Ухвала суду № 36252039, 26.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. справа № 2а-964/10

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року у справі №2а-964/10/1170 за позовом Знам'янського міжрайонного Прокурора до Кіровоградської обласної державної адміністрації, Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Знам'янський міжрайонний Прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати пункт 1 абзацу 12 розпорядження голови Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської обласної "Про надання в оренду земельних ділянок, від 05 березня 2009 року №125-р. В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що при здійсненні нагляду за додержанням та застосуванням законів у діяльності відповідача виявлено порушення земельного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, а саме в порушення вимог статті 151 Земельного Кодексу України, статті 50 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», пунктів 10,11 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою щодо віднесення земельних ділянок» від 26 травня 2004 року № 677 прийнято рішення про надання в користування приватному підприємцю ОСОБА_1 на умовах оренди земельну ділянку за наявності негативного висновку державної землевпорядної експертизи проекту відведення земельної ділянки.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року адміністративний позов Знам'янського міжрайонного Прокурора задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та увалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт зазначає, що на момент погодження проекту відведення земельної ділянки одержання висновку державної землевпорядної експертизи не був обов'язковим, тому ОСОБА_1 звернувся із заявою та погодженим проектом до Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської обласної та отримав земельну ділянку в оренду на підставі розпорядження голови. Про існування будь-яких висновків державної землевпорядної документації щодо отриманої в оренду земельної ділянки він не знав і знати не міг.

У судовому засіданні прокурор проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач та третя сторона, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення відповідачу - 05 листопада 2013 року та третій сторони - 06 листопада 2013 року, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Знам'янським міжрайонним прокурором при здійсненні нагляду за додержанням та застосуванням законів у діяльності Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області встановлено, що п.1 (абзацу 12) розпорядження Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 05 березня 2009 року №125-р. (а.с. 6-9) в порушення вимог ст.151 Земельного Кодексу України, ст.50 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», п.п.10,11 постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» від 26 травня 2004 №677 прийнято рішення про надання в користування приватному підприємцю ОСОБА_1 на умовах оренди земельної ділянки за наявності негативного висновку державної землевпорядної експертизи проекту відведення земельної ділянки. Прокуратурою винесено протест з вимогою скасування п.1 розпорядження. Листом від 09 березня 2010 №20-44/1 Кіровоградською обласною державною адміністрацією відхилено протест Знам'янського міжрайонного прокурора, з посиланням на ст.158 ЗК України, а саме на те, що спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками вирішуються виключно судами. (а.с. 11)

Задовольняючи адміністративний позов Прокурора про скасування розпорядження, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване розпорядження прийнято без врахування результатів державної експертизи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Згідно ч. 6 вказаної статті Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Частиною 10 зазначеної вище статті встановлено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно п.п.10,11 постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» від 26.05.2004 №677 погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.

Статтею 8 вказаного Закону встановлено, що державна експертиза проводиться в обов'язковій, вибірковій та добровільній формах. Обов'язковій державній експертизі підлягають об'єкти, визначені в статті 9 Закону.

Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» добровільна державна експертиза проводиться за ініціативою замовника або розробника об'єкта експертизи щодо об'єктів, які не підлягають обов'язковій державній експертизі.

Відповідно до матеріалі справи, Головним управлінням Держкомзему у Кіровоградській області проведено державну експертизу землевпорядної документації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 5 років фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, загальною площею 1216,0 кв.м. для будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування на території Дмитрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.

За результатами висновку державної експертизи землевпорядної документації від 30 січня 2009 №0004 (а.с.104) об'єкт державної землевпорядної експертизи не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцініються негативно і не погоджується. Висновок затверджено Начальником Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області. Замовником державної експертизи виступала фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (а.с. 104)

Як встановлено судом першої інстанції, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір на виготовлення землевпорядної документації з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, який і замовляв проведення державної експертизи землевпорядної документації. Також встановлено, що негативний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 30 січня 2009 №0004 не надавався з проектом відведення Знам'янській районній державній адміністрації Кіровоградської області, оскільки третя особа послалась на ст.9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», яка визначає, що не передбачено обов'язковість проведення державної експертизи для категорії земель, які йому надавались.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 незаконно подано проект відведення земельної ділянки без висновку державної експертизи землевпорядної документації від 30 січня 2009 №0004, в результаті чого Знам'янською районною державною адміністрацією Кіровоградської області було прийнято незаконне розпорядження без врахування результатів державної експертизи.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскарженої постанови дотримані норми процесуального та матеріального права, доводи апелянта не можуть бути підставою для зміни рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205,206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної осби-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року у справі №2а-964/10/1170 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко