Постанова № 36248670, 17.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2013 року Справа № 812/10036/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - Морозов П.В. (довіреність від 04.07.2013 № 1/9/10)

від відповідача - Клюєва О.В. (довіреність від 02.01.2013 № 1-1/24)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області

до державного підприємства «Донбасантрацит»

про стягнення коштів за податковим боргом з екологічного податку у загальному розмірі 465264,03 грн.,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення коштів за податковим боргом з екологічного податку за ІІІ квартал 2013 року у загальному розмірі 465264,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Державне підприємство «Донбасантрацит» знаходиться на обліку в Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області як платник податків.

Державне підприємство «Донбасантрацит» самостійно податковий борг з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах не сплатило, тому позивач просить стягнути кошти відповідача за податковим боргом в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Державне підприємство «Донбасантрацит» адміністративний позов визнало, про що подало клопотання від 16 грудня 2013 року № 1-7/2534 (арк. справи 30-31). У клопотанні відповідач зазначив, що підприємство належить до державного сектору економіки та підпорядковане Міністерству енергетики та вугільної промисловості України. Підприємство виконує державні замовлення з забезпечення енергогенеруючих компаній відповідною ресурсною базою та отримує державну підтримку на часткове покриття витрат на собівартість продукції. Такі грошові кошти є дотаційними цільовими державними коштами і можуть використовуватись виключно на ті цілі, що передбачені «Порядком використання коштів, передбачених в державному бюджеті для надання державної підтримки на часткове покриття витрат на собівартість продукції». Важке фінансове становище в галузі, непропорційний зріст цін на матеріали та обладнання, систематичне підвищення рівня мінімальної заробітної плати в країні і, як наслідок, - недостатній рівень видобутку та реалізації вугільної продукції, призвели до того, що підприємство не має можливості вийти на відповідний рівень для отримання будь-якого прибутку. Часткове недофінансування призводить до неможливості підприємства своєчасно та в повному обсязі виплачувати заробітну плату, здійснювати загальнообов'язкові платежі до бюджету та державних цільових фондів, а також розраховуватись з кредиторами по всіх договірних зобов'язаннях. Також не можливість своєчасного та повного виконання соціальних зобов'язань пов'язана з відчуженням збагачувальних фабрик, які раніше входили до складу державного підприємства «Донбасантрацит», за планами санації під час розгляду справ про банкрутство та передані Фондом державного майна України в оренду. Крім того, з метою виконання рішень суду про стягнення з державного підприємства «Донбасантрацит» заборгованості на користь соціальних фондів на загальну суму 111016 тис. грн., державним виконавцем винесена постанова про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно підприємства. Всі ці фактори негативно впливають на своєчасне виконання зобов'язань перед бюджетом, тим самим ускладнюють та унеможливлюють виплату заборгованості в повному обсязі. Проте, із введенням в експлуатацію нової лави в 1 кварталі 2013 року, збільшується обсяг видобутку вугільної продукції, і, як наслідок, зростають обсяги реалізації та надходження коштів за вугільну продукцію (підприємством укладено договір з державним підприємство «Вугілля України» на поставку вугільної продукції на загальну суму 450 млн. грн., відвантаження якої відбувається щомісячно). Це дозволить підприємству сплачувати суми заборгованості до бюджету щомісячно, не порушуючи строків, встановлених графіком.

З огляду на вищевикладене, відповідач просить встановити спосіб та порядок виконання рішення суду шляхом сплати податкового боргу з екологічного податку за ІІІ квартал 2013 року в сумі 465264,03 грн. впродовж 5 років з оплатою рівними частинами по 7754,00 грн. щомісячно, крім останнього платежу 20 грудня 2018 року у розмірі 7778,03 грн., згідно графіку розстрочення.

У судовому засіданні представник позивача не заперечував проти встановлення порядку та способу виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/10036/13-а про стягнення з державного підприємства «Донбасантрацит» коштів у сумі 465264,03 грн. за податковим боргом з екологічного податку з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, шляхом розстрочення виконання судового рішення зі сплатою рівними частинами щомісячно, відповідно до графіку, зазначеного у клопотанні відповідача (арк. справи 56).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Державне підприємство «Донбасантрацит» як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Красному Лучі Головного управління Міндоходів у Луганській області з 13 травня 2003 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 12 травня 2010 року № 370 (арк. справи 11).

Державне підприємство «Донбасантрацит» як платник окремих податків знаходиться на обліку в Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, про що свідчить довідка про включення платника податків до категорії платників окремих податків від 17 лютого 2006 року № 79 (арк. справи 12).

Відповідно до вимог пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України державне підприємство «Донбасантрацит» є платником екологічного податку.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом VІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою екологічного податку.

У відповідності з підпунктом 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 та підпунктами 240.2-1.1 і 240.2-1.3 пункту 240.2-1 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України державне підприємство «Донбасантрацит» подало до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області:

- податкову декларацію екологічного податку за ІІІ квартал 2013 року від 30 жовтня 2013 року № 9069225558, в якій визначило суму нарахованого податкового зобов'язання з екологічного податку за звітний квартал у розмірі 175472,09 грн. по Краснолуцькій сільській раді, у тому числі: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в сумі 36555,16 грн.; за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти в сумі 9287,29 грн.; за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в сумі 129629,64 грн. (арк. справи 18-19).

- податкову декларацію екологічного податку за ІІІ квартал 2013 року від 30 жовтня 2013 року № 9069224693, в якій визначило суму нарахованого податкового зобов'язання з екологічного податку за звітний квартал у розмірі 289791,94 грн. по Краснокутській сільській раді, у тому числі: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в сумі 112022,30 грн.; за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти в сумі 58794,74 грн.; за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в сумі 118974,90 грн. (арк. справи 20-21).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України державне підприємство «Донбасантрацит» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з екологічного податку, визначену у податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з екологічного податку в сумі 465264,03 грн., що не заперечується відповідачем.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) контролюючим органом державному підприємству «Донбасантрацит» було вручено першу податкову вимогу від 25 листопада 2003 року № 1/228 та другу податкову вимогу від 17 січня 2004 року № 2/2 (арк. справи 14).

Оскільки перша податкова вимога від 25 листопада 2003 року № 1/228 та друга податкова вимога від 17 січня 2004 року № 2/2 є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що державне підприємство «Донбасантрацит» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг у загальному розмірі 465264,03 грн. не сплатило, вимоги контролюючого органу про стягнення коштів в розмірі 465264,03 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленого державним підприємством «Донабасантрацит» клопотання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду у справі № 812/10036/13-а шляхом сплати податкового боргу з екологічного податку за ІІІ квартал 2013 року в сумі 465264,03 грн. впродовж 5 років (60 місяців) рівними частинами починаючи з 20 січня 2014 року по 20 листопада 2018 року включно по 7754,00 грн. щомісячно та 20 грудня 2018 року у розмірі 7778,03 грн., згідно наданого графіку, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Посилання державного підприємства «Донбасантрацит» на важке фінансове становище, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, до того, відповідачем не надано доказів такого становища, безпосередньо відсутність коштів на рахунках, що унеможливлює виконання судового рішення.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не уклав угоду з податковим органом згідно з вимогами статті 100 Податкового кодексу України. Перекладання та використання свого права пов'язаного з обов'язком на укладання відповідного договору відстрочення в межах податкового законодавства сторонами (з одного боку позивача, як стягувача, з іншого - боржника) шляхом прийняття судового рішення про надання такої розстрочки є не коректним. Якщо стягувач в особі Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області вважає можливим встановлення розстрочення сплати податкового боргу зі сплати податкового боргу з екологічного податку, то він не позбавлений такої можливості шляхом вирішення цього питання в межах статті 100 Податкового кодексу України. Перекладання такої можливості на суд є безпідставним.

Крім того, ухилення від виконання постанови суду та невиконання норм діючого законодавства щодо сплати платежів до бюджету, спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки несвоєчасне надходження коштів до бюджету призводить до неналежного забезпечення і функцій, які здійснюються органами державної влади.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про встановлення способу і порядку виконання рішення суду у справі № 812/10036/13-а шляхом сплати податкового боргу з екологічного податку за ІІІ квартал 2013 року в сумі 465264,03 грн. впродовж 5 років (60 місяців) рівними частинами починаючи з 20 січня 2014 року по 20 листопада 2018 року включно по 7754,00 грн. щомісячно та 20 грудня 2018 року у розмірі 7778,03 грн., згідно графіку.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23 грудня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення коштів за податковим боргом з екологічного податку за ІІІ квартал 2013 року у загальному розмірі 465264,03 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти державного підприємства «Донбасантрацит» (ідентифікаційний код 32446546, місцезнаходження: 94500, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, буд. 10) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в сумі 465264,03 грн. (чотириста шістдесят п'ять тисяч двісті шістдесят чотири гривні три копійки) за податковим боргом з екологічного податку, у тому числі:

- в сумі 36555,16 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень шістнадцять копійок) за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення по Краснолуцькій сільській раді в доход Державного бюджету України на р/р 33114362700098 в ГУДКСУ у Луганській області, одержувач - Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код одержувача 37983403, МФО 804013, код бюджетної класифікації платежу 19010110;

- в сумі 9287,29 грн. (дев'ять тисяч двісті вісімдесят сім гривень двадцять дев'ять копійок) за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти по Краснолуцькій сільській раді в доход Державного бюджету України на р/р 33113363700098 в ГУДКСУ у Луганській області, одержувач - Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код одержувача 37983403, МФО 804013, код бюджетної класифікації платежу 19010210;

- в сумі 129629,64 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень шістдесят чотири копійки) за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах по Краснолуцькій сільській раді в доход Державного бюджету України на р/р 33112364700098 в ГУДКСУ у Луганській області, одержувач - Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код одержувача 37983403, МФО 804013, код бюджетної класифікації платежу 19010310;

- в сумі 112022,30 грн. (сто дванадцять тисяч двадцять дві гривні тридцять копійок) за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення по Краснокутській сільській раді в доход Державного бюджету України на р/р 33111362700091 в ГУДКСУ у Луганській області, одержувач - Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код одержувача 37983403, МФО 804013, код бюджетної класифікації платежу 19010105;

- в сумі 58794,74 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні сімдесят чотири копійки) за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти по Краснокутській сільській раді в доход Державного бюджету України на р/р 33110363700091 в ГУДКСУ у Луганській області, одержувач - Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код одержувача 37983403, МФО 804013, код бюджетної класифікації платежу 19010205;

- в сумі 118974,90 грн. (сто вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири гривні дев'яносто копійок) за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах по Краснокутській сільській раді в доход Державного бюджету України на р/р 33119364700091 в ГУДКСУ у Луганській області, одержувач - Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код одержувача 37983403, МФО 804013, код бюджетної класифікації платежу 19010305.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 23 грудня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська