Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - Юрко І.В.
УКРАЇНА
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2013 року справа №812/6506/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрко І.В., суддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А.,
секретарі судового засідання_Куленко О.Д.,
за участі представника позивача Кіндірова Є.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі № 812/6506/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства аграрно-переробного підприємство «Редан» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконними дій щодо видання наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, скасування наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся 25.07.2013 року до суду з позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, яким просив визнати незаконними дії відповідача щодо видання наказу про проведення позапланової виїзної документальної перевірки, скасувати наказ про проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 11.06.2013 року № 395-ОД, визнати незаконними дії відповідача щодо визнання в акті перевірки від 12 липня 2013 року № 1512200-25360797 фактично нездійсненними господарських операцій з придбання приватним акціонерним товариством аграрно-переробне підприємство «Редан» товарів (робіт, послуг) у контрагентів в період з 01 жовтня 2011 року по 31 травня 2013 року, в тому числі операцій з придбання у громадян-здатчиків молока, такими, що здійснювались без пред'явлення довідок Ф. № ЗДФ, а також з визнання завищеними витрат та завищеним податкового кредиту з податку на додану вартість за такими операціями; визнати протиправними дій відповідача щодо видалення даних про задекларовані приватним акціонерним товариством аграрно-переробне підприємство «Редан» податкові зобов'язання за період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року з «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; зобов'язати відповідача поновити задекларовані приватним акціонерним товариством аграрно-переробне підприємство «Редан» податкові зобов'язання за період з 01.10.2011 року 31.05.2013 року в «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано незаконними дії Старобільської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо видання наказу «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки приватного акціонерного товариства аграрно-переробне підприємство «Редан» від 11 червня 2013 року № 395-ОД.
Скасовано наказ Старобільської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки приватного акціонерного товариства аграрно-переробне підприємство «Редан» від 11 червня 2013 року № 395-ОД.
Визнано незаконними дії Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Луганській області щодо проведення на підставі наказу «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки приватного акціонерного товариства аграрно-переробне підприємство «Редан» від 11 червня 2013 року № 395-ОД перевірки, оформленої актом від 12 липня 2013 року № 1512200-25360797.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідач надіслав до апеляційного суду заяву, якою просив розглянути справу без участі представника відповідача, вимоги апляційної скарги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - Приватне акціонерне товариство аграрно-переробне підприємство «Редан» зареєстровано Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області 29.09.2010 року та перебуває на обліку у Старобільській об'єднаній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області з 29.09.2005 року за № 9 (а.с. 72, 78 т.1).
Постановою слідчого СВ Новойдарського РО ГУМВС України в Луганській області від 03.06.2013 року, винесеною у кримінальному провадженні призначено документальна позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності ПрАТ АПП «Редан» з питання дотримання вимог діючого податкового законодавства України щодо повноти нарахування та сплати усіх видів податків та зборів в період часу з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року. Проведення перевірки доручено спеціалістам Старобільської ОДПІ Луганської області (а.с.126-127 т. 1).
На підставі вказаної постанови та п.п.20.1.4 п.201 ст. 20, п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України 11.06.2013 року Старобільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області було прийнято наказ за № 395-ОД про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства аграрно-переробне підприємство «Редан» за період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року тривалістю 10 робочих днів (а.с.10-11, т. 1).
Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача щодо неправомірності призначення перевірки та скасування наказу податкового органу про проведення перевірки, зазначив, що відповідно до приписів п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України податковий орган має право призначити проведення документальної позапланової перевірки за наявності постанови слідчого, винесеної відповідно до закону. Проте, на думку позивача та суду першої інстанції, в постанові від 03.06.2013 року слідчий не зазначив, чи повинна бути проведена документальна позапланова виїзна або невиїзна перевірка, як це визначено п. 75.1 ст. 75 ПК України. Відповідач самовільно в наказі від 11.06.2013 року за № 395-ОД визначив, що перевірка повинна бути виїзною. При цьому самовільно вказав, що виїзну документальну позапланову перевірку призначив саме слідчий, хоча останній цього не зробив.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Стаття 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Відповідно до п. 78.5. ст. 78 Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Аналізуючи вказану норму, колегія суддів вважає, що ст. 78 Податкового кодексу України визначений порядок призначення саме документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Згідно положень п. 81.2. ст. 81 ПК України однією з підстав призначення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання податковим органом постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні ( п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України).
З аналізу вказаної норми вбачається, що для призначення перевірки податковому органу достатньо наявності постанови слідчого про проведення перевірки, оскільки Податковий кодекс в такому випадку передбачає проведення тільки документальної позапланової виїзної перевірки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що наказ Старобільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області за № 395-ОД від 11.06.2013 року прийнято правомірно, а тому вимоги позивача щодо визнання незаконними дій Старобільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо видання наказу «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки підприємтсва позивача, скасування вказаного наказу та визнання незаконними дій податкового органу щодо проведення на підставі вказаного перевірки задоволенню не підлягають.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами перевірки Старобільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області складено акт від 12 липня 2013 року № 1512200-25360797 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки приватного акціонерного товариства аграрно-переробного підприємства «Редан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року» (а.с.16 - 52 т. 1).
Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
З матеріалів справи вбачається, та проти чого не заперечував в апеляційній скарзі апелянт, до теперішнього часу податковим органом податкове повідомлення - рішення за результатами перевірки позивача не приймалось.
Податковим органом в акті перевірки зазначено про нездійснення господарських операцій з придбання приватним акціонерним товариством аграрно-переробне підприємство «Редан» товарів (робіт, послуг) у контрагентів в період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року, а також з визнання завищеними витрат та завищеним податкового кредиту з податку на додану вартість за такими операціями, тим самим податковий орган зробив висновок про неправомірність (нікчемність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Проте, відповідачем а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надано жодного доказу в підтвердження вказаних висновків.
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Посилання апелянта на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні як першої так й апеляційної інстанцій.
Посилання відповідача на нікчемність правочинів з підстав, визначених в статті 228 Цивільного кодексу України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.
З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
В матеріалах справи та апеляційній скарзі відповідача відсутні будь - які докази наявності обвинувального вироку в кримінальній справі або відомостей щодо визнання в судовому порядку угод, укладених між позивачем та його контрагентами нікчемними або недійсними.
Крім того, позивач в адміністративному позові зазначив, що податковий орган на підставі акту перевірки видалив данні про задекларовані позивачем податкові зобов'язання за період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Зазначена обставина відповідачем протягом розгляду справи судом першої інстанції та в апеляційній скарзі не спростована.
Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що відповідач неправомірно на підставі акту перевірки від 12 липня 2013 року № 1512200-25360797 видалив данні про задекларовані позивачем податкові зобов'язання за період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», тому вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо видалення даних про задекларовані приватним акціонерним товариством аграрно-переробне підприємство «Редан» податкові зобов'язання за період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також вимоги про його зобов'язання поновити задекларовані приватним акціонерним товариством аграрно-переробне підприємство «Редан» податкові зобов'язання за вказаний період в «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції належить скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовним вимог.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 184, 195, 196, 198, 199, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі № 812/6506/13-а задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі № 812/6506/13-а скасувати.
Позов Приватного акціонерного товариства аграрно-переробного підприємство «Редан» задовольнити частково.
Визнати незаконними дій Старобільської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо визнання в акті перевірки від 12 липня 2013 року № 1512200-25360797 фактично нездійсненними господарських операцій з придбання приватним акціонерним товариством аграрно-переробне підприємство «Редан» товарів (робіт, послуг) у контрагентів в період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року, а також з визнання завищеними витрат та завищеним податкового кредиту з податку на додану вартість за такими операціями.
Визнати протиправними дій Старобільської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо видалення даних про задекларовані приватним акціонерним товариством аграрно-переробне підприємство «Редан» податкові зобов'язання за період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
Зобов'язати Старобільської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області поновити задекларовані приватним акціонерним товариством аграрно-переробне підприємство «Редан» податкові зобов'язання за період з 01.10.2011 року по 31.05.2013 року в «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
У повному обсязі постанову складено 16 грудня 2013 року
Головуючий суддя І.В.Юрко
Судді: Г.М.Міронова
А.А.Блохін
Судове рішення № 36252763, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 812/6506/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: