Постанова № 36249309, 20.12.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4158/13-а

20 грудня 2013 року м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О. при секретарі судового засідання Деркач Н.А.,

зу участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Якимчука Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в с т а н о в и в:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2013 року №000033/1712-1702, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 151238,00 грн., з яких: 100825,00 грн. - за основним платежем; 50413,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу визначення податкового зобов'язання згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне віднесення сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товару по безтоварним операціям з контрагентом до податкового кредиту, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся. Такі висновки податкового органу базуються на результатах перевірки контрагента позивача, у ході якої податковим органом встановлено відсутність контрагента за місцезнаходження, а також відсутність складських та виробничих приміщень, основних фондів, відтак, встановлена неможливість підтвердження правомірності формування податкових зобов'зань та податкового кредиту вказаного контрагента. Таким чином, на думку податкового органу, відсутній факт реального здійснення операцій, тому формування податкового кредиту здійснено неправомірно, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідний період.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки операції з придбання товару у контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" мали реальний характер, що підтверджується належними документами, які було надано під час перевірки, належним чином відображені у обліку і податковій звітності, тому податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені правильно. Висновки про те, що господарські операції позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, зроблені виключно на підставі даних акту податкового органу за місцем реєстрації контрагента про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ". Як зазначає позивач, у ході проведення перевірки позивача податковим органом встановлено отримання запчастин, проведення відповідних розрахунків за них та надано підтвердження їх використання у власній господарській діяльності. Твердження податкового органу про нереальність господарських операцій позивач вважає безпідставними, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки зроблені без належного аналізу та об'єктивної оцінки первинних бухгалтерських документів, що засвідчують реальність господарських операцій позивача, чим безпідставно визначені суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції. На підставі викладеного позивач просив суд позов задовольнити та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, подав суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що в основу висновків податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту протягом перевіряємого періоду покладена інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів України, інформація від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, а саме акта про неможливість проведення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2013 року по 31.08.2013 року. У ході перевірки контрагента позивача податковим органом встановлена відсутність підприємства за податковою адресою, не причетність директора до діяльності підприємства, відсутність складських та виробничих приміщень, відсутність основних фондів, а також встановлена відсутність фактів реального здійснення операцій. Внаслідок чого, за результатом перевірки позивача податковий орган дійшов висновку, що операції з придбання та використання автомобільних комплектуючих, відображені у податковій звітності позивача, не мали юридичного змісту та господарської мети. В силу чого, як стверджує представник податкового органу, визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість та застосування за порушення податкового законодавства штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованим, а оспорюване податкове повідомлення-рішення правомірним. З таких підстав відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом , ОСОБА_4 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 16.03.2000 року Рівненською районною державною адміністрацією Рівненської області, є платником податку на додану вартість протягом періоду, що перевірявся податковим органом.

Згідно витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт. З пояснень представника позивача, підприємець надає послуги із внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом.

У жовтні 2013 року на підставі наказу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області від 28.10.2013 року №196, згідно направлення на перевірку від 28.10.2013 року №116/17-138 посадовою особою податкової служби було проведено позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо формування податкового кредиту по взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" за липень 2013 року, що оформлено актом №000033/17-12-17-02/НОМЕР_1 від 30.10.2013 року.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по операції з придбання товарів ТОВ "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" в сумі ПДВ - 100825,05 грн. за липень 2013 року.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що приводом для проведення перевірки та підставою твердження про фактичне не здійснення господарських відносин із постачальником є дані, відображені у акті Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 10.10.2013 року №1245/26-59-22-01-18/38463614, про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2013 року по 31.08.2013 року.

На підставі акта перевірки позивача податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000033/1712-1702 від 13 листопада 2013 року та визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість на загальну суму 151238 грн., з яких: 100825 грн. - за основним платежем; 50413 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Щодо господарської операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" судом встановлено наступне.

Згідно статутних документів, зокрема Статуту та протоколу загальних зборів засновника №1 від 22.11.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" засноване з метою отримання прибутку, є юридичною особою та зареєстроване 27.11.2012 року по вул. Саксаганського 119А, що в Шевченківському районі м. Києва, офіс 22. Є платником податку на додану вартість у відповідності до свідоцтва платника податку на додану вартість №200101714 серії НБ №266462.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців станом на 09.12.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі 27 листопада 2012 року за р. №1 074 102 0000 043895, відомості про перебування юридичної особи в процесі припинення підприємницької діяльності або про порушення провадження у справі про банкрутство щодо юридичної особи відсутні. Особа, що має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, ОСОБА_6. Основний вид економічної діяльності КВЕД 46.19: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Із довідки Головного управління статистики у м. Києві про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" до ЄДРПОУ та виписки з ЄДР вбачається, що керівником підприємства є ОСОБА_6.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у травні 2013 року позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" договір поставки товару №48 від 21.05.2013 року, за умовами якого постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" зобов'язувався передати у власність покупця - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 товар, а покупець зобов'язувався оплатити його на умовах укладеного договору.

Згідно з умовами зазначеного договору з урахуванням додаткового договору №1 від 31.05.2013 року, укладеного до договору поставки договору товару №48 від 21.05.2013 року, асортимент товару визначається на підставі усного замовлення покупця та вказується у видаткових накладних. Доставка товару здійснювалася за умовами Incoterms 2000 за базовими умовами поставки EXW - склад постачальника, автотранспортом покупця, що належить йому на праві приватної власності. У відповідності до п.1.8 договору №48 від 21.05.2013 року датою поставки (передачі) товару є дата підписання покупцем товарно-транспортних накладних та/або видаткових накладних. Перехід права власності на товар визначений моментом передачі товару постачальником до покупця, з якого до покупця переходять ризики на товар. Загальна сума договору складає 6250000,00 грн. Згаданий договір чинний з моменту підписання та діє до 31 грудня 2014 року.

На підтвердження факту поставки товару у липні 2013 року на загальну суму 604950,22 грн., у т. ч. ПДВ - 100825,04 грн., позивач надав суду наступні первинні фінансово-господарські документи:

видаткову накладну від 16.07.2013 року №СК000002209 на суму 299928,06 грн., в т.ч. ПДВ 49988,01 грн., видаткову накладну від 31.07.2013 року №СК000002210 на суму 305022,16 грн., в т.ч. ПДВ 50387,03 грн.;

товарно-транспортну накладну від 16.07.2013 року АК001515 із подорожнім листом вантажного автомобіля №467177, товарно-транспортну накладну від 31.07.2013 року АК001607 із подорожнім листом вантажного автомобіля №ПП000000109. У зазначених товарно-транспортних накладних вантажовідправником значиться Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ", вантажоодержувачем, замовником (платником) - ФОП ОСОБА_4;

пояснення водія ОСОБА_7, який перебуває у трудових відносинах із позивачем на підставі трудового договору від 27 жовтня 2006 року, що зареєстрований Рівненським районним центром зайнятості за р.№757;

накази про направлення у відрядження водія від 16.07.2013 року та від 31.07.2013 року;

оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 по контрагентам позивача за липень 2013 року, картку рахунку 631 за липень 2013 року по ТОВ "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" на підтвердження відображення операцій у обліку, а також змін майнового стану позивача;

оборотно-сальдову відомість по рах. 207 "Запасні частини" за липень 2013 року, наказ №1 від 4.01.2011 року про покладення обов'язків комірника, прибуткові ордера №17 від 18.07.2013 року та №31 від 31.07.2013 року, в підтвердження оприбуткування запчастин на склад покупця та їх рух по складу.

замовлення на ремонт: №42 від 15.07.13, №45 від 15.07.13, №46 від 16.07.13, №48 від 17.07.13, №47 від 18.07.13, №49 від 18.07.13, №50 від 19.07.13, №51 від 19.07.13, №53 від 19.07.13, №54 від 22.07.13, №55 від 22.07.13, №56 від 23.07.13, №57 від 23.07.13, №57 від 23.07.13, №59 від 24.07.13, №60 від 24.07.13, №61 від 26.07.13, №62 від 26.07.13, №63 від 26.07.13, №64 від 29.07.13, №65 від 30.07.13, №66 від 30.07.13, №67 від 30.07.13, №69 від 30.07.13, №71 від 30.07.13, №70 від 30.07.13, №68 від 30.07.13, №72 від 31.07.13, №73 від 31.07.13, №74 від 31.07.13, №75 від 01.08.13, №76 від 01.08.13, №77 від 01.08.13, №78 від 01.08.13, №79 від 01.08.13, №80 від 01.08.13, №81 від 02.08.13, №82 від 02.08.13, №83 від 02.08.13, №85 від 05.08.13, №86 від 05.08.13, №87 від 05.08.13, №88 від 05.08.13, №89 від 05.08.13, №90 від 05.08.13, №91 від 06.08.13, №92 від 07.08.13, №92 від 07.08.13, №98 від 19.08.13, №100 від 21.08.13, №102 від 21.08.13, №103 від 21.08.13, №107 від 22.08.13, №108 від 22.08.13, №109 від 22.08.13, №112 від 23.08.13, №115 від 26.08.13, №116 від 26.08.13, №118 від 26.08.13, №127 від 28.08.13, №127 від 28.08.13, №131 від 29.08.13, №13 від 02.09.13, №15 від 02.09.13, №20 від 03.09.13, №27 від 04.09.13, №28 від 04.09.13, №29 від 04.09.13, №44 від 06.09.13, №42 від 06.09.13, №36 від 06.09.13, №50 від 10.09.13, №61 від 11.09.13, №63 від 11.09.13, №75 від 12.09.13, №80 від 16.09.13, №84 від 16.09.13, №88 від 16.09.13, №92 від 17.09.13, №94 від 18.09.13, №102 від 19.09.13, №115 від 20.09.13, №128 від 25.09.13, №132 від 25.09.13, №121 від 23.09.13, №118 від 23.09.13, №144 від 26.09.13, №140 від 26.09.13, №150 від 27.09.13, №5 від 01.10.13, №16 від 02.10.13, №22 від 02.10.13, №40 від 03.10.13, №43 від 08.10.13, №47 від 10.10.13, №50 від 14.10.13, №67 від 16.10.13, а також лімітно-забірні картки на отримання запасних частин згідно замовлень на ремонт: №47 за 17.07.13, №48 за 17.07.13, №49 за 18.07.13, №50 за 18.07.13, №51 за 19.07.13, 52 за 19.07.13, №53 за 22.07.13, №54 за 22.07.13, №55 за 22.07.13, №56 за 23.07.13, №57 за 23.07.13, №58 за 24.07.13, №59 за 24.07.13, №60 за 24.07.13, №61 за 25.07.13, №62 за 25.07.13, №63 за 29.07.13, №64 за 29.07.13, №65 за 29.07.13, №66 за 30.07.13, №67 за 31.07.13, №68 за 31.07.13, №69 за 31.07.13, №70 за 31.07.13, №71 за 31.07.13, №72 за 31.07.13, №73 за 31.07.13, №75 за 01.08.13, №76 за 01.08.13, №74 за 01.08.13, №77 за 02.08.13, №78 за 02.08.13, №79 за 02.08.13, №80 за 02.08.13, №81 за 02.08.13, №82 за 02.08.13, №83 за 05.08.13, №84 за 05.08.13, №85 за 05.08.13, №87 за 06.08.13, №88 за 06.08.13, №89 за 06.08.13, №90 за 06.08.13, №91 за 06.08.13, №92 за 06.08.13, №93 за 07.08.13, №94 за 08.08.13, №102 за 21.08.13, №104 за 22.08.13, №105 за 22.08.13, №107 за 22.08.13, №109 за 23.08.13, №110 за 23.08.13, №108 за 23.08.13, №114 за 26.08.13, №118 за 27.08.13, №117 за 27.08.13, №119 за 27.08.13, №130 за 29.08.13, №132 за 29.08.13, №134 за 30.08.13, №16 за 03.09.13, №17 за 03.09.13, №22 за 04.09.13, №31 за 05.09.13, №28 за 05.09.13, №29 за 05.09.13, №39 за 09.09.13, №43 за 09.09.13, №45 за 09.09.13, №51 за 11.09.13, №64 за 12.09.13, №65 за 12.09.13, №77 за 13.09.13, №83 за 16.09.13, №85 за 16.09.13, №89 за 17.09.13, №93 за 18.09.13, №96 за 19.09.13, №104 за 20.09.13, №117 за 23.09.13, №119 за 23.09.13, №123 за 24.09.13, №128 за 25.09.13, №134 за 25.09.13, №141 за 27.09.13, №146 за 27.09.13, №157 за 30.09.13, №154 за 30.09.13, №7 за 02.10.13, №19 за 03.10.13, №24 за 03.10.13, №41 за 04.10.13, №45 за 09.10.13, №49 за 11.10.13, №51 за 15.10.13, №68 за 17.10.13 в підтвердження використання запасних частин.

Станом на час розгляду справи, оплату за поставлені товари у липні 2013 року на загальну суму 604950,22 грн., у т. ч. ПДВ - 100825,04 грн., позивач здійснив повністю, в безготівковому порядку. Факт перерахування коштів підтверджується платіжними дорученнями позивача, а саме №8843 від 01.07.2013 року на суму 58000 грн., №8868 від 04.07.2013 року на суму 58201 грн., №8884 від 08.07.2013 року на суму 58135 грн., №8888 від 09.07.2013 року на суму 58320 грн., №8920 від 16.07.2013 року на суму 67272,06 грн., №8923 від 17.07.2013 року на суму 58020 грн., №8942 від 22.07.2013 року на суму 83502,16 грн., №8952 від 23.07.2013 року на суму 84400 грн., №8957 від 24.07.2013 року на суму 79100 грн., що містяться у матеріалах справи та не заперечується сторонами.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" наступні податкові накладні: №401 від 01.07.2013 року на суму 58000,00 грн., в тому числі ПДВ 9666,67 грн., №402 від 04.07.2013 року на суму 58201 грн., в тому числі ПДВ 9700,17 грн., №403 від 08.07.2013 року на суму 58135 грн., в тому числі ПДВ 9689,17 грн., №404 від 09.07.2013 року на суму 58320 грн., в тому числі ПДВ 9720 грн., №405 від 16.07.2013 року на суму 67272,06 грн., в тому числі ПДВ 11212,01 грн., №406 від 17.07.2013 року на суму 58020 грн., в тому числі ПДВ 9670 грн., №407 від 22.07.2013 року на суму 83502,16 грн., в тому числі ПДВ 13917,03 грн., №408 від 23.07.2013 року на суму 84400 грн., в тому числі ПДВ 14066,67 грн., №409 від 24.07.2013 року на суму 79100 грн., в тому числі ПДВ 13183,33 грн. Податкові накладні, по яких сума ПДВ перевищує 10000 грн., зареєстровані у Реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом із Реєстру податкових накладних №1 від 29 липня 2013 року (записи №№63-66).

Вказані податкові накладні зареєстровані у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за липень 2013 року (розділ ІІ за №з/п 157-165 на загальну суму податку на додану вартість 100825,04 грн.).

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що вибір контрагента здійснювався шляхом порівняння ціни, а також наявності необхідного асортименту та певної кількості товару в інших постачальників. На підтвердження цього надано наступні рахунки: ТОВ "ФУКСМАСТИЛА УКРАЇНА" від 19.06.2013 року №0000009168, ФОП ОСОБА_8 №СФ-0073570 від 26.06.2013 року, ТОВ "КПП ЦЕНТР" №000095967/13 від 27.06.2013 року та №000095968/13 від 20.06.2013 року, ТзОВ "Профіль Пласт" №СФ-0000670 від 28.06.2013 року.

З пояснень представника позивача, господарська потреба укладення договору із Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" обумовлена необхідністю придбання запасних частини, які використовуються для проведення технічного обслуговування транспортних засобів з метою безперебійного виконання основного виду діяльності позивача, забезпечення безпеки руху та збільшення тривалості експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до довідки відділу Державтоінспекції УМВС України в Рівненській області від 12.12.2013 року №35/24-3502 за позивачем є зареєстровані транспортні засоби (всього265 одиниць), переважно марки RENAULT MAGNUM. В матеріалах справи міститься таблиця періодичного обслуговування автомобілів RENAULT, розроблена на основі технічної документації автозаводу-виробника, з якої вбачається періодичність проходження технічного обслуговування через кожні 30 000 км ± 5000 км. За поясненнями представника позивача, зважаючи на завантаженість роботою кожен транспортний засіб наїзджає протягом кварталу біля 30000 км, а тому потреба у технічному обслуговування є передбачуваною, очевидною та нагальною.

На підтвердження використання у господарській діяльності придбаних автозапчастин надано акти списання товарів, в яких зазначається підстава використання - технічне обслуговування, транспортний засіб, його державний номер, водій, підрозділ, перелік використаних матеріальних цінностей. Зокрема, надано такі акти списання: №49 від 18.07.13, №50 від 18.07.13, №51 від 19.07.13, №52 від 19.07.13, №53 від 22.07.13, №54 від 22.07.13, №55 від 22.07.13, №56 від 23.07.13, №57 від 23.07.13, №58 від 24.07.13, №59 від 24.07.13, №60 від 24.07.13, №61 від 25.07.13, №62 від 25.07.13, №63 від 29.07.13, №64 від 29.07.13, №65 від 29.07.13, №66 від 30.07.13, №67 від 31.07.13, №68 від 31.07.13, №69 від 31.07.13, №70 від 31.07.13, №71 від 31.07.13, №72 від 31.07.13, №73 від 31.07.13, №75 від 01.08.13, №76 від 01.08.13, №74 від 01.08.13, №77 від 02.08.13, №78 від 02.08.13, №79 від 02.08.13, №80 від 02.08.13, №81 від 02.08.13, №82 від 02.08.13, №83 від 05.08.13, №84 від 05.08.13, №85 від 05.08.13, №87 від 06.08.13, №88 від 06.08.13, №89 від 06.08.13, №90 від 06.08.13, №91 від 06.08.13, №92 від 06.08.13, №93 від 07.08.13, №94 від 08.08.13, №102 від 21.08.13, №104 від 22.08.13, №105 від 22.08.13, №107 від 22.08.13, №109 від 23.08.13, №110 від 23.08.13, №108 від 23.08.13, №114 від 26.08.13, №118 від 27.08.13, №117 від 27.08.13, №119 від 27.08.13, №130 від 29.08.13, №132 від 29.08.13, №134 від 30.08.13, №16 від 03.09.13, №17 від 03.09.13, №22 від 04.09.13, №31 від 05.09.13, №28 від 05.09.13, №29 від 05.09.13, №39 від 09.09.13, №43 від 09.09.13, №45 від 09.09.13, №51 від 11.09.13, №64 від 12.09.13, №65 від 12.09.13, №77 від 13.09.13, №83 від 16.09.13, №85 від 16.09.13, №89 від 17.09.13, №93 від 18.09.13, №96 від 19.09.13, №104 від 20.09.13, №117 від 23.09.13, №119 від 23.09.13, №123 від 24.09.13, №128 від 25.09.13, №134 від 25.09.13, №141 від 27.09.13, №146 від 27.09.13, №157 від 30.09.13, №154 від 30.09.13, №7 від 02.10.13, №19 від 03.10.13, №24 від 03.10.13, №41 від 04.10.13, №45 від 09.10.13, №49 від 11.10.13, №51 від 15.10.13, №68 від 17.10.13 року.

В підтвердження наявності належних умов господарювання позивачем надано:

- Державний акт серії ЯЗ№216556 від 16.07.2009 року на право приватної власності земельної ділянки площею 0,5897 га за адресою АДРЕСА_1;

- технічний паспорт на виробничий будинок-склад, реєстровий №2-99-316 із експлікацією;

- технічний паспорт на виробничий будинок-майстерню, реєстровий №2-99-316 із експлікацією;

- технічний паспорт на виробничий будинок-літній табір, реєстровий №2-17-326 із експлікацією;

- технічний паспорт на виробничий будинок - складу-прохідної, реєстровий №2-16-325 із експлікацією;

- технічний паспорт на виробничий будинок - заготівельний пункт-модуль, реєстровий №2-121-338 із експлікацією;

- договір №1 від 01.10.2012 року про надання відповідної матеріально-технічної бази в оренду, укладений із позивачем та підприємцем ОСОБА_9, разом із свідоцтвом про право власності на будівлю адміністративного корпусу від 08.11.2002 року, що розташована за адресою АДРЕСА_1, та державний акт серії ЯЗ №216539 на право приватної власності земельної ділянки площею 1,0600 га за згаданою адресою;

- табелі обліку робочого часу за серпень 2013 року, по яких станом на 01.08.2013 року у позивача працювало 161 особа.

Згідно з даними акта перевірки позивача, сума податку на додану вартість, сплачена у ціні отриманих запасних частин у Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ", включена позивачем до складу податкового кредиту за липень 2013 року у сумі 100825 грн. на підставі податкових накладних, що відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість позивача за липень 2013 року від 16.08.2013 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.

Відповідно до пункту 2.4. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з п. 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

З огляду на вищевикладене слідує, що первинні бухгалтерські документи та податкові накладні, надані для перевірки, є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом та повністю розкривають зміст господарських операцій щодо придбання позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" товарів.

Разом з тим, у ході судового розгляду представник відповідача в обґрунтування безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ", що досліджувались судом, посилаючись на відсутність у реквізитах товарно-транспортних накладних адреси завантаження, стверджував, що вказані товарно-транспортні накладні не вважаються первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак факт постачання товару позивачу не підтверджений належним чином, що доводить безтоварність відповідних операцій.

Оцінюючи повідомлені сторонами обставини та аналізуючи їх у сукупності суд зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого умовами договором товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, документи, обумовлені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Посилання відповідача на певні недоліки оформлення товарно-транспортних накладних, за якими до позивача надходили товари, є безпідставним, оскільки, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається податковий орган, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку податкового кредиту платника.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку повноти їх заповнення.

Господарські операції позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" підтверджуються не тільки товарно-транспортними накладними, але й іншими документами, якими є договір, видаткові накладні, документи складського обліку, податкові накладні, платіжні документи, про що вказувалось вище. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю "первинні документи", що визначені у статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Згідно абзацу 2 пункту 2.1. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), яким встановлено порядок формування платниками податків податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, відповідно до пп. "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни товарів, придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ", підтверджені податковими накладними.

Надані позивачем податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ", відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, претензії щодо їх форми та змісту у відповідача відсутні.

Суд відхиляє твердження відповідача про відсутність поставки товару позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" на підставі того, що Актом ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 10 жовтня 2013 року №1245/26-59-22-01-18/38463614 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" не підтверджено господарські відносини, та працівниками податкової міліції отримано заяву гр. ОСОБА_6, в якій зазначено, що останній не має ніякого відношення до ТОВ "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" та не підписував ніяких документів.

Відповідачем не надано доказів того, які ж дії, в подальшому, вчинено податковим органом по контрагенту позивача за наслідками акту перевірки від 10 жовтня 2013 року №1245/26-59-22-01-18/38463614.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент вчинення та виконання господарського договору ТОВ "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" було належним чином зареєстрованою юридичною особою, мало право укладати правочини, було зареєстроване платником податку на додану вартість і мало право виписувати податкові накладні. Від імені ТОВ "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" повноважний діяти без довіреності директор ОСОБА_6. На час судового розгляду справи такі обставини не змінилися.

Також з'ясовано, що позивач, з метою запобігання укладенню правочину із недобросовісним суб'єктом господарювання, учинив низку дій щодо перевірки правосуб'єктності та добросовісності контрагента, а саме: одержав копії статутних документів контрагента, свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, довідки про включення ТОВ "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" до ЄДРПОУ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; перевірив наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; перевірив дійсність реєстрації платником ПДВ та відсутність податкового боргу на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява ОСОБА_6 від 13 листопада 2013 року, що зареєстрована в реєстрі за №776. Як вбачається із даної заяви, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 особу ОСОБА_6 встановлено, дієздатність перевірено та справжність його підпису засвідчено у встановленому порядку. У відповідності до вказаної заяви, ОСОБА_6 підтверджує своє обрання на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" та дійсне виконання покладених на нього обов'язків з 11 квітня 2013 року.

Крім того, в судовому засіданні представником позивача повідомлено суду про звернення його контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ", результати якої оформлені актом №1245/26-59-22-01-18/38463614 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.04.2013 р. по 31.08.2013 р. На підтвердження цього надано копію постанови окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2013 року у адміністративній справі №826/17958/13-а, якою дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві визнано протиправними. Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт поставки товару (запчастин), оплати їх вартості, використання у господарській діяльності підтверджується документально; надані позивачем докази є переконливими для твердження про реальність господарської операції.

Суд враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙЛАЙН КОМПАНІ" стану платника, місцезнаходження якого не встановлено, відсутність у нього основних фондів, складських та виробничих приміщень, оскільки, по-перше, відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, по-друге, можливе порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-четверте, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/5398/12), по-п'яте, сам по собі акт не є беззаперечним, належним та допустимим доказом даних фактів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд констатує, що в силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентом. Тобто саме по собі порушення податкового законодавства контрагентом підприємства, у разі дотримання останнім його вимог, не тягне негативних наслідків для такого підприємства.

Крім того, суд наголошує, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції та навпаки.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість; податковий кредит та валові витрати вважаються сформованими правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, саме на такі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу законодавства в розрізі наведених вище правових норм, досліджених судом доказів та встановлених обставин, суд зазначає, що висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем податкового кредиту та як наслідок заниження податку на додану вартість по господарським операціям, що належним чином підтверджені первинними документами та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, є безпідставними.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а спірне податкове повідомлення-рішення від 13.11.2013 року №000033/1712-1702 - скасуванню.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 3024,76 грн. згідно платіжного доручення №9383 від 19 листопада 2013 року, доказів понесення інших судових витрат не надано.

Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 13.11.2013 року №000033/1712-1702, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 151238,00 грн., з яких: 100825,00 грн. - за основним платежем; 50413,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити на користь позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3024 (три тисячі двадцять чотири) гривень 76 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 грудня 2013 року.