Рішення № 36251146, 10.12.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2013 р.Справа № 921/975/13-г/9

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Прокуратури Бережанського району Тернопільської області, Пл. Ринок, 1, м.Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47501 в особі Бережанської міської ради, пл. Ринок, 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47501

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна фінансова інспекція в Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про cтягнення 34 414 грн. 75 коп. зайво сплачених бюджетних коштів, внаслідок завищення вартості робіт.

За участю представників сторін:

прокуратура: Васильківська Ольга Анатоліївна - посвідчення №021086 від 15.10.13р.

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_3 - свідоцтво від 23.12.2002р.

ОСОБА_5 - договір про надання юридичних послуг від 15.10.2013р.

третя особа: не з'явився

Представникам позивача та відповідача в попередніх судових засіданнях роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 78 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу (звукозапис) технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 10.12.2013р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Позивач - Прокуратура Бережанського району Тернопільської області, пл. Ринок, 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47501 в особі Бережанської міської ради, пл. Ринок, 1, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної фінансової інспекції в Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль звернулась до господарського суду з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 про cтягнення 34 414 грн. 75 коп. зайво сплачених бюджетних коштів, внаслідок завищення вартості робіт.

Ухвалою господарського суду від 25.09.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 15.10.2013 р. о 16 год. 20 хв. У відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю оцінки уже поданих та надання можливості сторонам подати додаткові докази оголошувались перерви в судовому засіданні та розгляд справи відкладався до 29.10.11.2013р. о 12 год. 00 хв., до 12.11.11.2013р. о 14 год. 40 хв., до 03.12.2013р. на 14 год. 20 хв. та в останнє до 10.12.2013р. на 15 год. 00 хв.

Строк розгляду справи встановлено по 23.11.2013р. В силу ч.3 ст. 51 ГПК України, у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. А тому, останнім днем двохмісячного строку у справі є 25.11.2013р.

Ухвалою суду від 12.11.2013р. суд, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, за клопотанням позивача розгляд справи продовжив на 15-ть днів. Таким чином останнім днем строку розгляду справи є 10.12.2013р.

Прокуратура явку уповноваженого представника у судове засідання забезпечила, позовні вимоги з підстав, наведених у позові, підтримала повною мірою посилаючись на докази, долучені до позову та додаткові докази, подані під час розгляду справи.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, додаткових письмових пояснень щодо заявлених вимог не подав, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином в порядку ст. 77 ГПК України. Разом з цим у попередніх судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повній мірі з підстав наведених у позові.

Так, прокурор і позивач у позові зазначають, що у 2010 році між Бережанською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено договір від 21.07.2010 № 240 на виконання робіт по реконструкції площі Ринок в м. Бережани. Пунктом 1.2 договору сторони узгодили, що замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання реконструкції (улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів брукування та установлення бетонних поребриків на щебеневу основу) площі Ринок, загальною площею 1000 метрів квадратних.

Відповідно до п. 1.3. договору, вартість робіт становить 150000.00 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.

Протягом жовтня 2010 року підрядником виконано роботи по реконструкції площі Ринок (улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів брукування та установлення бетонних поребриків на щебеневу основу) відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 148469,91 грн. (акти за жовтень 2010 року № 1 на суму 129898,00 грн. та № 2 на суму 18571,91 грн.), за що отримано від замовника кошти в повному обсязі.

У ході ревізії міського бюджету проведеної в квітні-травні 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області, проведено контрольні обміри робіт, виконаних підрядником та встановлено, що в актах приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року № 1 та № 2 враховано суми ПДВ відповідно 21650,00 грн. та 3095,32 грн., незважаючи на те, що підрядник на час виконання робіт був платником єдиного податку, що підтверджено інформацією, отриманою на запит Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області ДПС України.

Внаслідок допущеного порушення в згаданих актах приймання виконаних будівельних робіт завищено вартість таких робіт на суму 24745,32 гривень.

Зі сторони підрядника не представлено документів, які б підтверджували наявність управлінського персоналу (бухгалтера, інженера тощо), сплату внесків до Пенсійного фонду тощо, що у свою чергу мало б бути підставою для розрахунку загально виробничих витрат.

Так, в акті приймання-виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року № 1 сума загально виробничих витрат становить 17976,00 грн., в акті № 2 - 2497,00 гривень.

Проведеним в ході зустрічної звірки розрахунком, аналізом отриманої інформації від Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі щодо сплати внесків, встановлено завищення загально виробничих витрат по акту № 1 на суму 8587,67 грн. та по акту № 2 1081,76 грн., внаслідок завищення витрат по І та III блоку загально виробничих витрат та несплати внесків до Пенсійного фонду, що є порушенням п. 4.2, п. 4.3 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174 (із змінами, внесеними наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.03.2009 № 114 та від 12.05.2011 № 50).

Довідку зустрічної звірки документального підтвердження обсягу, виду та якості проведених операцій і розрахунків, що здійснювались між Бережанською радою та ФОП ОСОБА_3 за період з 01.05.2010 по 01.04.2013 від 17.04.2013р. №08-22/62 вручено відповідачу ОСОБА_3, який на період подання позовної заяви не надав жодних заперечень.

Внаслідок вищенаведеного, по акту № 1 за жовтень 2010 року завищено вартість робіт на суму 30237,67 грн. (21650,00 грн. - ПДВ, 8587,67 грн. загально виробничі витрати), по акту № 2 за жовтень 2010 року - 4177,08 грн. (3095,32 грн. ПДВ, 1081,76 грн. загально виробничі витрати).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Частина 1 ст. 1213 ЦК України зазначає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Факт зайво сплачених бюджетних коштів позивачем, внаслідок завищення вартості ремонтних робіт у розмірі 34 414.75 грн., доведений Актом ревізії Бережанського міського бюджету за період з 01.05.2010 по 31.03.2013 від 22.05.2013р. № 08-22/8 та актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року № 1 та №2.

10.06.2013 року за вих. №945 Бережанською міською радою з дотриманням вимог ст. 5-8 ГПК України, надіслано претензію відповідачу ОСОБА_3 «Про стягнення зайво сплачених бюджетних коштів, внаслідок завищення вартості робіт у розмірі 34 414,75 грн.».

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 у добровільному порядку претензії не задовольнив, чим порушив вимоги ст.7 ГПК України, це дає підстави прокурору району заявити позов про стягнення зайво сплачених бюджетних коштів, внаслідок завищення вартості ремонтних робіт.

На підставі вище наведеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст.ст.20. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.2, 7, 29, 54-57 ГПК України, ст.ст.16, 1212, 1213 ЦК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» прокурор та позивач просять суд позов задовольнити, стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь місцевого бюджету суму зайво сплачених бюджетних коштів, внаслідок завищення вартості робіт у розмірі 34 414,75 грн. на розрахунковий рахунок Бережанської міської ради №31411544700004 (код ЗКПО 37737751, УК у Бережанському районі. м.Бережани, код платежу 20460300).

Відповідач та уповноважений представник відповідача в судове засідання прибули. Проти позовних вимог заперечили повною мірою в судовому засіданні, та підтримали поданий раніше відзив на позов від 28.10.2013р.

Зокрема, у відзиві на позов відповідач зазначає, що згідно акту контрольних обмірів виконаних відповідачем робіт по площі ринок в м.Бережани від 16.04.2013р., фактів завищення обсягів виконаних робіт не встановлено.

За виконані відповідачем підрядні роботи на підставі договору з Бережанською міською радою №240 від 21.07.2010р. відповідачу згідно фактичного виконаного обсягу робіт перераховано трьома платіжними дорученнями загальну суму 148468,91 грн. без ПДВ, про що зазначено у вказаних платіжних дорученнях. Перерахування відповідачу вказаної суми коштів без ПДВ повністю узгоджується з даним договором, в якому ніде не зазначено, що відповідач є платником ПДВ, оскільки він являється платником єдиного податку.

Таким чином врахування суми ПДВ в актах приймання виконаних робіт є помилковим, як і відображення загально виробничих витрат, що суперечить договору та фактичним обставинам справи.

На підставі наведеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа - Державна фінансова інспекція в Тернопільській області явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, додаткових письмових пояснень, заперечень щодо заявлених вимог не подала, хоча про час і місце слухання справи повідомлялась належним чином в порядку ст. 77 ГПК України.

Разом з цим, у попередніх судових засіданнях уповноважені представники третьої особи зазначили, що вважають позовні вимоги прокурора та позивача належним чином обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, а строк розгляду справи визначений ст. 69 ГПК України, у тому числі продовжений на 15-ть днів завершився 10.12.2013р., справа розглядається без участі представників позивача та третьої особи, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, пояснення та заперечення представників сторін, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина.

В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

При цьому, як на підставу звернення з позовом у суд позивач посилається на той факт, що порушення, які виявлені прокурором завдали інтересам держави та територіальної громади міста шкоди, тому на підставі ст.2 ГПК України, прокурор району вправі звернутися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Бережанської міської ради.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень, визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

Згідно ст. 174 ГК України, підставою для виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, у 2010 році між Бережанською міською радою (надалі по тексту також - позивач, замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (надалі - відповідач, підрядник) укладено договір від 21.07.2010 № 240 на виконання робіт по реконструкції площі Ринок в м. Бережани (надалі по тексту також - Договір).

Згідно п.п. 1.1., 1.2. Договору сторони узгодили, що виконавець зобов'язується виконати реконструкцію (мощення бетонною плиткою) площі Ринок із встановленням бетонних поребриків загальною площею 1000 метрів квадратних.

Відповідно до п. 1.3. Договору, вартість робіт становить 150000.00 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.

Згідно пунктів 5.1., 9.3. Договору сторонами після закінчення терміну дії Договору складається та погоджується Акт виконаних робіт. Складовою частиною цього Договору є кошторис та Акт виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.1. Договору термін виконання робіт з 20.08.2010р. до 15.10.2010р.

Із змісту ч.1,2 ст. 317 ГК України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ч.1,2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Протягом жовтня 2010 року відповідачем ОСОБА_3 виконано роботи по реконструкції площі Ринок (улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів брукування та установлення бетонних поребриків на щебеневу основу) відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 148469,91 грн. за що отримано від замовника кошти в повному обсязі.

Так, згідно платіжних доручень від 20.08.2010р. № 935 на суму 45000,00грн., від 08.10.2010р. № 1217 на суму 84898,00грн. та від 25.10.2010р. № 1307 на суму 18571,91 грн. позивачем - Бережанською міською радою сплачено відповідачу - ПП ОСОБА_3 кошти всього на загальну суму 148469,91 грн. за реконструкцію на площі ринок згідно договору № 240 від 21.07.2010р. та з посиланням на акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2.

Згідно Акту ревізії Бережанського міського бюджету за період з 01.05.2010р. по 31.03.2013р. № 08-22/82 проведеної Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області у ході ревізії було встановлено, що в актах приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року № 1 та № 2 враховано суми ПДВ відповідно 21650,00 грн. та 3095,32 грн., незважаючи на те, що підрядник ФОП ОСОБА_3 на час виконання робіт був платником єдиного податку. Внаслідок допущеного порушення в згаданих актах приймання виконаних будівельних робіт завищено вартість таких робіт на суму 24745,32 гривень.

Факт того, що відповідач ПП ОСОБА_3 не є платником ПДВ підтверджується інформацією, отриманою на запит Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від Бережанської міжрайонної Державної податкової інспекції Тернопільської області ДПС України, лист від 19.04.2013р. № 1232/20-021.

Також, у акті ревізії встановлено, що зі сторони підрядника не представлено документів, які б підтверджували наявність управлінського персоналу (бухгалтера, інженера тощо), сплату внесків до Пенсійного фонду тощо, що у свою чергу мало б бути підставою для розрахунку загально виробничих витрат. Проте, в акті приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року № 1 сума загально виробничих витрат становить 17976,00 грн., а в акті № 2 - 2497,00 гривень.

Відсутність наявності найманих працівників підтверджується і із змісту довідки Управління Пенсійного Фонду України в Бережанському районі від 18.04.2013р. № 1473/01-02.

Проведеним в ході зустрічної звірки розрахунком, аналізом отриманої інформації від Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі щодо сплати внесків, встановлено завищення загально виробничих витрат по акту № 1 на суму 8587,67 грн. та по акту № 2 на суму 1081,76 грн., внаслідок завищення витрат по І та III блоку загально виробничих витрат та несплати внесків до Пенсійного фонду.

Внаслідок вищенаведеного, позивач і прокурор стверджують, що по акту № 1 за жовтень 2010 року завищено вартість робіт на суму 30237,67 грн. (21650,00 грн. - ПДВ, 8587.67 грн. загально виробничі витрати), по акту № 2 за жовтень 2010 року - 4177,08 грн. (3095,32 грн. ПДВ, 1081,76 грн. загально виробничі витрати).

При цьому суд враховує те, що Довідку зустрічної звірки документального підтвердження обсягу, виду та якості проведених операцій і розрахунків, що здійснювались між Бережанською радою та ФОП ОСОБА_3 за період з 01.05.2010 по 01.04.2013 від 17.04.2013р. №08-22/62 вручено відповідачу ОСОБА_3, а 10.06.2013 року за вих. №945 Бережанською міською радою з дотриманням надіслано претензію відповідачу ОСОБА_3 «Про стягнення зайво сплачених бюджетних коштів, внаслідок завищення вартості робіт у розмірі 34 414.75 грн.».

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши подані сторонами докази та заперечення, суд вважає доведеним прокурором та позивачем факт безпідставно набутих грошових коштів відповідачем на підставі акту № 1 за жовтень 2010 року суми у розмірі 30237,67 грн. (21650,00 грн. - ПДВ, 8587,67 грн. загально виробничі витрати), по акту № 2 за жовтень 2010 року - суми у розмірі 4177,08 грн. (3095,32 грн. ПДВ, 1081,76 грн. загально виробничі витрати), які підлягають поверненню відповідачем позивачу.

Одночасно, суд критично розглядає заперечення відповідача щодо того, що у Договорі не було зазначено про вартість робіт з урахуванням ПДВ, а також, загально виробничих витрат та про те, що згідно платіжних доручень позивач оплатив відповідачу кошти без ПДВ.

При цьому суд враховує те, що як уже зазначалось згідно п.п. 5.1., 9.3. Договору сторонами після закінчення терміну дії Договору складається та погоджується Акт виконаних робіт і вказаний Акт є складовою частиною цього Договору.

Отже, за змістом Договору підписані сторонами, у тому числі, і відповдачем Акти є невід'ємною частиною Договору і згідно них, а відповідно, і згідно Договору було передбачено нарахування ПДВ та загально виробничих витрат.

При цьому у платіжних дорученнях містилось посилання, як на підставу платежа, і на Договір і на Акти виконаних робіт, які передбачали сплату ПДВ.

Вказані акти, складались згідно затвердженої Типової форми №КБ-2в, затвердженої Наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009р. № 554 та були підписані і погоджені з виконавцем - відповідачем ПП ОСОБА_3.

Зазначене підтверджується його особистим підписом на Акті № 1 за жовтень на суму 129898,00грн. А також, підписанням ним Акту № 2 на суму18571,91грн.

При цьому, суд має за необхідне зазначити, що незважаючи на відсутність останньої сторінки у Акті № 2, факт його підписання зі сторони ОСОБА_3 підтверджено безпосередньо ним у письмових поясненнях від 15.04.2013р. відібраних у ході ревізії, проведеної ДФІ у Тернопільській області.

Щодо загальної суми по Акту № 2, яка згідно типової форми Акту повинна була відображена на останній сторінці у підсумку та суми ПДВ у Розділі Х, то суд враховує те, що по розділах І-ІХ акту (прямі витрати, загально виробничі витрати, прибуток, адміністративні витрати, податки (крім ПДВ)) сума виконаних робіт за актом становить 15476,59 грн., а загальна сума по акту, що оплачена міською радою 18571,91 грн., а тому сума ПДВ включена до такого акту становить 3095,32 грн. (18571,91 грн./6).

Суд також, критично розглядає заперечення відповідача щодо того, що вказані Акти складались не відповідачем а позивачем, а тому відповідачу не було відомо про їх зміст.

Вказане спростовується фактом підписання зазначених документів зі сторони відповідача ОСОБА_3 та умовами п. 5.1., 9.3. Договору, відповідно до якого сторонами після закінчення терміну дії Договору складається та погоджується Акт виконаних робіт і вказаний Акт є складовою частиною цього Договору.

При цьому за своєю правовою природою вказані акти є актами приймання виконаних робіт, а про склад та вартість виконаних будівельних робіт достовірно відомо саме їх виконавцю, і відповідно, не є можливим належене укладення таких актів без участі та відомостей, наданих виконавцем робіт у даному випадку відповідачем - ФОП ОСОБА_3

Така позиція, зокрема узгоджується і з ч.ч. 1,4 ст. 882 ЦК України, згідно з якою замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Одночасно, суд має за необхідне зазначити, що якщо відповідач вважає, що йому оплачено за виконані роботи позивачем меншу суму ніж вартість фактично виконаних ним робіт то він не позбавлений права звернутись у суд із самостійним позовом про захист свого порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Слід також зазначити, що згідно п.п. 3.3.12 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати, які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди") безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.

Із змісту пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України діє принцип змагальності сторін у господарському процесі, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає, що доводи прокурора та позивача є правомірними та документально підтвердженими, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь місцевого бюджету суму зайво сплачених бюджетних коштів, внаслідок завищення вартості робіт у розмірі - 34 414 (тридцять чотири тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 75 коп. на розрахунковий рахунок Бережанської міської ради №31411544700004 (код ЗКПО 37737751, УК у Бережанському районі, м.Бережани, код платежу 20460300).

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України (п. 4.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

З огляду на зазначене, беручи до уваги задоволення позову, суд, судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп., згідно ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню у дохід Державного бюджету України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 83, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь місцевого бюджету суму зайво сплачених бюджетних коштів, внаслідок завищення вартості робіт у розмірі - 34 414 (тридцять чотири тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 75 коп. на розрахунковий рахунок Бережанської міської ради №31411544700004 (код ЗКПО 37737751, УК у Бережанському районі, м.Бережани, код платежу 20460300).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору у дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 23.12.2013р.

Суддя В.Л. Гевко