Постанова № 36248786, 16.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року № 813/8971/13-а

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представника позивача Фаліковської І.В.,

представника відповідача Лось Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області (надалі - Костопільська ОДПІ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» (надалі - ДП «Львівський військовий лісокомбінат»), в якій, згідно уточнених позовних вимог, просить стягнути кошти у сумі 826 443,58 грн. з рахунків у банках, обслуговуючи такого платника податків для погашення податкового боргу. Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 20.11.2013 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податкових зобов'язаннях у розмірі 826 443,58 грн. Оскільки Костопільською ОДПІ вжиті заходи не призвели до погашення Підприємством податкового боргу, позивач звернувся із означеним позовом до суду.

Ухвалою судді від 29.11.2013 року відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.15.1 ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ДП «Львівський військовий лісокомбінат» 05.08.2013 року ліквідовано свій структурний підрозділ Костопільський військовий лісгосп, який перебував на податковому обліку в Костопільській ОДПІ та мав податковий борг.

Відповідно до п.67.1 ст.67 Податкового кодексу України, у разі коли внаслідок припинення платника податків - юридичної особи шляхом ліквідації частина його податкових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною, такі податкові зобов'язання чи борг погашаються за рахунок активів засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків відповідно до закону, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку та збору, стосовно якого виникло податкове зобов'язання або податковий борг таких філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

Судом встановлено, що станом на 20.11.2013 року заборгованість відповідача перед бюджетом становить у загальному розмірі 826 443,58 грн. і виникла з огляду на таке.

Костопільською МДПІ Рівненської області ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку Костопільського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат», про що складено акт №4/16-30/24298010 від 05.03.2012 року.

За результатами проведеної перевірки Костопільською МДПІ Рівненської області ДПС 23.03.2012 року було прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0008041740, яким Костопільському військовому лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» визначено до сплати грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 359 739,32 грн.;

-№0000113540, яким Костопільському військовому лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» визначено до сплати грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 537 830,50 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, платник податків оскаржив такі у судовому порядку.

Загалом, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року, частково задоволено позовні вимоги платника в адміністративній справі №2а/1770/4011/2012 за позовом Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» в особі Костопільського військового лісгоспу до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008041740 від 23 березня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 352 888,52 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції на суму 6850,8 грн., а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0008041740 від 23.03.2012 року в частині основного платежу в сумі 18 723,08 грн. і штрафної санкції в сумі 1 грн.

Окрім цього, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2013 року, частково задоволено позов платника та скасовано податкове повідомлення-рішення №0008041740 від 23.03.2012 року в частині визначення до сплати грошового зобов'язання в сумі 386 762,25 грн., в т.ч. 316 679,00 грн. основного платежу і 70 083,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У подальшому Костопільською ОДПІ було проведено позапланову перевірку Костопільського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат», про що складено акт №252/22/24298010 від 24.09.2013 року.

За наслідками проведеної перевірки Костопільською ОДПІ 09.10.2013 року були винесені податкові повідомлення-рішення:

-№0005301700, яким ДП «Львівський військовий лісокомбінат» визначено до сплати грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 50 661,11 грн.;

-№0000742200, ДП «Львівський військовий лісокомбінат» визначено до сплати грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 149 533,50 грн.

Матеріалами справи також підтверджується і те, що Костопільською МДПІ проводилось ряд камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток підприємств, за результатами яких позивачем було винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ш» та відповідно застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань на загальну суму 1 711,91 грн.

Згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Представник позивача повідомив, а представник відповідача не заперечив, що грошові зобов'язання у встановлений п.57.3 ст.57 ПК України строк не були сплачені.

На виконання п.152.9 ст.152 Податкового кодексу України Костопільським військовим лісгоспом ДП «Львівський військовий лісокомбінат» до ДПІ було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року, в якій самостійно визначив до сплати у бюджет за підсумками звітного періоду податок у сумі 205,00 грн.

Також, на виконання п.334.2 ст.334 Податкового кодексу України Костопільським військовим лісгоспом ДП «Львівський військовий лісокомбінат» до ДПІ було подано податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів за півріччя 2013 року, у якому самостійно визначено до сплати у бюджет за підсумками звітного періоду збір у сумі 5 469,50 грн. Представник позивача повідомив, що кошти у сумі 4 405,50 грн. залишаються несплаченими.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У п.57.1 ст.57 ПК України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, як з'ясовано судом у судовому засіданні, визначені у податкових деклараціях суми податкових зобов'язань у встановлений ПК України строк сплачені не були.

Окрім цього, на підставі рішення №3 від 28.02.2012 року відповідачу було надано розстрочення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у сумі 40 970,38 грн.

У відповідності до п.100.6 ст.100 Податкового кодексу України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Однак, всупереч вказаному, чергові частки (22.10.2012 року в сумі 4 097,04 грн., 20.11.2012 року в сумі 4 097,04 грн., 20.12.2012 року в сумі 4 097,02 грн.) розстрочених зобов'язань по визначених строках сплачені не були.

При цьому, на підставі рішення №3 від 14.03.2013 року платнику податків було надано розстрочення податкового боргу по збору за спеціальне використання лісових ресурсів (13010211) у сумі 55 901,25 грн.

На підставі рішення №18 від 19.02.2013 року платнику податків було надано розстрочення грошового зобов'язання по збору за спеціальне використання лісових ресурсів (13010211) у сумі 98 190,17 грн.

Так, на підставі рішення №19 від 19.02.2013 року платнику податків було надано розстрочення грошового зобов'язання по збору за спеціальне використання лісових ресурсів (13010100) у сумі 36 304,72 грн.

На підставі рішення №37 від 20.05.2013 року платнику податків було надано розстрочення грошового зобов'язання по збору за спеціальне використання лісових ресурсів (13010100) у сумі 51 164,50 грн.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача та як підтверджується матеріалами справи, у зв'язку із несплатою чергової частки розстроченого податкового боргу та грошового зобов'язання, накопиченням податкового боргу із грошових зобов'язань, які виникли після надання розстрочення, ДПІ були прийняті рішення про скасування розстрочення податкового боргу та грошового зобов'язання:

-№11 від 17.10.2013 року про скасування рішення від 14.02.2013 року №3 про розстрочення податкового боргу;

-№12 від 17.10.2013 року про скасування рішення від 19.02.2013 року №18 про розстрочення грошових зобов'язань;

-№13 від 17.10.2013 року про скасування рішення від 19.02.2013 року №19 про розстрочення грошових зобов'язань;

-№14 від 17.10.2013 року про скасування рішення від 20.05.2013 року №37 про розстрочення грошових зобов'язань.

За користування розстрочкою Підприємству були нараховані відсотки.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На виконання вищезазначеної норми, позивачем нараховано відповідачу пеню за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що Костопільською МДПІ вживались заходи щодо погашення заборгованості перед бюджетом, а саме: сформовано та надіслано на адресу Костопільського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» податкову вимогу від 08.06.2012 року №46 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями.

Водночас, відповідачем у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано, а заборгованість залишається несплаченою.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Загалом, у судовому засіданні судом з'ясовано, що відповідач має відкриті рахунки в установах банків.

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статі 136 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно із ч.3 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що факт наявності у відповідача несплаченого податкового боргу підтверджено матеріалами справи, позов визнано самим представником відповідача у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» (м.Львів, вул.Луганська, буд. №3; код ЄДРПОУ 07361304) у банках, обслуговуючих такого платника податків кошти у сумі 826 443 (вісімсот двадцять шість тисяч чотириста сорок три) грн. 58 (п'ятдесят вісім) коп. для погашення податкового боргу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 грудня 2013 року.