ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.12.2013 Справа № 905/7090/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Гриник М.М.
при секретарі судового засідання Новіковій В.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Шахтарського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Шахтарської райдержадміністрації, м.Шахтарськ
до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Кіровське
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Розівська сільська рада, с.Розівка
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Представники сторін:
прокурор: Блащик Г.Є., за посвід.
від позивача: Шалун О. С., за довір.
від відповідача: ОСОБА_4, за довірен.
від третьої особи без самостійних вимог: Кінаш К.В.
Шахтарський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Шахтарської райдержадміністрації з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Кіровське за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Розівської сільської ради про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на факт самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки із земель водного фонду Шахтарської районної ради, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,0134га Розівської сільської ради без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Ухвалою від 09.10.2013р. порушено провадження у справі №905/7090/13, сторони зобов'язано надати документи та виконати певні дії. Зазначеною ухвалою залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Розівську сільську раду, с.Розівка
Відповідач в судовому засіданні та його представник суттєвих заперечень проти позову суду не наддали, письмові заперечення суду не представили.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 09.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника прокурора та відповідача, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
08.08.2013 року державним інспектором сільського господарства в Донецькій області за участю прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1, результати якої викладені в акті перевірки від 08.08.2013 року.
Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що ПП ОСОБА_1 займає та використовує земельну ділянку загальною площею 0,0134га для функціонування будинку для відпочинку та намету для складування побутових матеріалів поблизу водного дзеркала в балці Осино - Ольховка, без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Водне дзеркало належить гр. ОСОБА_1 на підставі договору №86 від 10.08.2009р про надання водних об'єктів загальнодержавного значення у тимчасове користування на умовах оренди.
За наслідками перевірки відповідачу державною інспекцією сільського господарства в Донецькій області видано припис від 09.08.2013 року №0260 на усунення виявлених порушень.
10.09.2013р. державною інспекцією сільського господарства в Донецькій області проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1, за результатами якої видано припис від 10.09.2013р. №0297, в якому встановлено, що відповідач умови припису №0260 не виконав, спірну земельну ділянку не звільнив та не привів у придатний до використання стан.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок" наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель". За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Виходячи з матеріалів справи, на момент проведення перевірок додержання вимог земельного законодавства рішення органом місцевого самоврядування про передачу відповідачу у власність або оренду земельної ділянки під розміщення кіоску з ремонту взуття або надання цієї ділянки у користування (оренду) відсутнє.
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08.08.2013 року та від 10.09.2013р., приписами від 09.08.2013 року №0260 та від 10.09.2013р. №0297 на усунення виявлених порушень, доданою план-схемою самовільно зайнятої земельної ділянки, яка встановлює на місцевості її місце розташування.
Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок.
Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на користування спірною земельною ділянкою загальною площею 0,0134 га у АДРЕСА_2.
Матеріали перевірки були надіслані позивачем на адресу відповідача, докази надсилання надано суду. Обізнаність відповідача про розгляд справи підтверджена матеріалами справи. Результати перевірки відповідачем не оскаржено, доказів, які б спростували доводи позивача відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку не звільнено.
Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки із земель водного фонду Шахтарської районної ради загальною площею 0,0134 га у АДРЕСА_2 та приведення її у придатний для використання стан, шляхом знесення кіоску.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у зв'язку із задоволенням позову покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 75; 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Шахтарського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Шахтарської райдержадміністрації до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Розівської сільської ради про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити.
Зобов'язати фізичну-особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель водного фонду Шахтарської районної ради загальною площею 0,0134 га у АДРЕСА_2, привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан.
Стягнути з фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206783006 у ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, Отримувач : Київське УК/Київський р-н/22030001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 1147 грн.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.М. Гриник
Повний текст складено та підписано 16.12.2013р.
Судове рішення № 36250394, Господарський суд Донецької області було прийнято 09.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/7090/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: