Постанова № 36248973, 13.09.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2734/10/1970

"13" вересня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Костецькій Н.Т.

за участю:

представника позивача - Флисти Н.З.

представника відповідача - Іщука К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом приватного підприємства "Крос-2003"

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082306/3/49759 від 09 серпня 2006 року в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 40 142,83 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Приватним підприємством "Крос-2003" (далі -позивач) було заявлено позов до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Тернопільської ОДПІ від 09 серпня 2006 року №0000082306/3/ 49759 та від 09 серпня 2006 року № 0000012306/3/49760.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2006 року позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення №0000082306/3/49759 та № 0000012306/3/49760 від 09 серпня 2006 року, прийняті Тернопільською ОДПІ, якими зменшено ПП "Крос-2003" суму бюджетного відшкодування на 72453,00 грн. та визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 2604,00 грн. та 1302,00 грн. штрафних санкцій.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14 травня 2007 року постанову господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2006 року скасовано частково та прийнято нову постанову якою позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000012306/3/49760 від 09 серпня 2006 року в повному обсязі. Податкове повідомлення-рішення №0000082306/3/49759 від 09 серпня 2006 року визнано нечинним в частині 40142,83 грн., в решті постанову залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-16111/07 від 08.07.2010 р. касаційну скаргу Тернопільської ОДПІ було задоволено частково. Постанову господарського суду Тернопільської області від 31.10.2006 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 р. в частині задоволених позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 09.08.2006 р. в частині 40142,83 грн. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції з підстав недослідження судами першої та апеляційної інстанцій всіх обставин, що мають значення для справи, а саме доказів, які б підтверджували достовірність відомостей наведених в податкових накладних та перевезення товарно-матеріальних цінностей.

В іншій частині постанову господарського суду Тернопільської області від 31.10.2006 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 р. залишено без змін.

Таким чином суд розглядає справу про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082306/3/49759 від 09 серпня 2006 року лише в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 40 142,83 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав того, що податковим органом безпідставно зроблено висновок, що позивач, в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі -Закон про ПДВ) відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, оскільки ці суми підтверджуються відповідними податковими накладними, що підтверджують факти постачання товарно-матеріальних цінностей.

Представник відповідача проти позову заперечив посилаючись на те, що спірне повідомлення-рішення відповідає чинному законодавству, підтвердженням чого є акт виїзної позапланової документальної перевірки проведеної на предмет правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість, яким встановлено факти порушення позивачем Закону про ПДВ, у зв'язку з чим підприємству правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та визначено податкове зобов'язання по податку та штрафних санкціях.

Крім цього, ПП "Крос -2003" отримало товарно-матеріальні цінності, а саме: суміш бетону 35 м3, розчин цементний 3 м3, стовпчики пластмасові 700 шт., муфти FOSC 12 шт., колодязі кабельні 12 шт., люки чугунні т/т 10 шт., ККС-2 25 шт., люки чугунні л/т 46 шт., кронштейни 0,6 м. 46 шт., кутники 50*50 760 шт., трубки d-32 5000 шт., трубки стальні d-50 100 шт., трубки стальні d-32 230 шт., трубки d-100 3200 шт., кабель 10*2*0,4 3500 м., муфти МК 10*2 11 шт., муфти МК 20*25 14 шт., муфти МК 30*2 12 шт., муфти МК 50*2 10 шт., муфти МК 100*2 5 шт., трубки d-40 14000 м., манжети XAGA 43/8 70 шт., УКС 10*2 25 шт., бітум 0,5 тон, дюбелі 5 (1000 шт.), скоби фігурні 5 (1000 шт.) та скоби двохланкові 1000 шт.) без підтвердження відповідними товарно-транспортними накладними, чи іншими товарно-матеріальними документами.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Згідно із пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Тернопільська ОДПІ провела виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП "Крос-2003" за період з 01 січня 2005 року по 31 рудня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 10160/23-452/32386985 від 17 травня 2006 року.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем, зокрема, підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, пункту 18 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, яке полягало у завищенні суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року на 72453,00 грн. та заниженні податку на додану вартість за вересень 2005 року на суму 2604,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, 21 вересня 2005 року між ПП "Багро" (продавець) та ПП "Крос-2003" (покупець) було укладено договір постачання, відповідно до пункту 1.1 статті 1 якого продавець передає, а покупець приймає товар і оплачує його вартість на підставі накладних. На виконання умов вказаного договору ПП "Багро" надав позивачу накладну б/н від 23 вересня 2005 року та податкову накладну № 20 від 23 вересня 2005 року на суму 350222,05 грн. з ПДВ, сума податку на додану вартість у розмірі 58370,34 грн. по якій була включені останнім до складу податкового кредиту за вересень 2005 року. Оплату за вказану продукцію ПП "Крос-2003" було здійснено згідно платіжних доручень: № 1853 від 19 жовтня 2005 року в сумі 49450,00 грн., № 2002 від 25 листопада 2005 року в сумі 78220,00 грн., № 1808 від 12 жовтня 2005 року в сумі 45200,00 грн., № 1818 від 13 жовтня 2005 року в сумі 38500,00 грн., № 1778 від 07 жовтня 2005 року в сумі 35022,05 грн., № 1793 від 10 жовтня 2005 року в сумі 40000,00 грн. та № 1852 від 19 жовтня 2005 року в сумі 63830,00 грн.

Згідно пункту 3.2 статті 3 договору постачання від 21 вересня 2005 року, укладеного між ПП "Багро" та ПП "Крос-2003" доставка товару здійснюється силами покупця (ПП "Крос- 2003").

В акті перевірки було встановлено, що в ході проведення перевірки ПП "Крос-2003" товарно-транспортних накладних по доставці матеріалів від ПП "Багро" не представило, тоді як ПП "Багро" не був власником переданого товару, а згідно отриманої інформації номенклатура товарів згідно податкової накладної № 20 від 23 вересня 2005 року на реалізовані товари для ПП "Крос-2003" ПП "Багро" у постачальників не придбавалась.

Крім того, перевіркою також було встановлено, що ПП "Багро" не було власником переданого товару, а його постачальниками були: ТОВ "Мілвей", яке подавало останню звітність з податку на додану вартість до податкового органу за березень 2004 року, а після вказаного періоду звітність не подавалась; ТОВ "Лана-ЛТД", яке не звітує до податкового органу з 01 грудня 2004 року; ТОВ "Промрезерв-2004", яке не звітує до податкового органу з 01 вересня 2004 року; ТОВ "Спецтранс-2004", яке не звітує до податкового органу з 01 жовтня 2004 року; ТОВ "Промхімресурс-2004", яке не звітує до податкового органу з 01 серпня 2004 року; ТОВ "Про-Маркет", яке з дати державної реєстрації звітувало про відсутність фінансово-господарської діяльності, а з лютого 2005 року не звітує; ТОВ "Вістолон-2000", яке з дати державної реєстрації звітувало про відсутність фінансово-господарської діяльності, а з липня 2004 року не звітує; ТОВ "Універсал Про", яке з дати державної реєстрації звітувало про відсутність фінансово-господарської діяльності; ТОВ "Комерц-Трейд", яке з дати державної реєстрації звітувало про відсутність фінансово-господарської діяльності, а з січня 2005 року не звітує; ТОВ "Ферон-Т", яке з дати державної реєстрації звітувало про відсутність фінансово-господарської діяльності.

Також в акті перевірки вказано, що згідно пояснень директора ПП "Багро" документи фінансово-господарської діяльності втрачені під час пожежі, яка виникла 13 жовтня 2005 року в приміщенні, де вони зберігалися, за адресою: Підволочинський район, м. Скалат, вул. Коновальця, 36/а (акт про пожежу від 14 жовтня 2005 року, довідка РВУ МВС України в Тернопільській області від 17 жовтня 2005 року № 1339). При цьому також було зазначено, що органом податкової служби було направлено керівнику ПП "Багро" лист № 6187/23 від 26 жовтня 2005 року, яким зобов'язано останнього упродовж 10-денного терміну відновити втрачені документи.

На підставі вказаного акту 09 серпня 2006 року Тернопільською ОДПІ, поряд з іншим, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082306/3/49759, яким згідно підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зменшено ПП "Крос-2003" суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 72453,00 грн., з яких 40 142,83 грн. оскаржується позивачем.

Приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення податковий орган виходив з того, що попри наданні податкові накладні позивачу постачальники товарно-матеріальних цінностей у відповідному податковому періоді не декларували сплати ПДВ та до бюджету ПДВ не сплачували, перевезення будматеріалів не підтверджується відповідними накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей та товарно-транспортними накладними.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, у випадку якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах є неповними, недостовірними та (або) суперечливими, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Отже, якщо відсутні сплати відповідних сум податку то відсутні й джерела відповідного бюджетного відшкодування, а суми ПДВ по податкових накладних, виданих позивачу контрагентами, не знаходять підтвердження в податкових зобов'язаннях продавців, у зв'язку з чим податкова накладна не виконує своєї законодавчої функції.

Відповідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх апорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пункту 1.4 статті 1 Закону про ПДВ (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів -це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до пункту 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля було затверджено спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", пунктом 2 якого було встановлено обов'язок застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Відповідно до статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортна документація -комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Аналізуючи фактичні обставини справи та норми Закону про ПДВ, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету суд погоджується з висновками відповідача, що оскільки товар ПП "Багро" не вироблявся та у своїх постачальників не придбавався, то поставка товару в розумінні п. 1.4 ст.1 Закону про ПДВ не відбувалась. Відсутність поставок будматеріалів також підтверджується ненаданням позивачем жодних товарно-транспортних документів.

За наведених обставин наявність у ПП "Крос- 2003" податкових накладних ПП "Багро", необхідних відповідно до Закону про ПДВ для віднесення певних сум до податкового кредиту не є підставою для включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки податкові накладні виписані платником, який фактично не виступав продавцем товарів, зазначених в податкових накладних, не здійснював їх поставку та відвантаження, та, відповідно, не формував податкові зобов'язання.

З огляду на наведене позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082306/3/49759 від 09 серпня 2006 року в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 40 142,83 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ПОСТАНОВИВ

1. В задоволенні позову приватного підприємства "Крос-2003" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082306/3/49759 від 09 серпня 2006 року в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 40 142,83 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на. подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 вересня 2010 року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.