Постанова № 36248741, 17.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року м. Київ 810/5918/13-а

10:53

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Гук Т.В.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «ПРОМ АГРО РОСЬ»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «ПРОМ АГРО РОСЬ» з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2013 № 0004522203/379.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані Акта перевірки, в якому встановлено, що позивачем при поверненні попередньої оплати отриманої від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 не відкореговано суму податкового кредиту з податку на додану вартість в сторону зменшення в розмірі 41900,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки є безпідставними, оскільки підприємство не включало до податкового кредиту суми сплаченого податку за поставлені товари ФОП ОСОБА_3, тому і не було зобов'язано коригувати дані податкової звітності.

Представники відповідача у судові засідання не з'являлись.

Від відповідача до суду надійшло клопотання в якому податковий орган просив суд здійснювати судовий розгляд даної справи без участі представників відповідача. Крім того, відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов і просив суд відмовити повністю у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, посадовою особою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.03.06 по 31.12.12, валютного і іншого законодавства за період з 30.03.06 по 31.12.12, за результатами якої складено Акт від 09.08.2013 № 357/22-3/34326378/14 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки, податковим органом зазначено, що за період з 11.04.06 по 31.12.12 ПП «ПРОМ АГРО РОСЬ» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 9 280 016 грн., в т.ч. за період з 01.01.10 по 31.12.12 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 8 731 688 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.10 по 31.12.12 встановлено його завищення на загальну суму 41900 грн., у тому числі за грудень 2010 року на суму 41900 грн.

Станом на 01.12.10 року згідно рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на підприємстві обліковувалось дебетове сальдо в розмірі 784 868,46 грн. В грудні 2010 року від ФОП ОСОБА_3 повернуто попередню оплату в розмірі 251 400,0 грн. в т.ч. ГІДВ 41900 грн.( п/д від 29.12.2010 за № 394, 395, 398, 397, 396), та станом на 31.12.12 дебетове сальдо по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» складає 533468,46 грн. При поверненні попередньої оплати ПП «ПРОМ АГРО РОСЬ» не відкориговано суму податкового кредиту з ПДВ в сторону зменшення в розмірі 41900 грн.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року на 41900,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2013 № 0004522203/379, згідно з яким позивачу по вказаному вище порушенню визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 52375,00 грн., з них 41900,00 грн. за основним платежем і 10475,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97 «Про податок на додану вартість» (який підлягав застосуванню до спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97 «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97 «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню

Згідно з підпунктом 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97 «Про податок на додану вартість» якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Таким чином, із наведених норм вбачається, що законодавець зобов'язував платників податків здійснити коригування суми податкових зобов'язань і податкового кредиту якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості.

Як встановлено судом, ПП «ПРОМ АГРО РОСЬ» перерахувало ФОП ОСОБА_3 20.10.2008, 23.10.2008 і 30.10.2008 попередню оплату за товар і контрагент виписав податкові накладні від 20.10.2008 № 343 на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ 16700 грн.; від 23.10.2008 № 372 на суму 102000 грн., в т.ч. ПДВ 17000 грн.; від 30.10.2008 № 374 на суму 114000 грн., в т.ч. ПДВ 19000 грн.

У грудні 2010 року від ФОП ОСОБА_3 позивачу повернуто попередню оплату у розмірі 251400,00 грн. в т.ч. ПДВ 41900,00 грн.

У зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку про те, що позивач повинен був відкоригувати дані суми податкового зобов'язання і податкового кредиту на суму 41900,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість і додатків до них (Розшифровки податкових зобов'язань і податкового кредиту), а також реєстрів отриманих податкових накладних, позивачем не включались до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на підставі податкових накладних від 20.10.2008 № 343, від 23.10.2008 № 372, від 30.10.2008 № 374.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем не було включено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту сплачені у складі ціни товару, підприємство не зобов'язано коригувати дані податкових зобов'язань у зв'язку із повернення коштів за товар.

Відповідачем суду не надано доказів того, що позивач формував податкові зобов'язання і податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3, а висновки податкового органу викладені в Акті перевірки не підтверджені фактично і є необґрунтованими.

Крім того, у запереченнях на позов податковий орган взагалі не наводить обставин за яких було порушено позивачем вимоги підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97 «Про податок на додану вартість» та не обґрунтовує якими документами підтверджується дане порушення, а також не наводить, якими контраргументами спростовуються доводи позивача. При цьому, суд звертає увагу, що у запереченнях на позов викладені інші порушення та обставини, які не є предметом даного спору і не пов'язані із спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимогам даної норми не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 02.09.2013 № 0004522203/379 є протиправним і підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 02.09.2013 № 0004522203/379.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 грудня 2013 р.