Ухвала суду № 36252042, 12.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. справа № 804/4349/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистема плюс» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросистема плюс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просило суд визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної ДПІ Дніпропетровської області ДПС, що вчиненні з порушенням вимог п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1, 79.2, 79.3 ст.79 Податкового кодексу України при призначенні та проведенні за наказом Дніпродзержинської ОДПІ від 7 лютого 2013 року №234 позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Агросистема плюс" та при формуванні висновків в акті перевірки №1827/50/22.5-07/33855323 від 12 лютого 2013 року з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з TOB "Будперспектива-Люкс" у період 2009-2010 років про порушення ТОВ "Агросистема плюс" вимог ч.1 ст.203, ст.626, ст.629, ст.655, ст.658 Цивільного кодексу України у зв'язку з недодержанням в момент здійснення діяльності, яка не спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільного кодексу України) при обсягах придбання; визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпродзержинською об'єднаною ДПІ Дніпропетровської області ДПС податкові повідомлення-рішення форма "Р" від 11 березня 2013 року №0000162205, яким ТОВ "Агросистема плюс" за порушення п.1.7, ст.1, п.3.1, ст.3, п.4.1, ст.4, п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) загальною сумою 46603,00 грн., з яких за основним платежем - 37282,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9321,00 грн.; та від 11 березня 2013 року №0000172205, яким ТОВ "Агросистема плюс" за порушення п.1.23 ст.1, п.п.4.1.6. п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94ВР збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств загальною сумою - 172950,00 грн., з яких за основним платежем - 138360,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 34590,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросистема плюс" за наказом Дніпродзержинської ОДПІ від 7 лютого 2013 року №234 та щодо формування висновків, викладених у Акті перевірки від 12 лютого 2013 року №1827/50/22.5-07/33855323. Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2013 року №0000162205 та №0000172205, прийняті Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Постанова, зокрема, обґрунтована тим, що відповідачем не доведено правомірність дій по проведенню позапланової перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до суду з апеляційної скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросистема плюс» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вимог п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2, п.79.3 ст.79 Податкового кодексу України відповідачем було винесено наказ від 07.02.2013 року №234 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки» позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Будперспектива - Люкс» за 2009-2010 роки.

Підставою для проведення перевірки позивача стали службові записки ВПМ Дніпродзержинської ОДПІ від 17.08.2012 року №896/07-30 та від 09.01.2013 року №13/07-30 щодо обвинувачення посадових осіб ТОВ «Будперспектива - Люкс» у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2, ч.3 ст.358 Кримінального кодексу України.

У період з 07.03.2013 року по 12.03.2013 року на підставі наказу 07.02.2013 року №234 Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агросистема плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Будперспектива - Люкс» за 2009-2010 роки.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №1827/50/22.5-07/33855323 від 12.02.2013 року, яким, зокрема, зафіксовано порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент здійснення діяльності, яка не спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 ст. 203 Цивільного кодексу України) та статей 626, 629, 655, 658 Цивільного кодексу України при обсягах придбання;

- п. 1.23 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 744640,00 грн., у тому числі: ІІІ квартал 2009 року у сумі 102245,00 грн.; ІV квартал 2009 року у сумі 504035,00 грн.; І квартал 2010 року у сумі 138360,00 грн.;

- п. 1.7 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 270778,00 грн., у тому числі: липень 2009 року - 37180 грн.; жовтень 2009 року - 147526 грн.; листопада 2009 року - 35759 грн.; січень 2010 року - 13031 грн.; лютий 2010 року - 37282 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення

- №0000162205, яким ТОВ "Агросистема плюс" збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 46603,00 грн., з яких за основним платежем 7282,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 9321,00 грн.;

- №0000172205, яким ТОВ "Агросистема плюс" збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств на загальну суму 172950,00 грн., з яких за основним платежем 138360,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34590,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки встановлено, що правочини, укладені позивачем з контрагентом, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано, з метою ухилення від сплати податків.

Згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивачем своєчасно надано відповідь на обов'язковий письмовий запит податкового органу, де зазначено про втрату статутних та первинних документів.

Листом від 26.12.2012 року №36223/22-513 податковим органом надано позивачу термін для здійснення заходів на поновлення документів протягом 90 днів.

Відповідно до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Отже, податковий орган не мав правових підстав для винесення наказу про проведення документальної невиїзної перевірки відповідно до вимог п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2, п.79.3 ст.79 Податкового кодексу України.

Згідно ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, 228 (в редакції на мо.мент правовідносин) ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Пленум Верховного Суду України в п. 18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"зазначив, що такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо".

Таким чином, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Доказів наявності умислу у сторін на здійснення правочину його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін цього договору до кримінальної відповідальності тощо) відповідач не зазначив.

Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції відповідач посилався на рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 18 жовтня 2011 року, згідно якого ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Будперспектива-люкс», створеного з метою прикриття незаконної діяльності суб'єкта підприємницької діяльності.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги такі посилання відповідача, оскільки при винесенні рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 18 жовтня 2011 року судом не досліджувалось питання щодо реальності господарських операцій, здійснених між ТОВ «Будперспектива-люкс» та ТОВ «Агросистема плюс».

Слід зазначити, що у разі, коли контрагенти позивача, чи треті особи, не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки, саме, щодо них. Зазначені факти не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено підстав для винесенння оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук