань № 9 вбачається, що головуючим по справі було застосовано до позивачів заходи процесуального примусу, а саме, попередження та оголошено перерву у зв'язку з необхідністю видалення із зали судового засідання ОСОБА_2 на підставі ухвали суду та необхідністю наведення порядку у судовому засіданні.

Підтримання порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, охорони приміщень суду, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу, покладено на спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон», який діє відповідно до Положення, затвердженого наказом МВС України від 19.11.2003 №1390 «Про затвердження Положення про спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон».

Таким чином, виконуючи розпорядження головуючого у судовому засіданні працівник судової міліції під час видалення з зали судового засідання осіб, які порушують встановлений у залі судового засідання порядок під час розгляду адміністративної справи у суді, діяв у відповідності зі ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про міліцію» дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору.

Працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Колегія суддів погоджується з мотивами суду першої інстанції про те, що позивачами не надано до суду жодного належного та допустимого доказу щодо визнання дій працівника міліції неправомірними.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь кожного з позивачів по 8 000, 00 грн. для компенсації завданої моральної шкоди колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до загальних підстав правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Однак, позивачами не зазначено з чого вони виходять при визначенні розміру моральної шкоди у грошовій сумі 8 000 грн. та не надано жодних доказів на підтвердження правомірності позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянти не надали до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2013.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.