Ухвала суду № 36252336, 18.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року справа №812/8038/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року по справі № 812/8038/13-а за позовом Державної податкової інспекції у м.Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 19.09.2013 року звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 47785,37 грн..

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в дохід державного бюджету суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 47785,37 грн..

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надіслав до апеляційного суду заперечення на апеляційну скаргу, якою просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів розглядає дану справу за вимогами ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Державна податкова інспекція у м.Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 21.07.2000 року та включений до ЄДРПОУ за номером 2097222659, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м.Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області та є платником податків і зборів (а.с. 5).

Судом першої інстанції встановлено, що за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 станом на 31.07.2013 року обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість перед бюджетом в розмірі 47 785,37 грн..

В період з 24.05.2012 року по 06.06.2012 року позивачем було проведено документальну планову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД ФОП ОСОБА_2, за результатами якої 06.06.2012 року складено акт № 143/17/2097222659 (а.с. 9-19).

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000321720 від 13.11.2012 року у сумі 8215, 00 грн. та № 0000151720 від 26.07.2012 року у сумі 39421,25 грн., а також до відповідача станом на 04.10.2013 року застосовано пеню у розмірі 149,12 грн. (а.с. 21, 23 зворіт, 44).

Податкові повідомлення - рішення форми «Р» від 26.07.2012 № 0000151720, форми «Р» від 13.11.2012 № 0000321720 оскаржувалися відповідачем в судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 року по справі № 812/1763/13-а у задоволені адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.07.2012 року № 0000151720, від 13.11.2012 року № 0000321720 було відмовлено повністю (а.с.25-30).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі № 812/1763/13-а залишено без змін (а.с.31-34).

28 серпня 2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року у справі № 812/1763/13-а відмовлено (а.с. 55).

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно із статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення форми «Р» від 26.07.2012 року № 0000151720 та форми «Р» від 13.11.2012 року № 0000321720 є чинними та підлягають виконанню.

Сдом першої інстанції встаноівлено, що відповідач має заборгованість перед бюджетом в розмірі 47785,37 грн., яка є непогашеною та виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання, визначеного в податкових повідомленнях - рішеннях від 26.07.2012 року № 0000151720 та від 13.11.2012 року № 0000321720.

Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 111.2 ст.111 Податкового кодексу України встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача надсилалась податкова вимога форми «Ф» від 26.06.2013 року № 94 з повідомленням про податковий борг у сумі 50136,25 грн. (а.с.24). Проте на адресу податкового органу повернувся конверт без вручення вимоги (а.с.24).

Порядок формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами державної податкової служби визначений Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, який затверджено Наказ Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 року № 1037 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1432/18727.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб, відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкова вимога форми «Ф» від 26 червня 2013 року № 94 вважається врученою фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2.

Податкова вимога є чинною (сторонами не надано суду доказів відкликання податкової вимоги).

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Статтею 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Таким чином, оскільки заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 47785,37 грн. на час розгляду адміністративної справи залишається не сплаченою, позовні вимоги визнані судом першої інстанції, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з чим погоджується колегія суддів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року по справі № 812/8038/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року по справі № 812/8038/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін