Постанова № 36250303, 19.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 910/12480/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Добролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Мірошник М.М. - дов. від 23.10.13, відповідача: Гришковець Л.І. - дов. від 14.01.13,касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постановуКиївського апеляційного господарського судувід21.10.13у справі№910/12480/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доКомунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району" простягнення 461191,96 грн.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району" 361305,87 грн. боргу, 276,38 грн. інфляційних втрат, 21658,02 грн. - 3% річних, 59886,40 грн. пені, 18065,29 грн. штрафу. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості отриманих послуг з водопостачання і водовідведення з 01.01.12 до 31.03.13 за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08130/2-01 від 02.01.08.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.13 (суддя Пінчук В.І.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 361305,87 грн. боргу, 276,38 грн. інфляційних втрат, 21658,02 грн. - 3% річних, 59886,40 грн. пені, 18065,29 грн. штрафу. Місцевий господарський суд дійшов висновку про несплату відповідачем вартості спожитих у спірному періоді послуг за договором від №08130/2-01 від 02.01.08.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.13 (судді: Сітайло Л.Г., Баранець О.М., Пашкіна С.А.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові. Вмотивовуючи рішення апеляційний господарський суд виходив з того, що предметом спірного договору є забезпечення відповідача постачанням питної води, а не води, що використовується для виготовлення гарячої води, тому позовні вимоги визнав необґрунтованими.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке просить постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Обґрунтовуючи свої вимоги, товариство наголошує на порушенні судами приписів статей 11, 901 Цивільного кодексу України, статей 4, 42, 43, 47, 32, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вказує на те, що позивач нараховує за спожиту питну воду і прийняті стоки в межах спірного договору, а тому відповідач зобов'язаний сплачувати за всю спожиту питну воду. Він наголошує на несплаті відповідачем у повному обсязі вартості наданих послуг з водопостачання і водовідведення за спірним договором.

Від відповідача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін постанову у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами в ході розгляду справи установлено, що 02.01.08 між Відкритим акціонерним товариством АК "Київводоканал" (правонаступником якого є позивач) - постачальником та Комунальним підприємством "ЖЕО-107" - абонентом було укладено договір №08130/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі. За умовами договору постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води і водовідведення, а абонент, в свою чергу, оплачувати надані послуги згідно з умовами договору. Згідно з пунктами 2.1.1, 2.1.2 договору облік поданої води та кількість прийнятих стоків визначається за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Зняття показань лічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника в присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Згідно з пунктом 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи для оплати за поставлену абоненту воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Абонент здійснює оплату вартості послуг щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району" 361305,87 грн. боргу, 276,38 грн. інфляційних втрат, 21658,02 грн. - 3% річних, 59886,40 грн. пені, 18065,29 грн. штрафу. Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Судом апеляційної інстанції установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позовна вимога ґрунтується на договорі №08130/2-01 від 02.01.08. Зазначений договір регулює відносини з постачання питної води. Апеляційним господарським судом також установлено, що сума, яку просить стягнути позивач з відповідача є вартістю води, що йде на підігрів. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона, виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони, замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Згідно з приписами статті 16 названого Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Разом з цим, відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 №630, відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі, щодо водопостачання, здійснюється виключно на договірних засадах. Згідно з пунктами 1.3, 12.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 №65 (які були чинні на момент укладення договору), абонентами, які користуються послугами водоканалу можуть бути підприємства на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти подають до водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості. Відповідно до пункту 12.17 вказаних Правил розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється водоканалом. За пунктом 4.1 названих Правил абоненти, які приєднані або мають бажання приєднатися до систем комунального водопостачання і водовідведення, повинні мати необхідні прилади обліку для розрахунків з водоканалом за відпущену їм воду і прийняті стічні води. Разом з тим, з 18.10.08 діють Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.08. Відповідно до пункту 3.13 Правил №190 від 27.06.08 суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором. Як вже зазначалося, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за воду за договором №08130/2-01 від 02.01.08. Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, апеляційний господарський суд установив, що спірна сума боргу складається з вартості води, що йде на підігрів; що договір №08130/2-01 від 02.01.08, який визначений підставою позову, не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві холодної води для виготовлення гарячої води. Водночас, не містять матеріали справи і інших договорів, які б регулювали такі відносини між сторонами. Крім того, враховується і те, що теплові пункти (котельні), з яких здійснюється постачання гарячої води, не знаходяться на балансі відповідача. Відтак, відсутні підстави для стягнення боргу за воду на підігрів. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог. Згідно з приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки вони спростовуються обставинами установленими апеляційним господарським судом та стосуються переоцінки доказів, яка відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

Відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.13 у справі №910/12480/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - без задоволення.

Головуючий, суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець