Постанова № 36256060, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7834/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з 100 % іноземною інвестицією «Альт-Інвест» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2013 у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з 100 % іноземною інвестицією «Альт-Інвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Альт-Інвест» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо встановлення у акті перевірки від 01.04.2013 №284/22.9/32160550 порушення Дочірнім підприємством з 100 % іноземною інвестицією «АЛЬТ-ІНВЕСТ» пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, пп.153.1.2. п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України щодо заниження об'єкту оподаткування податку на прибуток в сумі 2 202 174 грн., а саме за ІV кв. 2011 року, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 506 500 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 24.04.2013 №0005492209.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2013 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 01.04.2013 № 284/22.9/32160550, яким встановлено порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.1.32 ст.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.153.1.2 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України, по ДП з 100% II «Альт-Інвест» встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік в сумі 9 985 486,00грн., заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 131 442 642,00грн., що призвело до заниження позивачем податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 27 955 604,00 грн. за звітні податкові періоди 2010 - 2012 років.

10.04.2013 позивачем було надіслано на адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС заперечення на висновки перевірки, викладені у акті від 01.04.2013 № 284/229/32160550. (а.с.34-40)

За результатами розгляду зазначених заперечень відповідачем надано товариству лист від 19.04.2013 № 17913/10/22.9-10 «Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки» (а.с.49-55), в якому зазначено: ДПІ у Печерському районі м. Києва частково погоджується з аргументами, викладеними в запереченні до акту планової виїзної документальної перевірки ДП з 100% ІІ «Альт-Інвест» від 01.04.2013 №284/22.9/32160550 щодо віднесення до валових витрат нарахованих відсотків за кредитними угодами та нарахування від'ємного значення курсових різниць. За результатами розгляду заперечень, з урахуванням доданих підприємством документів, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС дійшла висновку про викладення п.п.3.1.4 акту перевірки в наступній редакції: Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року встановлено: на підставі наданих до розгляду документів, керівником підприємства не доведено правомірність віднесення до витрат від'ємного значення курсових різниць в розмірі 2 202 174,00грн. у IV кв. 2011 року, що була відображена у І кв. 2011 року в рядку 5.2 Декларації про податок на прибуток підприємств. Внаслідок задвоєння суми від'ємного значення курсових різниць в розмірі 2 202 174,00грн. у IV кв. 2011 року підприємством занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток у сумі 2 202 174,00грн., а саме за IV кв. 2011 року, внаслідок задвоєння суми від'ємного значення курсових різниць у сумі 2 202 174,00грн. за IV кв. 2011 року, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 506 500,00грн. В порушення підприємством пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.153.1.2 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України встановлено заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 2 202 174,00грн., а саме за IV кв. 2011 року, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 506 500,00грн. Враховуючи викладене, з урахуванням додатково наданих ДП з 100% II «Альт-Інвест» документів, висновки викладені в акті планової виїзної перевірки №284/22.9/32160550 від 01.04.2013 року щодо порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.1.32 ст.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.27 п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.153.1.2 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України відповідачем частково скасовані. ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС вирішено висновки акту планової виїзної перевірки ДП з 100% II «Альт-Інвест» від 01.04.2013 №284/22.9/32160550 в частині пункту 3.1.1 плану перевірки скасувати, в частині пунктів 3.1.2., 3.1.4 плану перевірки частково залишити без змін.

На підставі зазначеного акту перевірки з урахуванням заперечень до нього, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 № 0005492209, яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 506 500, 00грн. (а.с.56)

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що дії податкового органу щодо встановлення у акті перевірки порушення позивачем норм Податкового кодексу України є правомірними; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС від 24.04.2013 № 0005492209 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що суд першої інстанції не перевірив та не врахував первинні бухгалтерські документи позивача щодо відображення спірної суми, не з'ясував обставини, звідки вираховувалась курсова різниця (від переоцінки основної суми заборгованості чи процентів по іноземному кредиту), не з'ясовував обставини щодо наявності чи відсутності задвоєння суми курсової різниці, про що зазначено було у висновках акту перевірки.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 25.02.2004 ДП з 100% II «Альт-Інвест» було укладено із нерезидентом Сонеро Трейдінг Ко. Лтд. (Кіпр) кредитний договір №1 про надання позивачу у тимчасове поворотне користування грошових коштів в сумі 20 млн. доларів США з терміном повернення до 25.02.2014. Вказаний договір зареєстрований Головним управлінням по м. Києву і Київській області Національного банку України згідно реєстраційного свідоцтва №3107 від 02.03.2004 (вих. №09-507).

Згідно додаткової угоди №3 від 04.09.2007 до кредитного договору №1 від 25.02.2004 сторони домовились провести заміну кредитора (нерезидента) з Сонеро Трейдінг Ко. Лтд. (Кіпр) на Петрокемікал Холдинг ГмбХ. Дані зміни зареєстровано Головним управлінням по м. Києву і Київській області Національного банку України згідно додатку №3 від 28.09.2007 до реєстраційного свідоцтва.

Згідно додаткової угоди №4 від 27.07.2011 до кредитного договору №1 від 25.02.2004 сторони домовились провести заміну кредитора (нерезидента) з Петрокемікал Холдинг ГмбХ на Vendemir Trading Ltd, а також про зниження процентної ставки та продовження строку користування кредитом до 20.02.2020. Ці зміни зареєстровано Головним управлінням по м. Києву і Київській області Національного банку України згідно додатку №4 від 15.02.2012 до реєстраційного свідоцтва.

Також, 20.02.2007 ДП з 100% II «Альт-Інвест» було укладено із нерезидентом Петрокемікал Холдинг ГмбХ кредитний договір №22 про надання позивачу у тимчасове поворотне користування грошових коштів в сумі 30 млн. доларів США з терміном повернення до 20.02.2012. Даний договір зареєстрований Головним управлінням по м. Києву та Київській області Національного банку України згідно реєстраційного свідоцтва №6719 від 29.03.2007 (вих. №10-201/7916).

Згідно додаткової угоди №1 від 15.03.2010 до кредитного договору №22 від 20.02.2007 сторони домовились провести заміну кредитора (нерезидента) з Петрокемікал Холдинг ГмбХ на Vendemir Trading Ltd, а також домовились знизити процентну ставку. Дані зміни зареєстровано Головним управлінням по м. Києву і Київській області Національного банку України згідно додатку №1 від 22.11.2010 року до реєстраційного свідоцтва.

Згідно додаткової угоди №2 від 15.12.2011 до кредитного договору №22 від 20.02.2007 сторони домовились про продовження строку користування кредитом до 20.02.2020. Ці зміни також зареєстровано Головним управлінням по м. Києву і Київській області Національного банку України згідно додатку №2 від 08.06.2012 до реєстраційного свідоцтва.

Відповідно до згаданих договорів позивача з нерезидентами кредити позивачу були надані у доларах США.

Із оборотно-сальдової відомості по рахунку: 506 (довгострокові позики в іноземній валюті за планом рахунків бухгалтерського обліку) вбачається, що позивач на початок 2008 року отримав від нерезидентів за згаданими кредитними договорами №1 та №22 загалом 17760980,50 доларів США, а протягом 2008 року ще 10000,00 доларів США, а загалом на кінець 2008 року - 17770980,50 доларів США.

Також, з оборотів за період 2008 року видно, що відображення переоцінки отриманого кредиту у доларах США в національну валюту та її різниці від цього курсу валюти відбувалось як в сторону зменшення (дебет), з віднесенням цієї суми у дохід підприємства, так і в сторону збільшення (кредит), з віднесенням цієї суми на витрати підприємства.

Відповідно до картки рахунку позивача: Валові доходи/витрати: Інші доходи та витрати за 2008 року (спірний період у даній справі) переоцінка валюти (доларів США) отриманої суми кредиту в 2008 році відбулось на 50 666 842, 50 грн. в сторону збільшення суми отриманого кредиту (збитки для позивача), що були віднесені на валові витрати підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки, інспекторами-ревізорами відповідача установлено факт того, що позивачем перераховувалась балансова вартість заборгованості за кредитними договорами з нерезидентами, що відображалась позивачем в іноземній валюті, за фактом зміни курсу долара США до гривні згідно офіційних відомостей НБУ України з віднесенням різниці (курсової) на валові доходи чи валові витрати підприємства в залежності від росту чи падіння курсу долара США по відношенню до національної валюти, а також переоцінки нарахованих відсотків за користування кредитом, також з віднесенням курсової різниці на валові витрати підприємства.

ДПІ не погодилась з таким віднесенням курсової різниці на валові витрати підприємства, зазначивши про задвоєння суми від'ємного значення курсових різниць в розмірі 2 202 174 грн. у IV кв. 2011 року, внаслідок чого підприємством, начеб-то, занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток у сумі 2 202 174 грн., а саме за IV кв. 2011 року, внаслідок задвоєння суми від'ємного значення курсових різниць у сумі 2 202 174 грн. за IV кв. 2011 року, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 506500 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач вважає, що задвоєння відбулось в результаті переоцінки валюти як основної суми заборгованості по кредиту, так і переоцінки валюти нарахованих відсотків на основну суми заборгованості з віднесенням курсової різниці на валові витрати позивача. Однак, основна заборгованість по кредиту (отримана сума кредиту) відображається в оборотно-сальдовій відомості по рахунку: 506 (довгострокові позики в іноземній валюті за планом рахунків бухгалтерського обліку), а нараховані відсотки за користування кредитом відображається в оборотно-сальдовій відомості по рахунку: 6844 (довгострокові розрахунки за нарахованими відсотками в іноземній валюті за планом рахунків бухгалтерського обліку).

Також, з наявних в матеріалах справи декларацій з податку на прибуток за І, ІІ-ІV квартали 2011 року (з яких відповідач встановив задвоєння суми від'ємного значення курсових різниць в розмірі 2 202 174 грн.) вбачається, що позивачем у 2011 році віднесено на валові витрати підприємства курсову різницю тільки від переоцінки у 2008 році валюти суми основної заборгованості по кредиту, що була відображена у відомості по рахунку: 506 в сумі 50 666 842, 50 грн.

Курсова різниця від переоцінки валюти нарахованих відсотків на основну суму заборгованості, що обліковується на рахунку 6844, позивачем у спірний період не відображалась, що виключає факт задвоєння.

Крім того, виключає факт задвоєння і те, що в 2008 році курсова різниця від переоцінки валюти суми кредиту відбулась на загальну суму 50.666.842,50 грн. (від'ємне значення в сторону збільшення), що видно із картки рахунку позивача: Валові доходи/витрати: Інші доходи та витрати за 2008 р., і яка відображена частинами у валових витратах підприємства у деклараціях з податку на прибуток за 2011 рік/

Однак, відповідач з цієї загальної суми не визнав лише 2 202 174 грн., помилково вважаючи цю суму курсовою різницею від переоцінки валюти по нарахованих відсотках, а суд першої інстанції, в свою чергу, не врахував первинні бухгалтерські документи обліку позивача та його розрахунки по спірній сумі, зазначивши в оскаржуваній постанові про не підтвердження позивачем спірної суми первинними документами.

Більш того, підпунктом 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку. У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

При цьому, для цілей цього підпункту під терміном «заборгованість» розуміється, зокрема, основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту.

Згідно з пп. 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 цього Закону фінансовий кредит - кошти, які надаються банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або

фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Кредити від іноземних компаній позивач отримував на підставі виданих Національним банком України реєстраційних свідоцтв №3107 від 02.03.2004 (вих. №09-507) та №6719 від 29.03.2007 (вих. №10-201/7916), тобто, кошти, отримані позивачем за договорами кредиту, який є фінансовим у розумінні пп. 1.11.1 п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому заборгованість за такими кредитами підлягала до 01.04.2011 перерахунку.

З 01.04.2012 нарахування курсових різниць у податковому обліку врегульоване п.п. 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 та пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом «г» підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу

Відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому, прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що наведені приписи закону не пов'язують платника податків при проведенні переоцінки отриманої на рахунки валюти по іноземному кредиту із фактом, чи були затрачені ці кошти у господарську діяльність позичальника, а імперативно надають право такому платнику на формування від'ємного значення курсової різниці від продажу валюти у складі валових витрат підприємства, а позитивного значення - у складі доходів підприємства. Що не було враховано судом першої інстанції.

Однак, суд першої інстанції проігнорував приписи закону, що діяли у період, в якому позивачем було здійснено умовний продаж валюти.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат від'ємне значення курсової різниці від переоцінки у 2008 році основної суми заборгованості за іноземним кредитом, що була відображена у 4 кварталі 2011 року в розмірі 2 202 174 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 24.04.2013 №0005492209.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з 100 % іноземною інвестицією «Альт-Інвест» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2013 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Дочірнього підприємства з 100 % іноземною інвестицією «Альт-Інвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби щодо встановлення у акті перевірки від 01.04.2013 №284/22.9/32160550 порушення Дочірнім підприємством з 100 % іноземною інвестицією «АЛЬТ-ІНВЕСТ» пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, пп.153.1.2. п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України щодо заниження об'єкту оподаткування податку на прибуток в сумі 2 202 174 грн., а саме за ІV кв. 2011 року, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 506 500 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 24.04.2013 №0005492209.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 16.12.2013.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.