Рішення № 36250420, 17.12.2013, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2013 Справа № 905/6919/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"до 1) Державного підприємства "Донецька залізниця", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит"простягнення 9 698,40 грн. за участю представників:

від позивачаШевелев В.Г. - представник за довіреністю від відповідача-1 від відповідача-2Ляшко Д.В. - представник за довіреністю не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" збитків в розмірі 11 702,34 грн.

21.10.2013 до господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останній зменшив позовні вимоги до 9 698,40 грн. та просить стягнути збитки у розмірі 9 698,40 грн. з Державного підприємства "Донецька залізниця". Також у вказаній заяві позивач зазначив про відсутність вимог до відповідача-2.

26.11.2013 до суду надійшла заява позивача про відмову від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" та припинення провадження у справі в цій частині.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вугілля, яке перевозилось за накладною №50297779 у вагоні № 55957567, було доставлене на станцію призначення з недостачею вантажу у розмірі 14 850 кг, про що складено комерційний акт БН №720256/186. На думку позивача, недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення, оскільки було виявлено порушення маркування, а також поглиблення на поверхні вантажу, а тому відповідальність за втрату вантажу повинен нести перевізник.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що на станції Дебальцеве-Сортувальна було виявлено, що 1 люк скіс 1500х800 мм, про що складено акт загальної форми № 1181. Крім того, на станції призначення було складено акт загальної форми №10, яким також встановлено технічну несправність вагона № 55957567. Оскільки вантажовідправник при навантаженні міг бачити наявність несправностей, але не відмовився від використання вагону, відповідач-1 вважає, що саме вантажовідправник винен у виникненні нестачі.

Відповідач-2 проти позовних вимог заперечує, зазначає, що вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень; несправностей чи витікання вантажу виявлено не було. Вважає, що відповідальність за нестачу вантажу повинен нести перевізник в повному обсязі, а саме ДП "Донецька залізниця".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

12.04.2013 зі станції Фащевка Донецької залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці у вагоні № 55957567 за залізничною накладною № 50297779 відвантажено вантаж: вугілля антрацит.

За накладною № 50297779 маса вантажу у вагоні № 55957567 становить 69 000 кг (брутто - не зазначено, тара - 21 400 кг). В накладній також зазначено, що вантаж у вологому стані, завантажено нижче бортів, вантаж марковано.

На станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці був складений комерційний акт БН №720256/186 від 15.04.2013, відповідно до якого проведено комісійне переважування вагону № 55957567 на електронних вагах залізниці та встановлено наступне: вагон № 55957567 за документом вага нетто 69 000 кг, тара 21 400 кг, фактично при переважуванні брутто 75 550 кг, тара 21 400 кг, нетто 54 150 кг, що менше документу на 14 850 кг. У комерційному акті також вказано, що вагон прибув із заглибленнями: з лівого боку по ходу потяга над 3-6 люками наявні заглиблення розміром 4500 мм х 2500 мм до полу вагона. Маркування порушене, на хребтовій балці наявні сліди просипання вантажу. Витікання вантажу усунено на станції призначення за допомогою паклі та паперу. Вагон прибув у технічному відношенні несправний: 4 люк з правого боку має злом петель, люк провален до хребтової балки, прогин до 100 мм., 3 люк з лівого боку має прогин між люком та проміжною балкою до 20 мм.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці -начальником станції, двома комерційними агентами, з боку отримувача - уповноваженим представником.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Частиною 2 статті 23 Законом України "Про залізничний транспорт", а також статтею 113 Статуту залізниць України регламентуються аналогічні норми, відповідно до яких за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно зі ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Відповідно до п. 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

У відповідності з п. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.

Пунктом 3.8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" №04-5/601 від 29.05.2002 зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України та п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон.

Оскільки, відповідно до накладної № 50297779 вантаж завантажено у вагон відправником, вантаж розміщено і закріплено згідно 3, 4, 8 прил. 14 СМГС пр 3-5 р 2 ТУ, вантаж маркований, на станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Досліджені у судовому засіданні письмові докази свідчать про те, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагонах, злам петель 4 люка, наявність прогину між 3 люком зліва та проміжною балкою залізницею зазначено також не було, що в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу.

До стану вагону № 55957567 та вантажу у ньому не було ані на станції відправлення, ані на попутних залізничних станціях від станції відправлення до станції призначення Маріуполь-Сортувальний, про протікання вантажу, наявність заглиблень, несправність 4 люка, наявність прогину між 3 люком зліва та проміжною балкою та несправність вагону залізницею не зазначалось.

Крім того, 13.04.2013 на проміжній станції Дебальцеве-Сортувальна було складено акт загальної форми №1181, відповідно до якого 1 люк вагону № 55957567 має скос 1500 мм х ширину вагону х 800 мм. При цьому, в акті загальної форми не міститься відомостей щодо витікання вантажу через технічну несправність. Крім того, у вказаному акті зазначено, що вагон слідує за призначенням. Тобто, затримання вагону для усунення технічної несправності здійснено не було, а вагон був допущений до руху.

Комерційним актом БН №720256/186 від 15.04.2013 підтверджується факт технічної несправності вагона № 55957567. Однак, комерційним актом встановлена несправність 4 люка з лівого боку, тобто іншого люка, ніж зазначено у акті загальної форми №1181.

Відповідачем-1 не доведено належними доказами, що технічна несправність вагона № 55957567 була наявною на момент завантаження вантажу вантажовідправником.

Порушення маркування свідчить про втрату частини вантажу під час перевезення.

Тому посилання відповідача-1 на те, що причиною недостачі вантажу стала неналежна підготовка вантажовідправником рухомого складу до перевезення, судом відхиляються.

Щодо того, що вагон № 55957567 подавався під здвоєну операцію, суд відзначає наступне.

Відповідно до пп. 2 п. е ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція).

Згідно цього пункту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, псування або пошкодження вантажу, у той час як за спірним перевезенням втрати вантажу не було, а мала місце нестача вантажу, що не є тотожним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ДП "Донецька залізниця" доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надало.

Відповідач-1 не довів, що недостача вантажу виникла з незалежних від перевізника причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що недостача вантажу виникла внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування.

26.11.2013 до суду надійшла заява позивача про відмову від позову в частині вимог до ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" про стягнення вартості недостачі вантажу.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від позову підписана уповноваженим на це представником позивача, то за таких підстав відмова позивача від позовних вимог до ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" підлягає прийняттю судом.

У зв'язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову в частині вимог до ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі в частині вимог до ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" про стягнення вартості недостачі вантажу підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, зокрема у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів, що здаються до перевезення у вологому стані, становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах (п. 27 Правил видачі вантажів).

Згідно рахунку № 666 від 11.04.2013 ціна 1 т вугільної продукції АС 6-13 - 720,00 грн. (з ПДВ).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вартості недостачі вугільної продукції (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з ДП "Донецька залізниця" вартості недостачі вугільної продукції у розмірі 9 698,40 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову по відношенню до ДП "Донецька залізниця", відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача-1 та підлягає стягненню на користь позивача.

Судовий збір у зв'язку зі зменшенням позовних вимог позивачу не повертається, оскільки позивачем сплачено мінімальний розмір судового збору за подання майнового позову.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129) суму збитків у розмірі 9 698 (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Прийняти відмову позивача від позову в частині вимог до ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".

4. Провадження у справі № 905/6919/13 в частині вимог до ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 20.12.2013.

Суддя М.В. Сажнева