Постанова № 36255945, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11447/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Хімтон» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Хімтон» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року Приватне підприємство «Хімтон» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12 липня 2013 року № 0005582230 та № 0005572206.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. На думку апелянта, судом першої інстанції при розгляді справи було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зокрема, апелянт посилається на те, що ним було подано всі перинні документи які відносяться до операції з купівлі товарів, а також було надано документи, які підтверджують подальший продаж товару.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що співробітниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ХІМТОН» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Маршал Транс», ТОВ «В.Л.В.», ТОВ «Голден - Вей» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. За результатами перевірки складено акт від 01.07.2013 р. за №159/22.3/30223111 (надалі по тексту Акт перевірки).

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: п. 198.6 ст.198, пп. 200.1 та пп. 200.2 ст.200 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 794190 грн., в т.ч. в січні 2012 на суму 1 8388 грн., лютому 2012 на суму 261756 грн., в березні 2012 на суму 62500 грн., в квітні 2012 на суму 116994 грн., в вересні 2012 на суму 84336 грн., в жовтні 2012 на суму 66887 грн., в листопаді 2012 на суму 73329 грн.; п. 138.1 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряє мий період на загальну суму 833878 грн.

На підставі висновків акту перевірки Податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.07.2013 р. №0005582230, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 1 191 285,00 грн. (+794 190 грн. - основний платіж, 397 095 грн. - штрафні (фінансові) санкції); від 12.07.2013 р. №0005572206, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 277 154,00 грн. (за основний платіж + 184 769,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 92385,00 грн.).

На думку колегії суддів, Окружний адміністративний суд м. Києва необґрунтовано погодився з висновками податкового органу, враховуючи наступне.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

На думку колегії суду, податковий орган, а також і суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги надані позивачем первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за взаємовідносинами позивача з ТОВ «Маршал Транс», ТОВ «В.Л.В.», ТОВ «Голден - Вей» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., оскільки надані позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Зокрема, позивачем під час перевірки податковому органу було надано первинні документи (договори, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки, рахунки - фактури, товарно - транспортні накладні, акти звірки, а також довіреності до видаткових накладних), копії яких містяться в матеріалах справи, що підтверджує господарські взаємовідносини позивача з переліченими вище контрагентами.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

При цьому, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, наведена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також, судом першої інстанції не враховано, що статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

З врахуванням вищевикладеного та того, що факт здійснення господарських операцій між зазначеними суб'єктами господарювання підтверджується складеними належним чином первинними документами бухгалтерського обліку, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з постановленням нової про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Хімтон» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2013 року - скасувати та постановити нову, якою позов Приватного підприємства «Хімтон» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.07.2013 року № 0005582230, № 0005572206.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Хімтон» судові витрати у розмірі 1 181 грн. 41 коп. (одна тисяча сто вісімдесят одна грн. сорок одна коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.