Ухвала суду № 36252235, 20.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року справа №812/8235/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Корадо А.А.

за участі представника позивача Дворнікова А.О.

представників відповідача Сердюкова С.О., Вінару К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.11.2013 р. в справі № 812/8235/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в обґрунтування якого зазначило, що на підставі висновків документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правомірності нарахування податку на прибуток за період з 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р. та податку на додану вартість за період червень-вересень 2012 р., якою встановлено заниження позивачем суми податку на прибуток та порушення порядку формування податкового кредиту, суми від'ємного значення з податку на додану вартість, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.09.2013 р. № 0000621401 та № 0000631401. Позивач вказує на протиправність рішень, зазначаючи, що висновки відповідача ґрунтуються лише на міркуваннях податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «ТД «Євротех» та ненаданні до перевірки документів, підтверджуючих здійснення таких операцій. При цьому позивач зазначає, що відповідач під час перевірки не досліджував всіх первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які в повному обсязі підтверджують здійснення господарських операцій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.11.2013 р. позов задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 18.09.2013 р. №№ 0000621401 та 0000631401.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що у зв'язку з неповним наданням на обов'язковий письмовий запит податкового органу первинних документів, які підтверджують здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «ТД «Євротех», призначена позапланова документальна невиїзна перевірка, в ході якої встановлені порушення позивачем податкового законодавства в частині формування витрат, які враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту. В ході перевірки використані документи, надані позивачем - податкові накладні. У зв'язку з ненаданням інших документів, про які позивач вказував в поясненнях, орган державної податкової служби дійшов висновку про не підтвердження господарських операцій. При цьому апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції приписів п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України щодо неможливості прийняття доказів, які не використовувались податковим органом під час перевірки.

В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» зареєстровано виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 23.06.2011 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 37596090, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200112144, перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ).

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» з питань правомірності нарахування податку на прибуток за період з 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р. та податку на додану вартість за червень - вересень 2012 р., за результатами якої складно акт від 28.08.2013 р. № 33/14-0/37596090. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток на суму 161327,00 грн., у тому числі з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р. на 77321,00 грн., з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р. - на 84006,00 грн.; пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці поточного (податкового) періоду у сумі 73639,00 грн., в тому числі за червень 2012 року - на 73639,00 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 153645,00 грн., у тому числі за липень 2012 р. - на 74870,00 грн., за серпень 2012 р. - на 111313,00 грн., за вересень 2012 р. - на 153645,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.09.2013 р. № 0000621401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 201 658,75 грн., в тому числі за основним платежем - 161 327,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40331,75 грн.; № 0000631401 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 73639,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності висновків акту перевірки, що обумовило протиправність податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що СДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» з питань правомірності нарахування податку на прибуток підприємства за період 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р. та податку на додану вартість за період з червень-вересень 2012 р., висновки якої викладені в акті перевірки № 33/14-0/37596090 від 28.08.2013 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток на суму 161327 грн., в тому числі з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р. на 77321 грн., з 01.07.2012 р. по 30.09.2012 р. на 84006 грн.; пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке віднесено до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 73639 грн. (за червень 2012 р.), а також завищено залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в сумі 153645 грн., в тому числі за липень 2012 р. - 74870 грн., серпень 2012 р. - 111313 грн., вересень 2012 р. - 153645 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 18.09.2013 р. СДПІ прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000621401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 201658,75 грн., в тому числі за основним платежем - 161327 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40331,75 грн.; № 0000631401 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 р. на 73639 грн.

Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість є висновок податкового органу про не підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «ТД «Євротех» в періоді, що перевірявся.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» 02.04.2012 р. укладено договір № 686/2-12-5 з ТОВ «Торговий дім «Євротех», за умовами якого позивач придбавав у ТОВ «ТД «Євротех» продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення, кількість, строки, ціна, якісні характеристики яких визначались договором та специфікаціями. Протягом червня-вересня 2012 р. ТОВ «ТД «Євротех» здійснена поставка на адресу позивача продукції та обладнання виробничо-технічного призначення, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Отримання позивачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями журналів довіреностей, копіями журналів вхідної кореспонденції, товарно-транспортними накладними, в тому числі й на отримання товарів засобами експрес-доставки «Нова пошта».

Суми, сплачені позивачем постачальнику ТОВ «ТД «Євротех», віднесені позивачем до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за відповідні податкові періоди, а суми податку на додану вартість за податковими накладними відображені позивачем у складі податкового кредиту.

Вартість придбаних послуг повністю оплачена позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Оприбуткування придбаних позивачем товарів у бухгалтерському обліку підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Використання придбаних товарів у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності також підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Так, з обставин справи вбачається, що придбані товари використовувались відокремленими підрозділами позивача, що підтверджується картками складського обліку, накладними-вимогами на внутрішнє переміщення товару, актами списання та іншими документами, які містяться в матеріалах справи.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Оскільки формування витрат позивачем по господарським операціям з ТОВ «ТД «Євротех» підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тому колегія суддів приходить до висновку про те, що такі витрати повинні враховуватися при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток у 2 та 3 кварталах 2012 р., відтак, є неправомірним зменшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Правомірність формування витрат позивача у 2-3 кварталах 2012 р., які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, обумовлює правомірність формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з ТОВ «ТД «Євротех».

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані позивачу контрагентом, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів підтверджена податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту червня-вересня 2012 р.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ «ТД «Євротех» здійснені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товарів, оплату позивачем як отримувачем товарів сум податку на додану вартість в ціні таких товарів постачальнику, а також використання придбаваних товарів у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, тому позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту правомірно.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно ненадання позивачем до перевірки документів, що обумовило висновок про нездійснення позивачем спірних господарських операцій.

З обставин справи вбачається, що у зв'язку із отриманням СДПІ податкової інформації (акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №89/226/34365328 від 28.01.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Євротех» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків) відповідачем направлений позивачу запит від 10.06.2013 р. про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо включення операцій з питань відносин з ТОВ «ТД «Євротех» до податкового обліку з відповідним відображенням у податкових деклараціях. В даному запиті податковим органом зазначено, що у разі ненадання пояснень та відповідних документів відповідач має право здійснити позапланову виїзну перевірку на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (а.с. 215 т. 2). На цей запит позивачем 23.07.2013 р. надані пояснення по господарським операціям з ТОВ «ТД «Євротех» та податкові накладні.

Наказом № 71 від 16.087.2013 р. відповідачем призначена позапланова невиїзна перевірка позивача, висновки якої й стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Як вбачається з акту перевірки, податковим органом в ході перевірки використані статутні та реєстраційні документи платника податків, декларації з податку на додану вартість з додатками, уточнюючи розрахунки, декларації з податку на прибуток з додатками, уточнюючи розрахунки, дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період з 01.06.2012 р. по 30.09.2012 р., пояснення по взаємовідносинам між позивачем та його постачальником, податкові накладні, акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №89/226/34365328 від 28.01.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Євротех» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків.

Будь-які інші первинні документи по господарським операціям з ТОВ «ТД «Євротех» відповідачем у позивача в ході перевірки не запитувались.

Колегія суддів зазначає, що ненадання платником податків документів як обґрунтування пояснень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби є підставою для призначення документальної позапланової перевірки відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу. У зв'язку з ненаданням позивачем документів на підтвердження своїх пояснень відповідачем обґрунтовано призначена позапланова перевірка.

Разом з тим, відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З обставин справи вбачається, що після початку документальної позапланової невиїзної перевірки посадові особи відповідача не звертались до позивача з вимогою надати документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, відтак, у платника податків не виникло обов'язку, встановленого п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Ненадання позивачем у повному обсязі документів на підтвердження здійснення спірних господарських операцій у зв'язку з витребування відповідачем у підприємства пояснень та їх документального підтвердження до призначення перевірки в межах ст. 73 Податкового кодексу України не може розцінюватися як відмова платника податків від надання документів, оскільки призначення позапланової перевірки є наслідком ненадання документів платником податків.

У відповідності до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з п. 85.6 ст. 85 цього кодексу у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати.

Оскільки відповідачем не складався акт про відмову платника податків в наданні документів, колегія суддів вважає доведеним факт не витребування в ході перевірки відповідачем документів на підтвердження здійснення спірних господарських операцій, що обумовлює висновок про недотримання органом державної податкової служби приписів ст. 83 Податкового кодексу України в частині відсутності підстав для обґрунтованих висновків під час проведення перевірки.

Також є безпідставним посилання апелянта на приписи п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Невитребування відповідачем у платника податків необхідних документів для проведення перевірки, не складання акту про відмову в наданні документів також свідчить про необґрунтованість доводів апелянта про наявність підстав вважати, що такі документи були відсутні на час складення податкової звітності

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.11.2013 р. в справі № 812/8235/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.11.2013 р. в справі № 812/8235/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 20.12.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.