Ухвала суду № 36252163, 18.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року справа №805/3669/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Іллінов О.Є.

за участі представника позивача Калугіна Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2013 р. у справі № 805/3669/13-а за позовом Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. В обгрунтування позову зазначило, що податковим органом проведено перевірку відповідача щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового обігу. Перевіркою встановлено нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». На підставі акту перевірки позивачем прийнято рішення № 050316-0162-21-289 від 02.11.2012 р. про застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі 3400 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, здійснено процесуальне правонаступництво позивача в справі, замінено первісного позивача Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області належним - Головним управління Міндоходів у Донецькій області.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2013 р. позов задоволено, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансові санкції в розмірі 3400 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову в позові, зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що відповідача не було повідомлено про час та місце розгляду справи. Також податковим органом не доведено правомірність проведення фактичної перевірки, за наслідками якої прийнято рішення про застосування фінансових санкцій. Відповідач зазначає, що статтею 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» чітко встановлено, що забороняється куріння тютюнових виробів, зокрема у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності. На її думку, законодавець визначає, що в магазині, в якому вона здійснювала свою підприємницьку діяльність на підставі договору оренди приміщення, не має бути відповідних графічних знаків щодо заборони куріння. До того ж, відповідач вказує, що до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в травні 2012 р. були внесені зміни, відповідно до яких саме стаття 15-2 викладена в іншій редакції, а тому застосування фінансових санкцій за порушення цієї статті є неможливим.

До судового засідання відповідач не з'явилась, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю відповідача.

В судовому засіданні представник позивача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 02.10.2012 р. Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області проведена перевірка магазину, що розташований у АДРЕСА_1, в якому здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_3, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складений акт № 344/02/НОМЕР_1 від 02.10.2012 р. Перевіркою встановлено, що в приміщенні магазину не розміщено наочної інформації про заборону куріння.

На підставі акту перевірки 02.11.2012 р. Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області прийнято рішення про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій № 050316-016221-289 в розмірі 3400 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 р. в справі № 805/3698/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 р., відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області про скасування рішення № 050316-016221-289 02.11.2012 р. про застосування фінансових санкцій.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з правомірності застосування до відповідача фінансових санкцій.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Статтею 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

1) у закладах громадського харчування;

2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

3) у приміщеннях закладів культури;

4) у приміщеннях закритих спортивних споруд;

5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснює діяльність в сфері торгівлі у магазині за адресою: м. Донецьк, пр. Звільнення Донбасу, 6, відповідно до договору оренди, проте, як встановлено позивачем в ході перевірки, відповідачем не розміщена необхідна наочна інформація щодо заборони куріння чи спеціально відведених місць для куріння.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

У відповідності до ст. 17 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, в розмірі 3400 гривень.

Також статтею 17 встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 оскаржувалось рішення податкового органу в судовому порядку.

Як зазначено вище, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 р. в справі № 805/3698/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 р., відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області про скасування рішення № 050316-016221-289д 02.11.2012 р. про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно зі статтею 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлена правомірність застосування до відповідача фінансових санкцій, рішення про застосування штрафних санецій підлягає виконанню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області за вказані порушення до відповідача правомірно застосовані фінансові санкції в розмірі 3400,00 грн.

Колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апелянта щодо порушення принципу змагальності сторін в частині розгляду справи за відсутністю відповідача в судовому засіданні, оскільки в матеріалах справи наявне підтвердження направлення судової повістки відповідачу. Відповідно до довідки Укрпошти повістку повернуто відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Відповідно до вимог ст. 35 КАС України фізична особа-підприємець вважається належним чином повідомленою, а тому посилання на неправомірність розгляду справи за відсутністю відповідача є неправомірними.

Щодо посилання відповідача на те, що приміщення магазину не є її власністю, а використовується нею на підставі договору оренди, а тому в неї не має підстав розміщувати наочну інформацію, колегія суду зазначає, що у приписах ст. 15-2 Закону України N 481/95-BP чітко визначено, що вимоги даної правової норми розповсюджуються на підприємства усіх форм власності, а відповідно до вимог діючого законодавства, орендар при укладенні договору оренди приймає на себе усі обов'язки власника щодо використання орендованого приміщення, у зв'язку з чим вимоги вищевказаної статті також розповсюджуються на нього.

Також колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на неправомірність застосування вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв» у зв'язку із викладенням ст. 15-2 в новій редакції, виходячи з наступного.

Дійсно, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів» від 24 травня 2012 року N 4844-VI до Закону від 19 грудня 1995 року481/95-BP внесено зміни, стаття 15-2, частина друга викладена в такій редакції: «Обмеження щодо споживання тютюнових виробів і відповідальність за їх порушення встановлюються Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».

Вимоги, раніше викладені у ст. 15-2 Закону N 481/95-BP від 19 грудня 1995 р., викладені в Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».

Разом з тим, розділом II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів» встановлено, що цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім абзацу восьмого підпункту 1 пункту 2 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Тобто, вимоги щодо нової редакції статті 15-2 почали діяти тільки з 24 грудня 2012 р., а тому на момент проведення перевірки відповідача та на момент прийняття рішення про застосування фінансових санкцій зазначена стаття була чинною та підлягала застосуванню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2013 р. у справі № 805/3669/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.10.2013 р. у справі № 805/3669/13-а за позовом Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 18.12.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.