Постанова № 36249090, 18.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 грудня 2013 р. справа № 820/11350/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Рябіновій В.І.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Аракелян Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 08.11.2013 року №0000931503 та №0000941503.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.10.2013 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було складено акт №1189/15-03/20-30-15-03/НОМЕР_1 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю, щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань по орендній платі за землю». На підставі вказаного акту були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Позивач вважає, що податковим органом було протиправно нараховані штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань по орендній платі за землю, через відсутність у позивача обов'язку сплачувати орендну плату за землю, що підтверджується уточнюючою податковою декларацією та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2013 року по справі №820/269/13-а.

Позивач в судове засідання прибув, надав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на висновки акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем Податкового кодексу України.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

З наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований належним чином в якості фізичної особи - підприємця Виконавчим комітетом Харківської міської ради 28.03.2006 року та перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України (п.20.1.4. Податкового кодексу України).

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Статтею 76 Податкового кодексу України врегульовано порядок проведення камеральної перевірки, а саме камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та ст.76 Податкового кодексу України, фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова 30.10.2013 року була проведена перевірка ФОП ОСОБА_1 та складено акт про порушення граничного терміну надання платіжного доручення до установи банку: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничного строку по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності по строку 30.12.2010р., 30.01.2011р., 02.03.2011р., 30.03.2011р., 30.04.2011р., 30.05.2011р., 30.06.2011р., 30.07.2011р., 30.08.2011р., 30.09.2011р., 30.10.2011р., 30.11.2011р., 30.12.2011р., 30.01.2012р.

За результатами перевірки складено акт «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю, щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань по орендній платі за землю» №1189/15-03/20-30-15-03/НОМЕР_1 від 30.10.2013 року, відповідно до якого встановлена несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничного строку по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, нараховано згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 28.01.2010 року №2888 та податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 14.02.2011 року №4741.

Сутність порушень ФОП ОСОБА_1, встановлених актом перевірки, полягає у тому, що ФОП ОСОБА_1 було самостійно задеклароване податкове зобов'язання згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 28.01.2010 року №2888 та податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 14.02.2011 року №4741. Сплата за вказаними деклараціями була здійснена позивачем несвоєчасно, з огляду на що у відношенні позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками акту перевірки №1189/15-03/20-30-15-03/НОМЕР_1 від 30.10.2013 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова 08.11.2013 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000931503 та №0000941503, якими визначено суму штрафних (фінансових) санкцій.

Судом, з наявних матеріалів справи встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що 28.01.2010 року позивачем було подано до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №2888.

Відповідно до розрахунку сум штрафних санкцій по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності ФОП ОСОБА_1, за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання за листопад та грудень 2010 року у відношенні позивача застосовано штрафну санкцію, а саме: за 39 днів прострочення сплати орендної плати за листопад 2010 року у розмірі 20%, що склало 182,87 грн. та за 8 днів прострочення сплати орендної плати за грудень 2010 року у розмірі 10%, що склало 91,44 грн.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року №1251-XII, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №1251-XII) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно положень ст.27 Закону України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 року №2535-XII який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2535-XII), контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до ст.14 Закону України №2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно зі ст.17 Закону України №2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України №2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.5.4.1. ст.5 Закону України №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до положень п.5.3.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму податкового зобов'язання, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Вказані норми кореспондуються з положеннями п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з положеннями п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на наведені приписи законодавства, суд приходить до висновку про правомірність нарахування податковим органом штрафних санкцій у відношенні позивача за несвоєчасну сплату орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, згідно податкової декларації від 28.01.2010 року №2888.

Відносно правомірності нарахування ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова штрафних (фінансових) санкцій у відношенні позивача за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 14.02.2011 року №4741, протягом граничного строку по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності по строку 02.03.2011р., 30.03.2011р., 30.04.2011р., 30.05.2011р., 30.06.2011р., 30.07.2011р., 30.08.2011р., 30.09.2011р., 30.10.2011р., 30.11.2011р., 30.12.2011р., 30.01.2012р, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 було самостійно задеклароване податкове зобов'язання згідно декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 14.02.2011 року №4741, однак 15.05.2013 року ФОП ОСОБА_1 було подано до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення суми грошового зобов'язання з плати за землю за 2011 рік, відповідно до якої відсутнє податкове зобов'язання.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія договору оренди землі від 22.12.2006 року, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 отримав в оренду земельну ділянку від Харківської міської ради. Відповідно до п.8 вказаного договору, договір укладено строком до 01.03.2008 року, при цьому згідно акту приймання-передачі земельної ділянки, вказана земельна ділянка була передана орендарю 29.02.2008 року, тобто за 1 день до закінчення дії договору. Будь-яких даних про пролонгацію вказаного договору в матеріалах справи не міститься.

Окрім цього, відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В матеріалах справи міститься копія постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року по справі №820/269/13-а, якою було відмовлено у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Вказана постанова буда залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2013 року. Предметом даної справи було стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості, яка виникла в результаті несвоєчасної сплати податкових зобов'язань по декларації №4741 від 14.02.2011 року.

Вказаними рішеннями встановлено, що ФОП ОСОБА_1 подав до податкового органу уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення грошового зобов'язання з плати за землю за 2011 рік, з урахуванням якої заборгованості перед бюджетом з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 10697,44 грн. не існує.

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини у справі, та враховуючі встановлений судовим рішенням факт відсутності заборгованості ФОП ОСОБА_1 по декларації №4741 від 14.02.2011 року, та як наслідок відсутність у позивача обов'язку сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), суд приходить до висновку про необґрунтованість нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення в частині нарахування штрафу у розмірі 2139,44 грн. у податковому повідомленні - рішенні ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 08.11.2013 року №0000941503, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій у відношенні ФОП ОСОБА_1 за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничного строку по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності по строку 02.03.2011р., 30.03.2011р., 30.04.2011р., 30.05.2011р., 30.06.2011р., 30.07.2011р., 30.08.2011р., 30.09.2011р., 30.10.2011р., 30.11.2011р., 30.12.2011р., 30.01.2012р та необхідність скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 08.11.2013 року №0000941503 в частині нарахування штрафу у розмірі 2139,44 грн.

Таким чином, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1, в цій частині, документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, суд присуджує ФОП ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 152,50 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 08.11.2013 року №0000941503 в частині нарахування штрафу у розмірі 2139,44 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 152,50 грн. (сто п'ятдесят дві гривні 50 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 23.12.2013 року.

Суддя Біленський О.О.