Рішення № 36250778, 18.12.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 925/1926/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача - Кириченко М.О. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача публічного акціонерного товариства "Черкаський

асфальтобетонний завод"

до

відповідача комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне

управління автомобільних шляхів"

про стягнення 608 569,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Черкаський асфальтобетонний завод" звернулося до суду із позовом до комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" про стягнення 608569,40 грн. у тому числі: 561 940,40 грн. основного боргу, 35 750,77 грн. пені, 10 878,23 грн. 3% річних та відшкодування понесених судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору №123 від 14.05.2012 та видаткових накладних, позивач поставив відповідачу асфальтобетон на загальну суму 561 940,40 грн. В порушення умов договору відповідач його вартість не оплатив. У зв'язку з простроченням виконання грошових зобов'язань до відповідача застосовані, встановлена договором пеня та згідно зі ст.625 ЦК України три проценти річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, ухвала суду про порушення провадження у справі направлена на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві та отримана представником відповідача 28.11.2013.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, виходячи із того, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

14.05.2012 між департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, як генеральним замовником, КП "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (замовник - відповідач у справі) та публічним акціонерним товариством "Черкаський асфальтобетонний завод" (постачальник - позивач у справі) було укладено рамкову угоду поставки товару №123 (далі - угода), за умовами якої постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати бітум та асфальт природні (асфальтобетон, далі - товар), а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти та оплатити його. Асортимент, кількість і ціна вказуються у специфікації товару яка є невід'ємною частиною угоди.

Відповідно до пункту 3.2 угоди ціна угоди становить 7 786 000,00 грн.

Згідно пункту 4.2 угоди Замовник, після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів з моменту поставки товару на умовах розділу 5 угоди.

Позивач, відповідно до видаткових накладних: №280 від 28.09.2012 на суму 33674,12 грн., №318 від 05.10.2012 на суму 38646,13 грн., №333 від 08.10.2012 на суму 17515,07 грн., №348 від 11.10.2012 на суму 9831,04 грн., №376 від 21.10.2012 на суму 40906,14 грн., №420 від 31.10.2012 на суму 21470,08 грн., №429 від 05.11.2012 на суму 30397,10 грн., №438 від 07.11.2012 на суму 24521,09 грн., №441 від 09.11.2012 на суму 9040,03 грн., №443 від 10.11.2012 на суму 20905,08 грн., №458 від 14.11.2012 на суму 7910,03 грн., №460 від 14.11.2012 на суму 9040,03 грн., №50 від 11.04.2013 на суму 4520,00 грн., №55 від 15.04.2013 на суму 9040,00 грн., №62 від 17.04.2013 на суму 16611,06 грн., №63 від 18.04.2013 на суму 33561,12 грн., №66 від 19.04.2013 на суму 9040,03 грн., №69 від 22.04.2013 на суму 33448,12 грн., №83 від21.04.2013 на суму 21809,08 грн., №90 від 25.04.2013 на суму 17 063,06 грн., №105 від 30.04.2013 на суму 9379,00 грн., №114 від 07.05.2013 на суму 44635,00 грн., №120 від 08.05.2013 на суму 32883,12 грн., №151 від 27.05.2013 на суму 89024,00 грн., №154 від 28.05.2013 на суму 23219,00 грн. на загальну вартість 4 254 667,78 грн.

У зв'язку із несплатою відповідачем вартості отриманого товару, позивач направляв відповідачу вимоги про сплату заборгованості від 22.03.2013 №49, від 09.07.2013 №136/2 та від 01.11.2013 №203, однак відповідач на вимоги не відповів, за поставлений товар не розрахувався.

За доводами позивача, відповідач повну вартість поставленого товару не оплатив, заборгованість складає 561 940,40 грн., що стало підставою для його звернення до суду з цим позовом про стягнення заборгованості, крім того, позивач посилаючись на положення п. 2 ст. 625 ЦК України, ст. 230 ГК України просить стягнути з відповідача 10 878,23 грн. 3% річних та 35 750,77 грн. пені.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Статтями 173, 174 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі угоди поставки №123 від 14.05.2012, зміст якого відповідає положенням ст.712 ЦК України, якою встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору та додатку до нього позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4 254 667,78 грн., за які відповідача розрахувався частково у розмірі 3 692 727,38 грн., залишок заборгованості за поставлений товар складає 561 940,40 грн.

Обов'язки відповідача щодо оплати продукції та строку її проведення визначені п. 4.2 угоди, відповідно до якого Замовник, після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів з моменту поставки товару на умовах розділу 5 угоди.

Відповідач, порушуючи умови договору, за отриманий товар повністю не розрахувався, його заборгованість становить 561940,40 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних та довіреностей на отримання матеріальних цінностей (а. с. 18-49). Про наявність заборгованості у такому розмірі, станом на час розгляду справи, свідчить також акт звірки взаємних розрахунків станом на 29.11.2013 за договором №123 від 14.05.2012, який підписаний та скріплені печатками сторін у справі та випискою з банку за 24.04.2013 (а. с. 50-55, 72-76).

Частиною другою статті 22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо, обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, якими, в силу ст. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач не скористався своїм правом заперечення проти позову, не підтвердив належними доказами про відсутність у нього заборгованості за договором, відтак позовна вимога про стягнення 561 940,40 грн. основного боргу підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідальність за неналежне виконання зобов'язання щодо строку оплати продукції, визначена у пункті 7.2 угоди, згідно з яким, у випадку затримки оплати товару, замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості неоплаченого товару за кожен день затримки.

Крім того, згідно ч. 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог пункту 7.2 угоди та статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 35 750,77 грн. та 10 878,23 грн. 3% річних (з 12.11.2012 по 20.11.2013, з врахуванням шестимісячного строку по кожній накладній окремо), який було перевірено судом та встановлено правильність їх нарахування.

Як зазначено вище, судом було встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару та не надав належних доказів на підтвердження того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 35 750,77 грн. та 10 878,23 грн. 3% річних, підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 561 940,40 грн. основного боргу, 35 750,77 грн. пені та 10 878,23 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 12 171,39 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" (18003, м. Черкаси, вул.. Бидгощська, буд. 13, код 05445296) на користь публічного акціонерного товариства "Черкаський асфальтобетонний завод" (18036, м. Черкаси, вул.. Чигиринська, буд 86, код 03327552)- 561 940,40 грн. основного боргу, 35 750,77 грн. пені, 10 878,23 грн. 3% річних та 12 171,39 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено та підписано 23.12.2013

Суддя О.І. Кучеренко