Постанова № 36252588, 11.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року справа №812/6330/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Святодух О.Б., з участю представника позивача Шаповалова А.В., представника відповідача Басакіна В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі № 812/6330/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2013 року №0000022200,-

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2013 року №0000022200 на суму 101 210,82 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідач діяв не в спосіб визначений чинним законодавством та з прямим порушенням встановлених законодавством України норм, а тому дії відповідача при прийнятті та врученні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та, як наслідок, саме податкове повідомлення-рішення є протиправними. Проте, позивач був позбавлений права та можливості подати свої заперечення та пояснення на акт перевірки у встановлений строк, оскільки податкове повідомлення-рішення Первомайською ОДПІ було винесено та вручене Товариству на наступний день після оформлення та надання акту перевірки, а саме: 09.07.2013 року.

Відповідачем були порушені приписи нормативних актів України щодо дотримання порядку надання позивачу можливості надати заперечення до акту перевірки, розгляду заперечень та прийняття податкового повідомлення-рішення з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки.

Товариство не може погодитись з позицією суду першої інстанції відносно того, що порушення строків прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не впливає на законність його прийняття, оскільки в даному випадку відповідачем порушено встановлений законодавством порядок прийняття податкового повідомлення-рішення. Відповідач безпідставно позбавив позивача наданого законом права подати заперечення до акту перевірки та отримання відповіді на ці заперечення до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є прямим порушенням ч. 1 ст. 8 та ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області була здійснена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Укрзалізничпром» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 29.10.2012 року по 27.06.2013 року, за наслідками якої було складено акт від 08.07.2013 року №49/12-10-22/32082194.

Під час перевірки було встановлено порушення ТОВ «Укрзалізничпром» ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.3 Постанови Правління Національного банку від 16.11.2012 року №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» в частині порушення встановлених термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

До цього висновку податковий орган дійшов з огляду на те, що між позивачем та ВАТ «Рузхиммаш» було укладено контракт від 29.10.2012 року № RU-29 на виконання якого позивач, як продавець, відвантажив продукцію на адресу покупця, що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями №702190001/2013/000556 від 15.02.2013 року; №702190001/2013/000584 від 19.02.2013 року; №702190001/2013/000618 від 21.02.2013 року; №702190001/2013/000646 від 25.02.2013року; №702190001/2013/000757 від 01.03.2013 року; №702190001/2013/000873 від 07.03.2013 року; №702190001/2013/000983 від 15.03.2013 року; №702190001/2013/000984 від 15.03.2013 року; №702190001/2013/001080 від 22.03.2013 року. За поставлений товар ВАТ «Рузхиммаш» здійснив розрахунок, що підтверджується витягами з рахунків банку.

За наслідками перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 року №0000022200, яким було нараховано пеню у розмірі 101210,82 грн.

Спірне питання полягає в дотриманні термінів надходжень валютної виручки.

Згідно статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» № 5480-УІ від 6 листопада 2012 року, який набрав чинності з 16 листопада 2012 року, доповнено частину 1 статті 25 Закону України "Про Національний банк України" новими пунктами, за якими основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси, в тому числі через: "7) запровадження на строк до шести місяців вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті; 8) зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів". Також, вказаним законом стаття 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» доповнено новою частиною такого змісту: "Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті".

Пунктом 3 Постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 року №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за №1921/222333, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки було встановлено порушення строків надходження іноземної валюти за відвантажений товар, а саме за вантажно-митними деклараціями:

№702190001/2013/000556 від 15.02.2013 на 11 днів;

№702190001/2013/000584 від 19.02.2013 на 7 днів;

№702190001/2013/000618 від 21.02.2013 на 5 днів;

№702190001/2013/000646 від 25.02.2013 на 3 дні;

№702190001/2013/000757 від 01.03.2013 на 19 днів;

№702190001/2013/000873 від 07.03.2013 на 22 дня;

№702190001/2013/000983 від 15.03.2013 на 14 днів;

№702190001/2013/000984 від 15.03.2013 на 14 днів;

№702190001/2013/001080 від 22.03.2013 на 7 днів.

Розраховуючи дні затримки зарахування валютної виручки на рахунки, відповідач враховував надходження виручки виключно на поточний рахунок.

Згідно п.1.3. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за № 1172/8493 (надалі - Інструкція № 492) клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій (п. 5.2. Інструкції).

Відповідно до п. 5.3. Інструкції № 492 на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів зараховуються у тому числі кошти через розподільні рахунки перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами).

Пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 року № 475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за № 1921/22233 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (надалі - Постанова № 475) установлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами.

Згідно п. 6 Постанови № 475 уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 (далі -розподільчий рахунок).

Згідно п.3 загальних положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України 17.06.2004 року № 280, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 року за № 919/9518 (надалі - Інструкція № 280), Інструкція № 280 встановлює порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, визначає характеристику і коротке призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями.

За рахунками Плану рахунків відображаються операції, що визначені законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, відповідно до їх економічної суті.

Згідно класу 2 «Операції з клієнтами» Плану рахунків рахунок 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання» призначено для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу. За кредитом рахунку проводяться суми надходжень.

Із аналізу вказаних норм випливає, що датою зарахування валютної виручки резидента є дата зарахування її на відповідний розподільчий рахунок суб'єкта господарювання. Подальші операції уповноваженого банку з грошовими коштами, які надійшли на ім'я позивача на виконання укладених позивачем з іноземними контрагентами контрактів, здійснюються вже після первинного надходження виручки від іноземного контрагента на розподільчий рахунок резидента (в даному випадку позивача) на території України і не можуть вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів, оскільки такі кошти вже знаходились на рахунку суб'єкта господарювання (позивача) на території України.

Належність розподільчого рахунку № 26030300680133 (на який позивачу надходили кошти на виконання контракту) підтверджується довідкою від 15.08.2013 року № 85/06-26/124-1980, виданою ТВБВ № 10012/0183 філії Луганського ОУ АТ «Ощадбанк».

Належність поточних рахунків № 26007300680133 позивачу підтверджується довідкою від 11.09.2013 року № 85/06-26/137-2198, виданою ТВБВ № 10012/0183 філії Луганського ОУ АТ «Ощадбанк».

Згідно виписок з розподільчого рахунку позивача, за кредитом рахунку Позивачу проведено 100% суми надходжень валютної виручки за контрактом, яка сплачувалась Позивачу на виконання контракту контрагентом позивача - нерезидентом, та вже після первинного надходження грошових коштів на розподільчий рахунок позивача уповноважений банк на виконання законодавства України розпочинав обов'язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки позивача від продажу товарів за зовнішньоекономічним контрактом.

Пункт 2.3. Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, на який посилається суд першої інстанції, визначає момент зняття банком експортної операції резидента з контролю, а не момент надходження виручки резидента від продажу товарів за зовнішньоекономічним контрактом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що дні затримки зарахування валютної виручки необхідно розраховувати з дати зарахування її на відповідний розподільчий рахунок суб'єкта господарювання.

Розрахунок нарахування пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД з урахуванням надходження грошових коштів на розподільчий рахунок за вантажно-митними деклараціями:

№702190001/2013/000556 від 15.02.2013 на 8 днів;

№702190001/2013/000584 від 19.02.2013 на 4 дні;

№702190001/2013/000618 від 21.02.2013 на 2 дні;

№702190001/2013/000646 від 25.02.2013 на 2 дні;

№702190001/2013/000757 від 01.03.2013 на 18 днів;

№702190001/2013/000873 від 07.03.2013 на 22 дня;

№702190001/2013/000983 від 15.03.2013 на 14 днів;

№702190001/2013/000984 від 15.03.2013 на 14 днів;

№702190001/2013/001080 від 22.03.2013 на 7 днів.

Сума пені буде складати 91293.68 грн.

За податковим повідомленням-рішенням від 09.07.2013 року №0000022200 позивачу було нараховано пеню у розмірі 101210,82 грн.

Колегія суддів вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення необхідно визнати протиправним та скасувати на суму 9 917.14 грн. (101210.82 - 91293.68).

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій при прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає їх безпідставними, так як дії податкового органу є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції.

Що стосується дати прийняття спірного податкового повідомлення-рішення на наступний день після складання акту, то порушення строків прийняття спірного рішення не впливає на законність його прийняття.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, а позовні вимоги частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі № 812/6330/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2013 №0000022200 - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 року № 0000022200, прийняте Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області на суму 9917,14 грн.

В задоволенні іншої частини позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" - відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 11 грудня 2013 року, в повному обсязі виготовлена 16 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г.Сухарьок