Ухвала суду № 36249699, 05.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 грудня 2013 року Справа № 5017/2346/2012

Вищий господарський суд України у складі:

головуючого:Мирошниченка С.В.,суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Плюшка І.А., Шевчук С.Р.,розглянувши заяву ОСОБА_6про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановуВищого господарського суду України від 15.05.2013у справі№ 5017/2346/2012за позовомОСОБА_7до1) Фірми "Торговий дім Рів'єра" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю", 2) ОСОБА_6третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Одеська міська радапровизнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання виконати певні діїта за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6до1) Фірми "Торговий дім Рів'єра" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю", 2) ОСОБА_7третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Виконавчий комітет Одеської міської ради в особі Відділу державних реєстраторівпровизнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.01.2013 у справі № 5017/2346/2012 провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6 припинено; у задоволенні первісного позову до Фірми "Торговий дім Рів'єра" ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю" відмовлено повністю; позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору задоволено частково: визнано рішення зборів учасників відповідача-1 в частині визначення відсотків часток статутного капіталу названого товариства, належних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - недійсним; визнано за ОСОБА_6 право на частку у розмірі 1 540 539,75 грн., що складає 75,5% статутного капіталу Фірми "Торговий дім "Рів'єра" у вигляді ТОВ, в інший частині позову - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 у справі № 5017/2346/2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2013, рішення суду першої інстанції у даній справі скасовано, позовні вимоги ОСОБА_7 до Фірми "Торговий дім Рів'єра" ЛТД у формі ТОВ задоволено: визнано недійсним рішення загальних зборів учасників фірми "Торговий дім Рів'єра" ЛТД у формі ТОВ, що зафіксовано в протоколі від 28.05.2012; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_6 відмовлено; провадження у справі за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору припинено.

ОСОБА_6 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15.05.2013 у справі № 5017/2346/2012, в якій заявник просить вказану постанову Вищого господарського суду України, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 скасувати повністю, залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2013.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 10.06.2013 у справі № 5011-74/13488-2012, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.11.2013 було зобов'язано ОСОБА_6 усунути недоліки, допущені при оформлені заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15.05.2013 у справі № 5017/2346/2012.

25.11.2013 недоліки, зазначені в ухвалі Вищого господарського суду України від 01.11.2013, заявником були усунуті.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа № 5017/2346/2012 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

З постанови від 15.05.2013 у справі № 5017/2346/2012, про перегляд якої просить заявник, вбачається, що Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення первісного позову в частині визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача-1 від 28.05.2012 щодо визначення відсотків часток статутного капіталу товариства, та зазначив, що виходячи з встановлених апеляційною інстанцією обставин справи про те, що відповідно до статуту відповідача-1 (в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення зборів) учасниками товариства є позивач і відповідач-2, які мають по 50% голосів кожний, однак позивач не приймала участі у загальних зборах від 28.05.2012, оскільки не була повідомлена про проведення зборів і порядок денний у визначений законом строк, в зв'язку з чим визначення учасником товариства - ОСОБА_6 (відповідачем-2) своєї частки в розмірі 75,5% статутного капіталу не має правового підґрунтя і суперечить Статуту товариства, оскільки він, як учасник з часткою у розмірі 50% статутного капіталу товариства, не мав права проводити одноособово загальні збори і приймати будь-які рішення. Також суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного господарського суду щодо припинення провадження у справі в частині позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору щодо визнання недійсними рішення загальних зборів товариства від 26.11.2005 з огляду на те, що зазначений позов є самостійними вимогами, які стосуються іншого рішення загальних зборів товариства, тому може бути предметом окремого звернення і розгляду у господарському суді.

В постанові від 10.06.2013 у справі № 5011-74/13488-2012, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів, на яких було прийнято оспорюване рішення та відсутність кворуму на вказаних загальних зборах учасників Товариства (відповідача).

З огляду на викладене заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах у справі № 5017/2346/2012, про перегляд постанови у якій просить заявник, та у справі № 5011-74/13488-2012, оскільки судові рішення у цих справах прийнято і застосовано норми матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та у згаданих постановах відсутні неоднакові правові висновки, що унеможливлює посилання на постанову у справі № 5011-74/13488-2012 як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Також з поданої заяви вбачається, що доводи заявника зводяться і до оцінки дій суду касаційної інстанції щодо повноти та правильності дослідження обставин справи та здійснення оцінки судом доказів у справі, стосовно чого колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 ГПК України, правова оцінка повноти та правильності дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_6 у допуску справи № 5017/2346/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:С.МирошниченкоСудді:С.Владимиренко А.Демидова І.Плюшко С.Шевчук