Ухвала суду № 36251281, 24.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2013 р. справа № 2а/0470/15244/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 28 грудня 2012 року

у справі № 2а/0470/15244/12

за позовом ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

до відповідача Жовтневого відділу Державної виконавчої служби

Дніпропетровського міського управління юстиції,

вул. Пісаржевського, 1-А, м. Дніпропетровськ, 49000;

третя особа Публічне акціонерне товариство

Комерційний банк «ПриватБанк»,

вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094;

про скасування актів, -

встановив: ОСОБА_1 подав позов до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про

визнання нечинною Постанови від 18 жовтня 2012 року про відкриття виконавчого провадження № 34904444;

визнання нечинною Постанови від 14 листопада 2012 року про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження № 34904444;

визнання нечинною Постанови від 14 листопада 2012 року про оголошення розшуку майна боржника в рамках виконавчого провадження № 34904444.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Златін С.В.) своєю ухвалою від 28 грудня 2012 року відмовив у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала суду мотивована тим, що Позивач не надав суду належних та допустимих доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам чи інтересам.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що виконавчий документ - виконавчий напис нотаріуса, не є законним, та не може підтверджувати наявну безспірну заборгованість, оскільки виданий внаслідок незаконних дій кредитора - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».

Суд першої інстанції, зупиняючи провадження до вирішення цивільної справи щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не забезпечив адміністративний позов попри існування очевидної реальної небезпеки.

Просить ухвалу окружного адміністративного суду скасувати. Клопотання задовольнити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Так, з огляду на приписи статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Водночас, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен був навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Крім того, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення і предметом позовної вимоги.

Тобто, в розумінні наведеної вище норми у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, та з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

При цьому, підстави для забезпечення адміністративного позову є фактом, який підлягає встановленню, а не елементом аргументації, або оціночною категорією.

Жодних фактів чи аргументів заявником не наведено а ні в клопотанні, а ні за змістом апеляційної скарги. В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни ухвали окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року у справі № 2а/0470/15244/12 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна