Ухвала суду № 36255621, 05.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1462/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року у справі за позовом Приватного Каменеобробного підприємства «МК-Престиж» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року Приватне Каменеобробне підприємство «МК-Престиж» звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС, в якому просили визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.12.2012 № 0001332204 та № 0001342204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Леміш груп», ТОВ «Укрземстрой», ПП «Охторг», ТОВ «Укртехномас - сервіс» за період з 01.10.2009 по 31.09.2012.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 28.11.2012 № 1785/22-4/32607055 про результати позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Леміш груп», ТОВ «Укрземстрой», ПП «Охторг», ТОВ «Укртехномас - сервіс» за період з 01.10.2009 по 31.09.2012.

Відповідно до акту перевірки було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п. 198.2 (з урахуванням п. 187.9 ст. 187), п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено сплату податку на додану вартість на загальну суму 428 106, 56 грн., в тому числі за жовтень 2009 на суму 16 640,00 грн., листопад 2009 року на суму 15 834,00 грн., грудень 2009 на суму 51 332,14 грн., січень 2010 року на суму 80 765,00 грн., лютий 2010 року на суму 13 950,40 грн., березень 2010 року на суму 19 544,18 грн., квітень 2010 року на суму 86 674,60 грн., травень 2010 року на суму 43 315,89 грн., червень 2010 року на суму 2 216,95 грн., вересень 2010 року на суму 13 500,00 грн., жовтень 2010 року на суму 18 333,00 грн., листопад 2010 року на суму 32 500,00 грн., грудень 2010 року на суму 33 500,00 грн. та п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 476 268,79 грн., в тому числі за 4-й квартал 2009 року на суму 6 766,18 грн., за 1-й квартал 2010 року на суму 136 043,00 грн., за 2-й квартал 2010 року на суму 184 922,20 грн., за 3-й квартал 2010 року на суму 26 244,90 грн., за 4-й квартал 2010 року на суму 122 291,75 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 10.12.2012 № 0001332204 та № 0001342204.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за роботи контрагента на виконання зобов'язань по укладеним договорам.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивачем було укладено договори з ТОВ «Укрземстрой» № 2 від 19.01.2010, відповідно до якого контрагент зобов'язується виготовити продукцію з граніту Межирічського родовища у відповідності до технічної документації і діючих ДСТУ БВ 27-37-95, та провести роботу по монтажу даної продукції, а позивач прийняти та сплатити за продукцію та виконані роботи на умовах даного договору.

Зокрема, з тим самим контрагентом було укладено договір № 3 від 26.04.2010, відповідно до якого ТОВ «Укрземстрой» зобов'язується виготовити та змонтувати сходи, ліфтові портали, плінтуси та логотип з мармуру в приміщенні АТ «Збербанк Росії».

15.06.2010 між ТОВ «Укрземстрой», ПП «Охторг» та ПКП «МК-Престиж» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Укрземстрой» передає, а ПП «Охторг» приймає права та обов'язки по виконанню договору № 2 від 19.01.2010 а № 3 від 26.04.2010 укладених з ПКП «МК - Престиж».

Крім того, 02.09.2010 між позивачем та ТОВ «Укртехномас - сервіс» укладено договір № 14/2.9.10, відповідно до якого ТОВ «Укртехномас - сервіс» зобов'язується виготовити гранітну продукцію та виконати за замовленням ПКП «МК-Престиж» роботи у відповідності до заявок.

На підтвердження фактичності виконання контрагентами взятих на себе зобов'язань, позивачем до матеріалів справи надано договір № 2 від 19.01.2010, № 3 від 26.04.2010, договір про відступлення права вимоги від 15.06.2010, договір № 14/2.09.10 від 02.09.2010, договір № 1-16.09 від 16.09.2010, специфікація на виготовлення архітектурно - будівельних виробів з граніту Межигірського родовища, податкові, видаткові накладні, акти здачі - прийняття робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, локальні кошториси, договірні ціни на виготовлення та монтаж сходів, ліфтових порталів, плінтусів та логотипу з мармуру в приміщення замовника, банківські виписки по рахункам..

Тобто, первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому не мали права виписувати податкові накладні.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.