Постанова № 36249416, 13.12.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2013 року справа № 823/3555/13-а

10 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Кулик О.О.,

за участю:

представників позивача - Антонової В.І., Санжаровської Л.К. (за довіреністю),

представників відповідача - Попаденка О.М., Постоленко В.І., Рожка І.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області до державної фінансової інспекції в Черкаській області про визнання протиправною та часткове скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Відділ охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної фінансової інспекції в Черкаській області, в якій просить визнати протиправною та частково скасувати вимогу відповідача від 24.10.2013 року № 23-04/50-8414 в частині п. 2, п. 3, п. 4, п. 5, п. 6.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач при винесенні оскаржуваної вимоги порушив норми Бюджетного кодексу України та Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Представники позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та зазначили, що наведені порушення в пунктах 2, 3, 4, 5, 6 оскаржуваної вимоги є необґрунтованими та направленими на безпідставне притягнення невинних осіб до відповідальності.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представники відповідача просили відмовити в його задоволенні повністю, зазначивши при цьому, що під час ревізії інспектори діяли в межах чинного законодавства, в ході проведення ревізії правомірно встановили порушення законодавства України, а оскаржувана вимога є наслідком неправомірної фінансово-господарської діяльності відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

З матеріалів справи вбачається, що Державною фінансовою інспекцією у Черкаській області відповідно до п. 1.4 плану контрольно-ревізійної роботи на ІІ квартал 2013 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 20.06.2013 року № 425, від 02.08.2013 року № 562, працівниками відповідача проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області за період з 01.03.2010 року по 31.05.2013 року. За результатами даної ревізії відповідачем складено акт за № 04-24/013 від 18.09.2013 року.

Відповідачем з метою повного усунення виявлених порушень, керуючись п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» винесено письмову вимогу від 24.10.2013 року № 23-04/50-8414 щодо усунення виявлених ревізією порушень: відшкодувати за рахунок винних осіб шкоду в сумі 19736 грн. 06 коп. за порушення вимог п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», п. 20 Рекомендацій щодо раціонального використання бюджетних коштів у закладах охорони здоров'я, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.10.2001 року № 440 (п. 2 вимоги); відшкодувати за рахунок винних осіб шкоду в сумі 13072 грн. 73 коп. за порушення вимог пп. 3 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», пп. 3.1.2, 3.1.4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 року №308/519 (п. 3 вимоги); відшкодувати за рахунок винних осіб шкоду в сумі 250987 грн. 88 коп. за порушення вимог статтей 2, 4 Закону України від 03.07.1991 року № 1282 «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами), п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (п. 4 вимоги); відшкодувати за рахунок винних осіб шкоду в сумі 9781 грн. 48 коп., за порушення вимог ст. 94 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року № 322 (далі - КЗпП України), ст. 1 Закону України від 24.03.1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», пп. 3.1.3 п. 3 Умов № 308/519 (п. 5 вимоги); відшкодувати за рахунок винних осіб шкоду, шляхом стягнення в порядку, визначеному законодавством, з ТОВ «Сміла Енергоінвест» коштів в сумі 23803 грн. 65 коп. за порушення вимог п. 21 Правим надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (зі змінами), п. 7.2 Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 року № 91 (п. 6 вимоги).

Під час розгляду справи відповідачем винесено уточнення вимог щодо усунення порушень фінансової дисципліни від 12.12.2013 року № 23-04/50-9728, згідно якого пункт 6 вимоги від 24.10.2013 року № 23-04/50-8414 викладено в новій редакції, а саме: зменшено суму шкоди до 17244 грн. 56 коп. та зобов'язано за рахунок винних осіб відшкодувати шкоду, що заподіяна внаслідок наведених порушень в п. 6 вимоги.

Позивач вважає, що пункти 2, 3, 4, 5, 6 вимоги від 24.10.2013 року № 23-04/50-8414 суперечать нормам чинного законодавства України, а тому звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідач Державна фінансова інспекція у Черкаській області - є юридичною особою, утворена шляхом перетворення територіальних органів Головного контрольно-ревізійного управління, набула усіх прав та обов'язків перетвореного органу контрольно-ревізійного управління.

Головними завданнями державної контрольно-ревізійної служби відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Як вбачається з акту перевірки, ревізією дотримання законодавства при здійсненні операцій з оплати праці внутрішніх сумісників, проведеною за період з 01.03.2010 року по 31.05.2013 року по дитячій поліклініці, поліклініці для дорослих, стоматполіклініці, встановлено порушення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 №245 (далі - Постанова № 245).

Пунктом 4 постанови КМУ № 245 встановлено, що окрім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).

Відповідно до ст. 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України (ст. 102-1 КЗпП України).

Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 336 до розділу 1 «керівники» віднесено в посаду «завідувач господарства».

Завідуючому господарством дитячої поліклініки Шумейку А.П., який є керівником структурного підрозділу, в періоді з 01.03.2010 року по 31.12.2012 року надавалось сумісництво 0,5 ставки робітника з комплексного обслуговування та ремонту будинків (накази від 04.01.2011 року № 6, від 03.01.2012 року № 4к, від 02.01.2010 року № 2к); завідуючому господарством поліклініки для дорослих Ткачуку П.С., який є керівником структурного підрозділу, дозволялось сумісництво 0,25 ставки ліфтера на період щорічної відпуски основного працівника (наказ по поліклініці для дорослих від 27.08.2012 року № 179).

Внаслідок зазначеного зайво нараховані та виплачені заробітні плати на суму 14529 грн. 94 коп. та, відповідно, зайво сплачено внесків до державних цільових фондів на суму 5206 грн. 12 коп.

Відповідно до ст. 133 КЗпП України керівники підприємств, установ, організацій несуть матеріальну відповідальність за заподіяну з їх вини шкоду (в т.ч. якщо її заподіяно зайвими грошовими виплатами).

Таким чином, внаслідок видання головним лікарем дитячої поліклініки Пененком Н.М., головним лікарем дитячої поліклініки Тирсою В.О. та головним лікарем поліклініки для дорослих Покотиленком В.М. наказів здійснені зайві грошові виплати в сумі 19736 грн. 06 коп., які підлягають відшкодуванню.

При нарахуванні та виплаті посадових окладів, тарифних ставок, надбавок та доплат, проведених за період з 01.03.2010 року по 31.05.2013 року по дитячій поліклініці, поліклініці для дорослих, стоматполіклініці, санітарному гаражу, встановлено, порушення пп. 3 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 року №1298 (далі - Постанова № 1298), пп. 3.1.2, 3.1.4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 року №308/519 (далі - Умови №308/519).

Відповідно до ст. 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України.

Підпунктом 3 п. 3 Постанови № 1298 та Умов № 308/519 визначено, що доплата за суміщення професій (посад) та доплата за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт не встановлюється керівникам структурних підрозділів цих установ.

Завідуючому господарством дитячої поліклініки Шумейку А.П., який є керівником структурного підрозділу, в періоді з 01.03.2010 року по 31.12.2012 року встановлювалась доплата у розмірі 25% за суміщення професії інженера з охорони праці (накази по дитячій поліклініці від 01.02.2011 року № 6, від 03.01.2012 року № 5к, від 02.01.2010 року № 6к).

Також, завідуючому господарством поліклініки для дорослих Ткачуку П.С., який є керівником структурного підрозділу, встановлювалась доплата за розширений обсяг роботи у розмірі 49% на період тимчасової непрацездатності ліфтера (наказ по поліклініці для дорослих від 11.02.2013 року №25к).

Отже, зайво нараховані та виплачені заробітні плати на суму 9899 грн. 35 коп. та, відповідно, зайво сплачено внесків до державних цільових фондів на суму 3173 грн. 38 коп.

Статтею 133 КЗпП України визначено, що керівники підприємств, установ, організацій несуть матеріальну відповідальність за заподіяну з їх вини шкоду (в т.ч. якщо її заподіяно зайвими грошовими виплатами).

Таким чином, внаслідок видання головним лікарем дитячої поліклініки Пененком Н.М., головним лікарем дитячої поліклініки Тирсою В.О. та головним лікарем поліклініки для дорослих Покотиленком В.М. наказів були здійснені зайві грошові виплати в сумі 13072 грн. 73 коп., які підлягають відшкодуванню.

Посилання позивача, що ревізією не заперечується факт виконання працівниками позивача робіт за сумісництвом та суміщенням професій (посад), у зв'язку з чим, даним працівникам правомірно нарахована заробітна плата за дані роботи - є безпідставним, оскільки п. 4 постанови КМУ № 245, пп. 3 п. 3 Постанови № 1298 та Умови № 308/519 містять застереження щодо виконання зазначених робіт керівниками структурних підрозділів цих установ, керівниками державних підприємств, установ і організацій, їхніми заступниками, керівниками структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхніми заступниками.

Відповідно до статтей 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282 (далі - Закон № 1282) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати місяць, в якому відбувається таке підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін і індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться. Для проведення подальшої індексації обчислення індексу здійснюється наростаючим підсумком з наступного за базовим місяця. При цьому сума підвищення заробітної плати має перевищувати суму індексації, яка мала бути нарахована у місяці зростання доходу.

Безпідставне проведення індексації заробітної плати працівникам відповідача суми оплати праці, які не підлягали індексації, узгоджується з роз'ясненнями Міністерства соціальної політики від 03.04.2012 року № 95/10/136/12 та Територіальної державної інспекції з питань праці у Черкаській області від 12.09.2013 року № 1860.

Суд зазначає, що працівникам позивача безпідставно нараховувалась та виплачувалась індексація заробітної плати із обрахунку базового місяці жовтня 2008 року, в той час, у зв'язку із підвищенням заробітної плати із січня 2010 року, тобто січень 2010 року мав бути визначений як базовий.

Отже, позивачем зайво нараховано та виплачено працівникам заробітну плату в сумі 188306 грн. 83 коп. та зайво сплачено внесків до державних цільових фондів на суму 62681 грн. 05 коп.

З матеріалів справи вбачається, що наказами відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 28.12.2009 року № 255, від 31.12.2010 року № 269 та наказами по міській лікарні від 04.09.2013 року № 1к, від 03.01.2011 року № 2к - Косьминою К.В. здійснювалось сумісництво 0,25 ставки лікаря-хірурга ургентного хірургічного відділення та встановлювалась доплата за роботу за спеціальністю лікаря-хірурга хірургічного відділення в межах робочого часу з виплатою 25% посадового окладу на 2010-2011 роки, відповідно.

Підпунктом 3.1.3 пункту 3 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення від 05.10.2005 року № 308/519, визначено, що керівникам закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення - лікарям та їх заступникам - лікарям дозволяється вести в закладах, установах, у штаті яких вони є, роботу за спеціальністю у межах робочого часу за основною посадою з виплатою їм до 25 відсотків посадового окладу лікаря відповідної спеціальності. Зазначена робота керівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення - лікарів та їх заступників - лікарів повинна відображатись у відповідних медичних документах.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Обсяг роботи за спеціальністю лікаря-хірурга хірургічного відділення передбачений нормативами, визначеними наказом Міністерства охорони здоров'я «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я» від 23.02.2000 №33 (Додаток №2, 25% від навантаження лікаря-хірурга хірургічного відділення в обсязі 20 ліжок).

До зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати Косьмині К.В. за спеціальністю лікаря-хірурга хірургічного відділення - віднесено лише дні роботи, які фактично виконані, однак зазначена робота не відображена у відповідних медичних документах (25% від навантаження лікаря-хірурга хірургічного відділення в обсязі 20 ліжок).

Що стосується проведення позивачем оплати завищених обсягів послуг за постачання теплової енергії та пару, то суд зазначає наступне.

Позивачем за період з 01.10.2010 року по 31.10.2011 року розрахунки за отримані послуги з централізованого постачання здійснювалися з ТОВ «Сміла Енергоінвест» на підставі договорів № 20006, № 20006/293.

Відповідно до пп. 1.5.1 договору № 20006, п. 5.1 договору № 20006/293 для споживачів, які не мають приладів обліку теплової енергії, тариф на послуги теплопостачання становить 10,07 грн./кв. м. приведеної площі.

Також, пп.1.3 договору № 20006 та п. 2 договору № 20006/293 передбачено, що в разі декількох об'єктів споживання теплової енергії, невід'ємною частиною договору є додаток № 1. Згідно додатку № 1 до договору № 20006 приведена площа протитубвідділення становить 511,5 кв. м. Дана площа визначена на підставі пп. 1.3.3 договору № 20006 та п. 4, 2 договору № 20006/293, а саме: приведена площа визначається за формулою (S*h/2/6), де S - це опалювальна площа приміщення, що вимірюється в кв. м., h - це висота приміщення, що вимірюється в метрах. З даного розрахунку вбачається, що в договорах зазначена приведена площа приміщення.

Згідно з вимогами п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі - Правила № 630), які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичними та юридичними особами, які отримують послуги з централізованого опалення, у разі відсутності на вводах у будинок засобів обліку теплової енергії, плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами з розрахунку за 1 кв. метр опалювальної площі.

Загальна площа приміщень відповідно до даних експлікацій становить 525, 6 кв. м., відповідно до вимог Державних будівельних норм «Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція» ДБН В. 2.6-31:2006, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.09.2006 року № 301 (далі - Наказ № 301) опалювальна площа приміщень визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного, опалювального цокольного і підвального) будинку, яка виміряється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін. При цьому, площа сходових клітин і ліфтових шахт включається до площі поверху. В опалювальну площу будинку не включаються площі теплових горищ і підвалів, неопалювальних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалювальних веранд, неопалювальних сходових клітин, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.

Отже, відповідачем при здійсненні ревізії правомірно встановлено проведення оплати завищених обсягів послуг з постачання теплової енергії та з постачання пару на загальну суму 17244 грн. 56 коп., внаслідок завищеної опалювальної площі за 2010-2011 роки.

Суд дійшов висновку, що дії відповідача при здійсненні ревізії та встановленні вищезгаданих порушень законодавства - є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги не підлягають до задоволення.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2013 року.

Головуючий С.О.Кульчицький