Постанова № 36250809, 17.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа№ 5026/1883/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

секретар Джужа Р.Є.

за участю представників:

від прокуратури: Денисенко Д.В.

від позивача-1: не з'явився

від позивача-2: не з'явився

від позивача-3: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області

на ухвалу господарського суду Черкаської області

від 30.10.2013 р.

у справі №5026/1883/2012 (головуючого судді Анісімова І.А., суддів Грачова В.М. та Спаських Н.М.)

за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі 1) Черкаської обласної державної адміністрації

2) Державної інспекція сільського господарства в Черкаській області

3) Управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області

до 1) Черкаської міської ради

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Акант+К"

про визнання рішень та державних актів недійсними та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.10.2013 р. у справі №5026/1883/2012 позов заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державної інспекція сільського господарства в Черкаській області та управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області до Черкаської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Акант+К" про визнання рішень та державних актів недійсними та повернення земельної ділянки - залишено без розгляду.

Суд виходив з того, що прокурором неправильно визначено позивачів за вимогами про захист інтересів держави.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, заступник прокурора Черкаської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2013 р. у справі №5026/1883/2012 скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Черкаської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена місцевим господарським судом з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 р. (у складі колегії суддів: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Гаврилюка О.М., Яковлева М.Л.) прийнято апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2013 р. у справі №5026/1883/2012 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.12.2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 р. змінено склад колегії суддів.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явились.

17.12.2013 р. через відділ документального забезпечення від товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Акант+К" надійшла телеграма, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи, в зв'язку з перебуванням представника у відрядженні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Перебування представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Акант+К" у відрядженні не може бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач-2 не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник прокуратури підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2013 р. у справі №5026/1883/2012, справу передати на розгляд місцевого господарського суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області та управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області до Черкаської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Акант+К" про визнання недійсним рішень Черкаської міської ради №4-156 від 13.12.2007 та №4-574 від 24.07.2008, визнання недійсним договору від 03.09.2008 купівлі-продажу земельної ділянки по вул. Промисловій, 15 в м. Черкаси, укладений між Черкаською міською радою та ТОВ "Фірма Акант+К", визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №043540 від 09.04.2009, витребування із незаконного володіння ТОВ "Фірма Акант+К" земельної ділянки по вул. Промисловій, 15 в м. Черкаси, зобов'язання ТОВ "Фірма Акант+К" повернути земельну ділянку по вул. Промисловій, 15 в м. Черкаси.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при прийнятті спірних розпоряджень Черкаською міською радою були допущені порушення чинного законодавства, які полягають в перевищенні повноважень, оскільки право розпорядження та право на передачу у користування земельних ділянок, які перебувають у державній власності не належить до компетенції Черкаської міської ради; припинення права постійного користування могло бути здійснено власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади, а не органом місцевого самоврядування. За таких обставин прокурор вважає, що спірні рішення та укладений на його підставі договір оренди, державного акту на право власності на земельну ділянку підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.10.2013 р. у справі №5026/1883/2012 позов заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державної інспекція сільського господарства в Черкаській області та управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області до Черкаської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Акант+К" про визнання рішень та державних актів недійсними та повернення земельної ділянки - залишено без розгляду, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Залишаючи позовну заяву прокурора без розгляду, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заступник прокурор Черкаської області неправильно визначив позивачів у справі, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та прокурор повинен був визначити позивачем себе. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що прокурор при поданні вказаної позовної заяви не надав суду доказів, що визначені ним позивачі - Черкаська обласна державна адміністрація, Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області та управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області наділені правами позивача для звернення до господарського суду із позовами про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку або взагалі із будь-якими видами позовів.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їхнього захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Формами представництва інтересів держави в суді згідно з ч. 3 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", зокрема є звернення до суду з позовами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 36-1 вказаного Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Як зазначено в п. 4 рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 8 квітня 1999 року поняття - "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні від імені держави процесуальних та інших дій спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави відповідно до ч. 2 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про прокуратуру", предметом нагляду прокуратури за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, у тому числі, державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позові самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі №3-рп/99 про офіційне тлумачення положень ст. 2 Господарського процесуального кодекс України (п. 2 резолютивної частини), під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" вказано, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

Судовою колегією встановлено та досліджено той факт, що прокурор згідно з ст. 2 ГПК України зазначив у чому полягають порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, та визначив органи уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Черкаської області від 30.10.2013 р. у справі №5026/1883/2012 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права та має бути скасована.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ч.7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду Черкаської області від 30.10.2013 р. - скасуванню, з направленням справи №5026/1883/2012 на розгляд до господарського суду Черкаської області.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.10.2013 р. у справі №5026/1883/2012 скасувати.

Матеріали справи №5026/1883/2012 передати на розгляд до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун