Ухвала суду № 36250121, 29.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 листопада 2013 року Справа № 5023/3668/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Козир Т.П., Кота О.В., Панової І.Ю., Селіваненка В.П.,

розглянувши заявуОСОБА_6про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 11.07.2013у справі№ 5023/3668/12за позовомОСОБА_6до1.Закритого акціонерного товариства Автобаза "Харківводбуд"; 2.Приватного акціонерного товариства "Західно-Український консорціум"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Відділ державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиціїпровизнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2012 у справі № 5023/3668/12 позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено; визнано недійсним договір № 1/11-Ф від 28.09.2011, укладений між Закритим акціонерним товариством Автобазою "Харківводбуд" та Приватним акціонерним товариством "Західно-Український консорціум".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 у справі № 5023/3668/12 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2013 у справі № 5023/3668/12 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

ОСОБА_6 звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.07.2013 у справі № 5023/3668/12, в якій заявник просить вказану постанову та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2005 у справі № 34/340, від 16.12.2008 у справі № 2/303-08 та постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме частини першої статті 167 Господарського кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.11.2013 у справі № 5023/3668/12 заявнику було надано строк до 29.11.2013 для усунення недоліків поданої заяви.

Заявником усунуто зазначені у вказаній ухвалі недоліки у встановлений строк.

У відповідності до частини третьої статті 11120 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Вищого господарського суду України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 11.07.2013 у справі № 5023/3668/12, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_6 (акціонера відповідача-1) про визнання недійсним укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених апеляційним судом обставин справи про те, що позивачем не доведено того, що відповідач-1 уповноважував позивача на представництво інтересів акціонерного товариства, або таке право надається йому статутом товариства, а також того, що право позивача будо порушено, що свідчить про те, що позивач не належить до тих суб'єктів, котрі мають право оспорити спірний договір.

Водночас у постанові від 21.04.2005 у справі № 34/340 Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що відчуження майна за спірним договором відбулось до завершення приватизації підприємства та за наявності встановленої законом заборони щодо цього.

З постанови від 16.12.2008 у справі № 2/303-08 вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсними з моменту укладення договорів оренди приміщення та обладнання, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що спірні договори підписано в.о. голови правління відповідача-1 одноосібно без прийняття правлінням відповідача-1 відповідного рішення та без погодження Наглядової ради, чим порушено вимоги статуту.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того не підлягають прийняттю до уваги посилання заявника на постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12.02.2008, оскільки до судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 ГПК України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах, який відповідно до положень глав 4, 5 розділу ІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, а не судом касаційної інстанції.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_6 у допуску справи № 5023/3668/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя М. Малетич Судді: Т. Козир О. Кот І. Панова В. Селівавненко