Рішення № 36250328, 23.12.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2013 р. Справа № 903/1458/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго"

до відповідача Державного підприємства "Волиньвугілля"

про стягнення 75820грн. 70коп.

Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача: Сорокіна В.К.-представник за довіреністю №19/26-110 від 09.01.2013р.

від відповідача: н/з

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні 16.12.2013р. на підставі ст. 22 ГПК України за згодою сторін оголошено перерву до 18.12.2013р. для надання додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач - ПАТ "Волиньобленерго" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ДП "Волиньвугілля" 75820грн. 70коп., в тому числі: 68979,43 заборгованості по активній електроенергії згідно договору №534-0100-000 про постачання електричної енергії від 01.11.2004р., 5581,01грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 1260,26грн. -3% річних.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між ПАТ "Волиньобленерго" в особі Нововолинської філії та ДП "Волиньвугілля" було укладено договір від 01.11.2004р. постачання електричної енергії, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався постачати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача), а споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику електроенергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору. Станом на 01.11.2013р. дебіторська заборгованість відповідача становить 68079,43грн., що підтверджується розрахунковими рахунками. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачу також нараховано 5581,01грн. пені та 3% річних за період з січня 2013р. по жовтень 2013р. - 1260,26грн.

Відповідач у відзиві та його представник в судовому засіданні частково заперечив проти позову, зокрема, щодо стягнення 1428,14грн. пені, нарахованої за листопад 2012р., зазначивши, що позивач безпідставно нарахував пеню за листопад та не підтвердив правомірності її нарахування.

В решті позову відповідач не заперечує.

В судовому засіданні 16.12.2013р. за згодою сторін було оголошено перерву до 18.12.2013р.

Відповідач в судове засідання 18.12.2013р. не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

З метою спростування тверджень представника відповідача щодо безпідставності нарахування пені за листопад 2012р., представником позивача додано до матеріалів справи наступні документи: копію рахунку за активну електроенергію за листопад 2012р., який виставлявся ДП «Волиньвугілля»; витяг із особового рахунку відповідача за період з жовтня 2012р. по листопад 2013р.; копію рішення господарського суду від 11.02.2013р. про стягнення з ДП «Волиньвугілля» на користь позивача 141953,81 грн. активної електроенергії (період січень-листопад 2012р.), річних 1925,70грн. та 7255,08грн. пені (період січень-жовтень 2012р.); копію позовної заяви від 19.12.2012р. вих..№02/05-694; копію розрахунку боргу по активній електроенергії до позовної заяви від 19.12.2012р. №02/05-694; копію розрахунку боргу по пені до позовної заяви від 19.12.2012р. вих..№ 02/05-694.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

01.11.2004 р. між позивачем - ПАТ "Волиньобленерго" (Постачальник) та відповідачем - ДП «Волиньвугілля» (Споживач) було укладено договір №534-0100-000 про постачання електричної енергії.

Відповідно до розділу 1 договору Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами.

Згідно п. 8.1. договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно, шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника електричної енергії в терміни, визначені додатком № 2 "Порядок розрахунків".

ПАТ "Волиньобленерго" виконало умови договору в повному об'ємі і належним чином, відпустивши відповідачу електроенергію згідно з визначеним договором величинами постачання і потужності, що стверджується рахунками за електроенергію з грудня 2012р. по жовтень 2013р. включно.

Позивачем на протязі грудня 2012 р. - жовтня 2013р. було здійснено постачання електричної енергії для потреб відповідача на загальну суму 103979,43грн. Відповідачем частково було здійснено оплату поставленої електричної енергії на суму 35000грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Проте, в порушення умов договору, відповідач у визначений термін оплату не провів, внаслідок чого станом на 01.11.2013р. виникла дебіторська заборгованість по активній електроенергії - 68979,43грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.02.2013р. №903/19/13-г з відповідача на користь позивача було стягнуто 141953,81 грн. активної електроенергії (період січень-листопад 2012р.), річних 1925,70грн., та 7255,08грн. пені (період січень-жовтень 2012р.), а тому позивачем було правомірно нараховано пеню на суму заборгованості за листопад 2013р.

Заборгованість в розмірі 68979,43 грн., що виникла станом на 01.11.2013р. за період грудень 2012- жовтень 2013р. відповідачем не погашена, не оспорена, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Як вбачається з розрахунків позивача, позивачем нараховано відповідачу 1260,26грн. 3 % річних за період з січня 2013р. по жовтень 2013р. включно та 5581 пені за період з грудня 2012р. по жовтень 2013р., які є підставні та підлягають до стягнення.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства «Волиньвугілля» (45400, Волинська область, м.Нововолинськ, вул.Луцька, 1, код ЄДРПОУ 32365965) на користь публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (43023, м.Луцьк, вул..Єршова,4, код ЄДРПОУ 00131512) 75820,70грн. (з них 68979грн. 43коп. основного боргу на р/р 260323012658 в філії Волинського обласного управління ПАТ «Ощадбанк», МФО 303398; 5581грн. 01коп. пені та 1260грн. 26коп. 3 % річних на р/р 260093012658 в філії Волинського обласного управління ПАТ «Ощадбанк», МФО 303398), а також 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

23.12.13

Суддя О. Г. Сур'як