Постанова № 36248754, 10.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року 810/3169/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Роздобудько Я.В., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т АН О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області з вимогою визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2013 р. №320/299000017/31.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ФОП ОСОБА_1 отримав податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 20.02.2013 р. №320/299000017/31, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 10926,00 грн., в тому числі 8741,00 грн. за основним платежем та 2185,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Пояснює, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 28.01.2013 р. №414/17-2/13/НОМЕР_1 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимоги податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Маревен Фуд Україна» за період з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р. (далі - Акт перевірки).

Вказує, що ФОП ОСОБА_1 не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач - Білоцерківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що працівниками Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимоги податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Маревен Фуд Україна» за період з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р., за результатами якої складено Акт перевірки.

Вказує, що перевіркою встановлено порушення п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на суму 8741,00 грн., в тому числі: за липень 2012 р. в сумі 8741,00 грн. На підставі чого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимоги податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Маревен Фуд Україна» за період з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р., за результатами якої складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на суму 8741,00 грн., в тому числі: за липень 2012 р. в сумі 8741,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.02.2013 р. №320/299000017/31, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 10926,00 грн., в тому числі 8741,00 грн. за основним платежем та 2185,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковому повідомленню-рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідач вказує, що під час опрацювання декларації за липень 2012 р. використовувалась інформація комп'ютерних баз даних на автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби: Інформація про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України; АС «Перелік платників податку, які не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ» та програмні продукти, які використовуються до впровадження АС «Податковий облік»: АІС «Облік податків і платежів»; АІС «РПП» (реєстрація платників податків); АС «Аудит»; АС «Розподіл платників податку на додану вартість за категоріями уваги»; АС «Скарга»; АС «Співставлення ре5єстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних»; Єдиний реєстр податкових накладних; Картка платника податків (відомості щодо податкової історії); Моніторинг реєстру платників ПДВ; Стстема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України (АС співставлення ПЗ і ПК); Централізована система електричної звітності державної податкової служби України; Система співставлення даних реєстрів вижатих та отриманих податкових накладних контрагентів.

Відповідач вважає, що відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України у ФОП ОСОБА_1 виникла розбіжність за липень 2012 р. в сумі 8741,00 грн. по контрагенту ТОВ «Марвен Фуд Україна».

Суд вважає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення понесених витрат до складу валових.

Судом встановлено, що згідно з реєстраційними даними видами господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 визначено КВЕД:

51.34.0 - оптова торгівля алкогольними та іншими напоями;

52.26.0 - роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями;

51.90.0 - інші види оптової торгівлі;

52.26.0 - роздрібна торгівля тютюновими виробами;

51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту;

52.27.2 - роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами;

55.40.0 - діяльність барів.

В ході проведення перевірки податкової звітності, наданих для перевірки встановлено, що у періоді з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р. ФОП ОСОБА_1 перебував у господарських взаємовідносинах з ТОВ «Маревен Фуд Україна» на загальну суму 52443,12 грн., в тому числі ПДВ - 8740,53 грн. Сума ПДВ в розмірі 8741,00 грн. включена до складу податкового кредиту за липень 2012 р. згідно додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 р. та реєстру отриманих податкових накладних.

Відповідач вказує, ТОВ «Маревен Фуд Україна» подано до Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС податкову декларацію з ПДВ за липень 2012 р., якій присвоєно статус «Не визначено як податкову звітність» в зв'язку тим, що підприємством порушено п.48.3 ст. 48 ПК України, а саме в податковій декларації з ПДВ за липень 2012 р. невірно зазначено обов'язковий реквізит та заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення.

Як вбачаться з матеріалів справи, у відповідності до Договору 330-05-12/6 від 30.05.2012 р. ТОВ «Марвен Фуд Україна», на виконання умов вказаного договору, було поставлено ФОП ОСОБА_1 Товар. За період в якій проводилась перевірка, на користь ФОП ОСОБА_2 було постановлено Товар у відповідності до видаткових накладних та виписано податкові накладні, що були зареєстровані в реєстрі отриманих Податкових накладних позивача та відображено в податковій звітності, а саме: видаткова накладна №717 від 02.07.2012 р. та податкова накладна №3 від 02.07.2012 р. на суму 19881,70 грн., в тому числі ПДВ на суму 3313,62 грн.;

- видаткова накладна №773 від 16.07.2012 р. та податкова накладна №33 від 16.07.2012 р. на суму 15566,80 грн., в тому числі ПДВ на суму 2594,47 грн.;

- видаткова накладна №23000806 від 26.07.2012 р. та податкова накладна №47 від 26.07.2012 р. на суму 16994,62 грн., в тому числі ПДВ на суму 2832,44.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагент позивача - ТОВ «Маревен Фуд Україна» був належним чином зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягами з ЄДР та були зареєстровані платниками ПДВ, отже мав належний обсяг право та дієздатності.

Судом встановлено, що позивачем сформовано суми податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до чинного законодавства України.

Факти надання позивачу послуг, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності: право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Отже, правочин між позивачем та ТОВ «Маревен Фуд Україна» було здійснено на підставі чинного законодавства України з належним оформлення первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як вбачається з матеріалів справи та вищевказувалось, у момент здійснення господарської операції ТОВ «Маревен Фуд Україна» перебував на обліку в органах державної податкової служби України та був платниками податку на додану вартість.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відповідач в Акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення посилається лише на систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів ДПА України.

Однак, така автоматизована система до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відноситься. Придбання податкового кредиту формується лише на підставі первинних бухгалтерських документів та податкової звітності, що передбачено ст.198, ст.201 ПК України.

Таким чином, висновки податкового органу про заниження позивачем ПДВ на суму 8741,00 грн., в тому числі: за липень 2012 р. в сумі 8741,00 грн. є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення від 20.02.2013 р. №320/299000017/31 є таким, що винесено протиправно та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 128, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2013 р. №320/299000017/31 Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В. Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 грудня 2013 р.