Постанова № 36250306, 19.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 906/721/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Добролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Аврамчук А.П. - дов. від 12.09.12, відповідача: Фещенко Р.В. - дов. від 01.10.12, касаційну скаргуНаціонального Банку України в особі Фабрики банкнотного паперу на постановуРівненського апеляційного господарського судувід22.10.13у справі№906/721/13за позовомНаціонального Банку України в особі Фабрики банкнотного паперудоТовариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" простягнення 818344,36 грн.

Національний Банк України в особі Фабрики банкнотного паперу звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" 395392,14 грн. боргу, 13710,66 грн. пені, 2742,14 грн. - 3% річних та 406499,42 грн. плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих величин показників забруднення на очисні споруди позивача за березень 2013 року. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості отриманих послуг за договором на приймання і очищення стічних вод №103ф від 07.12.12. Водночас позивач посилався на те, що відповідачем у березні 2013 року здійснювався скид стічних вод у з перевищенням допустимих величин показників забруднення, і це підтверджується результатами дослідження стічних вод від 02.04.13.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.08.13 (суддя Маріщенко Л.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 380392,14 грн. боргу, 2742,14 грн. - 3% річних. В частині стягнення з відповідача 15000 грн. боргу провадження у справі припинено. У решті позову відмовлено. Суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості за спірним договором. Припиняючи провадження у справі в частині стягнення з відповідача 15000 грн. боргу суд виходив з факту сплати цієї суми до прийняття рішення у справі. Відмовляючи у стягненні з відповідача пені, суд виходив з того, що позивач за умовами спірного договору може вимагати її стягнення лише після пред'явлення відповідачу відповідної вимоги, тоді як така вимога позивачем не пред'являлась. Крім того, місцевий господарський суд визнав необґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача 406499,42 грн. плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих величин показників забруднення за березень 2013 року, оскільки дослідження стічних вод відбулося з порушенням вимог закону.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.13 (судді: Грязнов В.В., Мельник О.В., Розізнана І.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у стягненні з відповідача 13710,66 грн. пені та задоволено позов в цій частині. Апеляційний господарський суд виходив з того, що підставою для застосування санкцій у вигляді стягнення пені є факт порушення зобов'язання боржником, і це установлено судом. В решті рішення господарського суду залишено без змін.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся Національний Банк України в особі Фабрики банкнотного паперу, який просить рішення і постанову у справі скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача 406499,42 грн. плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих величин показників забруднення та задовольнити позов в цій частині. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник наголошує на порушенні судами положень Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Малин, затверджених рішенням Виконавчого комітету Малинської міської ради №18 від 16.01.13, Методик вимірювань: КНД 211.1.0.009-94, КНД 211.1.4.039-95, КНД 211.1.4039-95, приписів статей 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник стверджує, що хімічною лабораторією позивача був дотриманий встановлений законом порядок відбору проб стічних вод та їх дослідження. На думку скаржника, судами невірно були оцінені зібрані у справі докази та встановлені обставини справи.

Від відповідача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін постанову у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.12.12 між Національним банком України в особі Фабрики банкнотного паперу - виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" - споживачем був укладений договір на приймання і очищення стічних вод №103ф. За умовами цього договору виконавець зобов'язався забезпечити приймання і очищення стічних вод споживача на очисних спорудах виконавця в обсязі (орієнтовано) 547500 м3 на рік; 46500 м3 на місяць, 1500 м3 на добу упродовж дії цього договору, а виконавець, в свою чергу, оплатити надані йому послуги. Показники стічних вод (скидів) повинні відповідати таким даним: завислі речовини, не більше мг/л - 209; азот амонійний, не більше мг/л - 20; хімічне споживання кисню (ХСК), не більше мг/л - 461; біохімічне споживання кисню (БСК5), не більше мг/л - 253, активна реакція рН, од. рН - 6,5-8,5 (пункт 1.2 договору). Порядок контролю за якістю стічних вод визначений сторонами у розділі 4 договору. Контроль за якістю стічних вод проводиться працівниками лабораторії очисних споруд. Періодичність відбору проб визначається за потребою, але не рідше два рази в місяць. Якість стічних вод контролюється методами, передбаченими державними стандартами і іншими нормативним актами з цього питання на засобах вимірювальної техніки повірених у встановленому порядку. Відбір проб оформлюється актом відбору проб, який підписується обома сторонами. Результати контролю оформлюється відповідними актами, що підписуються особами, котрі проводили контроль (пункти 4.1, 4.3 договору). Відповідно до пункту 5.7 договору виявлені перевищення показників якості стічних вод є підставою для нарахування плати за скиди понаднормових забруднень відповідно до Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України №37 від 19.02.02 та зареєстрованої в Мін'юсті України 26.04.02 №402/6690. Господарськими судами установлено, що позивач нарахував відповідачеві 406499,42 грн. плати за скид стічних вод з перевищенням ДВП. При цьому, як зазначає позивач, така плата була нарахована у зв'язку з тим, що відповідач у березні 2013 року здійснював скид стічних вод на очисні споруди позивача з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин, і це підтверджується результатами дослідження проб стічних вод №4 від 02.04.13. Проте, як установили суди, з підтвердженням матеріалами справи, дослідження стічних вод відповідача відбулося з порушенням порядку його проведення. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Національного Банку України в особі Фабрики банкнотного паперу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" 395392,14 грн. боргу, 13710,66 грн. пені, 2742,14 грн. - 3% річних та 406499,42 грн. плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих величин показників забруднення на очисні споруди позивача за березень 2013 року. Ухвалюючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цих вимог. При цьому, апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду щодо необґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих величин показників забруднення. Як убачається зі змісту касаційної скарги, скаржником оскаржується постанова у справі лише в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача 406499,42 грн. плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих величин показників забруднення. Відтак, постанова переглядається в оскарженій частині. Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" визначено правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні. Цей закон регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань. Відповідно до приписів статті 10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань. Методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані. Згідно з приписами статті 25 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" уповноважені або атестовані організації повинні додержуватися вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології, відповідно до яких вони були уповноважені або атестовані. Разом з тим, за приписами статі 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України. Міністерство охорони навколишнього природного середовища є видавцем методик (керівних нормативних документів (КНД) проведення вимірювань показників якості стічних вод. Наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 28.12.94 №125 затверджено Керівний нормативний документ "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод" (КНД 211.1.0.009-94). Згідно з розділом 1 КНД 211.1.0.009-94 даний керівний нормативний документ встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних показників складу і властивостей вод. Цей керівний нормативний документ містить загальні вимоги до: організації відбору, видів проб, місць, часу та частоти відбору, пристроїв, засобів та посуду для відбору та зберігання проб, реєстрації та транспортування проб, техніки безпеки. Разом з тим, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України затверджені і інші керівні нормативні документи, зокрема, КНД 211.1.4.021-95 "Методика визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах"; КНД 211.1.4.024-95 "Методика визначення біохімічною споживання кисню після n днів (БСК) в природних і стічних водах"; КНД 211.1.4.039-95 "Методика гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних і стічних водах". Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як вже зазначалося, позивач, за результатами дослідження проб стічних вод (акт дослідження №4 від 02.04.13), нарахував відповідачеві 406499,42 грн. плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин. Проте, дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, господарські суди на підставі повного та всебічного розгляду справи установили, що лабораторією позивача було порушено порядок відбору і дослідження відібраних проб стічних вод відповідача та умови їх випробувань, передбачені нормативними актами. Установили суди і те, що у акті дослідження стічних вод №4 від 02.04.13 (який за умовами спірного договору є підставою для нарахування плати) не відображені методики, за якими здійснювалося визначення показників якості, котрі повинні застосовуватися при дослідженні, а відтак акт не є належним доказом підтвердження скиду стічних вод з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин. Водночас судами було враховано, що іншого порядку дослідження стічних вод сторони у спірному договорі не передбачили. Відтак, зважаючи на встановлене, суди дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами попередніх інстанцій. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки вони не спростовують установленого судами; їм надавалася оцінка судом апеляційної інстанції; та вони стосуються переоцінки доказів, яка відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.13 у справі №906/721/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Національного Банку України в особі Фабрики банкнотного паперу - без задоволення.

Головуючи суддя Т. Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець