Постанова № 36248569, 19.12.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/3771/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.

за участю секретаря Музика І.О.

сторін:

позивача ОСОБА_1 (за паспортом)

представника відповідача

ГУМВС України в Одеській області Ільченко О.М. (за довіреністю)

Представника відповідача

Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Орлова О.Ю. (за довіреністю)

третьої особи: до суду не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міщанського Дмитра Івановича про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, за результатом якого позивач просить визнати неправомірним наказ ГУМВС України Одеській області від 18.05.2012 року № 208 о/с в частині звільнення з ОВС оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1; зобов'язати ГУМВС України в Одеській області скасувати наказ від 18.05.2012 року № 208 о/с в частині звільнення з ОВС оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1; зобов'язати ГУМВС України в Одеській області поновити ОСОБА_1 на службі в ОВС на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровськгого ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області; стягнути з Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на користь оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, на службі в органах внутрішніх справ він перебуває з 14.05.2010 року, з 12.09.2011 року працював на посаді оперуповноваженого карного розшуку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

21.05.2012 року, по прибуттю на службу до Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, позивачу стало відомо, що наказом ГУМВС України в Одеській області від 18.05.2012 року № 208 о/с, його звільнено за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС Української РСР.

Позивач вказує на те, що рапорт про звільнення з лав ОВС він не подавав, бажання звільнятися зі служби у нього не виникало, у зв'язку з чим рапорт про звільнення з ОВС за власним бажанням не відповідав його, позивача, внутрішньому волевиявленню.

Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся за судовим захистом шляхом поновлення його порушених прав.

Представники відповідачів по справі в особі ГУ МВС України в Одеській області, Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, заявлені позовні вимоги не визнали, в задоволенні їх просили відмовити, посилаючись на те, що посадові особи ГУМВС України в Одеській області при винесенні оскаржуваного наказу діяли в рамках наданих законом повноважень і без порушень права та інтересів позивача, оскільки 16 травня 2012 року, ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення з ОВС за власним бажанням у зв'язку з низькою заробітною платою та ненормованим робочим часом. Визнавши викладені в рапорті причини для звільнення поважними, керівництвом Київського РВ ОМУ ГУМВС було підготовлено матеріали для звільнення ОСОБА_1 у відповідності до вимог діючого законодавства. Позивач був ознайомлений з висновком атестації, що підтверджується його підписом.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міщанський Д.І. в судове засідання не зьявився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи в його відсутності.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ з 14.05.2010 року, з 12.09.2011 року працював на посаді оперуповноваженого карного розшуку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Наказом ГУМВС України в Одеській області № 208 о/с від 18.05.2012 року, у відповідності до п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектора карного розшуку Таїровського відділу міліції Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області звільнено у запас Збройних Сил за власним бажанням 18 травня 2012 року.

Підставою для прийняття вищезазначеного наказу слугував рапорт ОСОБА_1, зареєстрований ГУМВС України в Одеській області 16.05.2013 року за вх. № 1712, згідно змісту якого, ОСОБА_1 просить звільнити його з ОВС за власним бажанням у зв'язку з низькою заробітною платою та ненормованим робочим днем.

Поданням начальника Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області В.В. Гайваненко від 15.05.2012 року, порушено клопотання про звільнення з ОВС лейтенанта міліції ОСОБА_1 за власним бажанням, через визнання причин звільнення такими, що перешкоджають подальшому проходженню служби в ОВС.

Доводи позивача, які покладені в обґрунтування заявленого адміністративного позову полягають у тому, що рапорт про звільнення позивачем не подавався, не підписувався та є таким, що не відповідає волевиявленню позивача, який не мав бажання звільнятися з ОВС.

З метою встановлення достовірності тексту рапорту, підпису в ньому та належності їх позивачу по справі ОСОБА_1, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року, по справі призначена почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Одеському науково - дослідницькому інституту судових експертиз.

Згідно висновку № 3349/02 від 25.10.2013 року судово - почеркознавчої експертизи за матеріалами адміністративної справи № 1570/3771/2012, рукописний текст рапорту без дати про звільнення з ОВСУ, складеного та підписаного від імені ОСОБА_1, вхідний № 1712 від 16.05.2012 року, а також підпис від імені ОСОБА_1 у вказаному рапорті виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Судом також встановлено, що подання про звільнення позивача, висновки старших начальників та рішення по цьому поданню, датовані 15 травня 2012 року, тобто днем що передував зверненню з рапортом про звільнення, у зв'язку з чим хронологія подій є нелогічною та свідчить на користь позивача щодо відсутності факту власноручної подачі рапорту.

Суд не приймає посилання відповідача на атестаційний лист ОСОБА_1 від 14.05.2012 року, в якому зазначено, що у травні 2012 року (без зазначення конкретного числа місяця) ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення і причини для звільнення визнані поважними. Даний атестаційний лист складений 14.05.2012 року, тобто двома днями раніше за зареєстрований 16.05.2012 року рапорт від імені ОСОБА_1, що також свідчить про неналежність зазначеного доказу.

Відповідно до п.64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Згідно з п.68 Положення особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Таким чином, обов'язковою передумовою звільнення співробітника органів внутрішніх справи за п.64 "ж" Положення є власноручно складений рапорт із зазначенням поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

За змістом пункту 68 Положення до закінчення тримісячного строку попередження особа має право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк. Дотримання трьохмісячного строку при звільненні особи, на яку воно поширюється, за вказаних обставин є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача. В порушення цього положення оскаржуваний наказ прийнятий 18.05.2012 року, при відсутності домовленості сторін щодо зазначення дати, з якої позивач бажає бути звільненим за власним бажанням.

На підставі достовірно встановлених фактів, що рапорт про звільнення ОСОБА_1 не складався, не підписувався та не подавався, суд, з метою гарантування реалізації судового захисту прав позивача, які визнаються порушеними, застосовуючи положення ч. 1 ст. 267 КАС України, визнає наказ ГУМВС України в Одеській області від 18.05.2012 року № 208 о/с - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно положень п. 24 Постанови КМ України від 29.07.1991 року № 114 «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (з подальшими змінами).

Згідно п. 8 зазначеної постанови, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Таким чином, якщо середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1, відповідно довідки, наданої відповідачем складає 2280 грн. (за два місяці: березень, квітень 2012 року, тобто за 61 день), то його середньоденний заробіток складає: 2280 грн: 61 день = 37 грн. 38 копійок., які слід помножити на 365 днів року, що дорівнює 13 643 грн. 70 копійки (365 х 37,38 = 13 643, 7). Саме зазначену суму суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за час вимушеного прогулу з ГУМВС України в Одеській області, як розпорядника коштів.

Згідно п.1 ч.1 ст.256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та стягнення середньої заробітної плати за один місяць в розмірі 1 140 грн. (тисяча сто сорок) грн. з утриманням податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з ОМУ ГУМВС України в Одеській області, як розпорядника коштів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 159-164, 256, 267 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міщанського Дмитра Івановича про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул.

Визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України Одеській області від 18.05.2012 року № 208 о/с в частині звільнення з ОВС оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1.

Зобов'язати ГУМВС України в Одеській області поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровськгого ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Стягнути з Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 13 643 (тринадцять тисяч шістсот сорок три ) грн. 70 копійок з утриманням податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та стягнення середньої заробітної плати за один місяць в розмірі 1 140 грн. (тисяча сто сорок) грн. з утриманням податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В.Бжассо

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міщанського Дмитра Івановича про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул.

19 грудня 2013 року.