Рішення № 36250736, 19.12.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2013 Справа №917/2194/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екометан", вул. Пушкіна, 47, к.16, м. Полтава, 36039

до Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628, вул.Кагамлика, 84, м. Полтава, 36008

про стягнення грошових коштів в сумі 271 226,52 грн.

Суддя Плотницька Н.Б.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились.

від відповідача: Кошляк В.М., дов. №2-1 від 04.12.2013.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №29 від 01.03.2013 в сумі 271 226,52 грн., з яких: 265 718,06 грн. - основний борг, 5 508,46 грн. - пеня.

Позивач в судове засідання 19.11.2013 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження надав відзив на позовну заяву та докази часткової сплати заборгованості. У відзиві заборгованість з урахуванням часткового погашення Відповідач визнає, заперечує лише проти нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Суд зобов'язав сторони провести взаємозвірку розрахунків, відповідний акт надати в судове засідання 10.12.2013. Відповідний акт звірки на вимогу суду було надано позивачем.

10.12.2013 розгляд справи було відкладено на 19.12.2013 з метою витребування у позивача письмових пояснень з урахуванням відзиву на позовну заяву.

19.12.2013 через канцелярію суду позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, дана заява прийнята судом до розгляду. Відтак, до стягнення з відповідача заявлено 223 243,06 грн. основного боргу та 3 097,43 грн. пені. В судовому засіданні 19.12.2013 підтримав позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 27.11.2013 не з'явився, повноважних представників не направив, повідомлявся належним чином про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення ухвали суду.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

01.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екометан" (надалі Позивач) та Полтавським комунальним автотранспортним підприємством 1628 (надалі Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №29 (надалі Договір).

При цьому сторони узгодили наступне:

- Позивач зобов'язався поставити у 2013 році Відповідачу товар, а Відповідач прийняти та оплатити його (п.1.1 Договору);

- найменування товару - "Газ природний паливний для газобалонних автомобілів (метан)" в об'ємі 300 000 куб.м (п.1.2 Договору);

- ціна та кількість товару вказуються у видаткових накладних на товар, при цьому ціна за 1 куб.м становить 6,00 грн (п.3.1 та 3.3 Договору).

- оплата за товар здійснюється шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів на рахунок Позивача, згідно з виставленим рахунком до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі видаткової накладної Позивача, що видається за підсумками місяця до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.3 Договору);

- за несвоєчасну оплату одержаного товару Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що розраховується від вартості неоплаченого товару і нараховується за кожен день прострочення (п. 7.2 Договору).

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується підписаними видатковими накладними, рахунками, податковими накладними та довіреностями виданими на отримання цінностей, а саме:

- видаткова накладна №00000085 від 31.03.2013, довіреність №84 від 01.03.2013 на суму 109 477,80 грн.;

- видаткова накладна №00000125 від 30.04.2013, довіреність №85 від 01.04.2013 на суму 141 281,52 грн.;

- видаткова накладна №00000161 від 31.05.2013, довіреність №149 від 01.05.2013 на суму 117 898,20 грн.;

- видаткова накладна №00000208 від 30.06.2013, довіреність №155/1 від 01.06.2013 на суму 101 592,60 грн.;

- видаткова накладна №00000241 від 31.07.2013, довіреність №184 від 01.07.2013 на суму 123 531,00 грн.;

- видаткова накладна №00000282 від 31.08.2013, довіреність №245 від 01.08.2013 на суму 129 760,20 грн.;

- видаткова накладна №00000320 від 30.09.2013, довіреність №249 від 01.09.2013 на суму 113 355,60 грн.;

- видаткова накладна №00000360 від 04.10.2013, довіреність №288 від 01.10.2013 на суму 21 544,20 грн.;

- видаткова накладна №00000399 від 31.10.2013, довіреність №313 від 05.10.2013 на суму 42 525,00 грн.

Всього Позивачем за період з березня по жовтень 2013 року було поставлено Відповідачу товару на загальну суму 900 966,12 грн., однак Відповідачем було оплачено лише частину товару на суму 677 723,06 грн.

У зв'язку із виникненням заборгованості Позивач направив Відповідачу претензію від 01.10.2013 №276. Зазначена претензія була розглянута Відповідачем, заборгованість визнано, однак, як зазначає Позивач, заборгованість добровільно погашена не була, що й стало причиною звернення до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Відповідача основний борг у сумі 223 243,06 грн., а також пеню в розмірі 3 097,43 грн., що виникла через несвоєчасну оплату товару станом на 03.11.2013 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав існування заборгованості перед Позивачем, однак зазначає, що ним було проведено часткове погашення боргу, починаючи з 18.10.2013 на суму173 000,00 грн. Також Відповідач надав акт звірки розрахунків, підписаний уповноваженим представником Відповідача.

Крім того, Відповідач звертає увагу суду, що згідно умов Договору пеня за порушення умов оплати товару нараховується в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, натомість Позивачем при проведенні розрахунків пені використана подвійна облікова ставка НБУ. Заперечення Відповідача щодо використання подвійної облікової ставки НБУ Позивач визнав та врахував при поданні заяви про зменшення позовних вимог.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі зобов'язання виникли з договору поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги той факт, що Відповідачем в період з 18.10.2013 по 15.11.2013 було частково погашено заборгованість, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Згідно акту звірки між сторонами до 04.11.2013 (дата порушення провадження у справі) Відповідачем було сплачено 88 000 грн. Дані обставини Позивачем у судовому засіданні не заперечувались.

Зважаючи на викладене, у частині стягнення суми основного боргу в розмірі 88 000 грн. провадження підлягає припиненню.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення термінів оплати Позивачем нараховано Відповідачу пеню в розмірі 3 097,43 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог). Суд, перевіривши розрахунок, прийшов до висновку, що дана сума підлягає до стягнення.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно частини другої цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до статей 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем визнано обставини, які зазначені у позові, при цьому судом враховано заперечення Відповідача щодо нарахування пені. Відтак суд вважає вимоги Позивача в частині стягнення 135 243,06 грн. основного боргу та 3 097,43 грн. пені доведеними, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 88 000 грн.

Статтею 49 ГПК України встановлено правила розподілу судових витрат за результатами вирішення спору, відповідно до яких у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

В разі якщо зазначені дії є наслідком дій відповідача (погашення боргу після звернення позивача з позовом до суду), то припиняючи провадження у справі, згідно з положеннями частини третьої статті 80 ГПК України суд має вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами (покладення таких на позивача або на відповідача у справі).

Звернення позивача до суду обумовлено порушеннями умов договору саме з боку відповідача, припинення існування спору по стягненню частини основного боргу відбулось через погашення його відповідачем вже після порушення провадження у справі за поданим позовом.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 ГПК покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У частині стягнення основного боргу в сумі 88 000 грн. провадження у справі припинити.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 (вул.Кагамлика, 84, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03351823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екометан", вул. Пушкіна, 47, к.16, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 32635606) 135 243,06 грн. основного боргу, 3 097,43 грн. пені та 4 526,81 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Плотницька Н.Б.