Ухвала суду № 36255565, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13305/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правомірності включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за січень 2012 року, ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» за лютий - березень 2012 року, ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за травень - липень 2012 року.

За результатами перевірки було складено акт №267/17-10/316293072 від 12.07.2013 року, в якому встановлено порушення п.п. 198.3 ст. 198, п.п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 36238 грн.

На підставі акту податковим органом винесено податкові-повідомлення рішення №0011671701 від 31 липня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 45 297, 50 грн., в тому числі за основним платежем - 36 238 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 9059,50 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем, як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс Компані ЛТД", як постачальником, було укладено договір купівлі-продажу №027 від 24.12.2011 року (далі - договір №027), відповідно до умов якого постачальник продає (поставляє), а покупець купує запасні частини до автомобілів за цінами та кількістю, вказаними в рахунках-фактурах.

На підтвердження виконання договору позивачем надано до суду першої інстанції рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано спірні суми податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Константа-Інкорпорейтед", як постачальником, було укладено договір купівлі-продажу №02 від 01.02.2012 року (далі - договір №02), відповідно до умов якого постачальник продає (поставляє), а покупець купує запасні частини до автомобілів за цінами та кількістю, вказаними в рахунках-фактурах.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем, як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Горизонталь", як постачальником, було укладено договір купівлі-продажу №15 від 21.03.2012 року (далі - договір №15), відповідно до умов якого постачальник продає (поставляє), а покупець купує запасні частини до автомобілів за цінами та кількістю, вказаними в рахунках-фактурах.

На підтвердження виконання договору, позивачем надано до суду першої інстанції рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано спірні суми податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є або придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, або сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у позивача наявні всі первинні документи по взаємовідносинах з контрагентами, що підтверджує реальність господарських операцій. Дані первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платники податку та їм присвоєні індивідуальні податкові номери.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», які на момент здійснення господарської діяльності були зареєстровані як платники податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 17.12.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.