Постанова № 36248337, 16.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року № 813/7029/13-а

09 год. 45 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий - суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання - Ячмінська Я.О.,

від

позивача Батьков В.В

відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області про вжиття до дочірнього підприємства «Квімекс» датської компанії «Йорк і Ларсен А/С» заходів реагування у сфері державного нагляду.

Обставини справи.

Позивач, Державна екологічна інспекція у Львівській області, звернувся до суду з позовом про:

- зупинення діяльності дочірнього підприємства «Квімекс» датської компанії «Йорк і Ларсен А/С» (Львівська обл., м. Городок, вул. Заводська 2А, ідентифікаційний код 32568687) щодо бездозвільного розміщення та безлімітного утворення і розміщення відходів;

- зупинення бездозвільного розміщення та безлімітного утворення і розміщення відходів дочірнім підприємством «Квімекс» датської компанії «Йорк і Ларсен А/С» (Львівська обл. м. Городок, вул. Заводська 2А, ідентифікаційний код 32568687).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено здійснення відповідачем без дозвільне та безлімітне утворення та розміщення відходів, що є порушенням ст.ст. 32, 33 Закону України «Про відходи».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач представника до суду не направив, повідомлений належним чином. У поданому запереченні проти позову заперечує повністю, вважає вимоги безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив подані докази у їх сукупності, та

в с т а н о в и в:

Державною екологічною інспекцією у Львівській області з 10.04.2013р. по 22.04.2013 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства дочірнім підприємством «Квімекс» датської компанії «Йорк і Ларсен А/С», про що складено акт №648/06/663 (а.с.14-19).

Відповідно до вказаного акта перевірки позивачем встановлено, що відповідачем утворюються та розміщуються наступні відходи: тверді побутові відходи, відпрацьовані люмінесцентні лампи, відходи текстильних матеріалів. Дозвіл на розміщення відходів і ліміти на утворення та розміщення відходів відсутні, що є порушенням ст.32 Закону України «Про відходи». Склад та властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища не визначені, паспорти відходів підприємства відсутні, що є порушенням ст.ст. 17, 26, 33 Закону України «Про відходи». Первинний поточний облік відходів, які утворюються та розміщуються не ведеться , що є порушенням ст.17 Закону України «Про відходи».

На усунення виявлених перевіркою порушень позивачем 22.02.2013 року винесено відповідачеві припис №388-06 (а.с.22-23).

З метою перевірки виконання вимог вказаного припису, позивачем 03.09.2013 р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства дочірнім підприємством «Квімекс» датської компанії «Йорк і Ларсен А/С», про що складено акт №1687/06/1381 (а.с.8-13), у якому зафіксовано не усунення відповідачем попередньо виявлених порушень, підприємством проводиться без дозвільне та безлімітне утворення та розміщення відходів, що є порушенням ст.ст. 32, 33 Закону України «Про відходи».

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст.18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суб'єкти владних повноважень, згідно з ч.3 ст.6 КАС України, мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ч.2 ст.6 КАС України).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, згідно преамбули, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року N 877-V у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон N 877-V).

Згідно з ст. 1 Закону N 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Державна екологічна інспекція у Львівській області діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12 грудня 2011 № 136 (далі - Положення), згідно якого Держекоінспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі та їй підпорядковується.

Відповідно до вказаного Положення, Державна екологічна інспекція у Львівській області у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника-керівника апарату, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України визначає, згідно преамбули, Закон України "Про відходи" від 05.03.1998 р. N 187/98-ВР у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно п.п. "л" п. 4.2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, інспекція Здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами щодо:

дотримання вимог виданих дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

дотримання вимог виданих лімітів на утворення та розміщення відходів;

складання і ведення реєстру об'єктів утворення відходів та реєстру місць видалення відходів;

перевезення небезпечних відходів територією України та транскордонних перевезень відходів;

збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів;

ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, подання відповідної статистичної звітності в установленому порядку та паспортизації таких відходів;

виконання вимог нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, при виробництві продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням;

недопущення змішування та захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія;

дотримання правил і режиму експлуатації установок, виробництв з оброблення та утилізації відходів;

дотримання правил зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації, захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин, небезпечних речовин;

додержання вимог екологічної безпеки при транспортуванні, зберіганні, використанні, знешкодженні й похованні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів;

своєчасності й повноти виконання заходів щодо захисту земель від засмічення відходами.

Відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (ст. 1 Закону України "Про відходи")

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів (п. "а" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи"), не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах (п. "з" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи"), відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України (п. "л" ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи").

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи" з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Зберігання та видалення відходів здійснюється відповідно до ч.4 ст. 33 Закону України "'Про відходи" в місцях визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних та екологічних норм.

Відповідно до п. "а" статті 32 Закону України "Про відходи", з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням виходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Відповідно до пункту "в" статті 17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності в сфері поводження з відходами зобов'язані визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього середовища ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З матеріалів справи судом встановлено отримання відповідачем 20.04.2013 року ліміту на утворення та розміщення відходів на 2013 рік (а.с.37-38), призначення наказом №01-07/01 від 01.03.2013 року відповідальної на підприємстві особи по поводженню з небезпечними відходами (а.с.43), затвердження 27.12.2012 року на підприємстві заходів для максимальної утилізації відходів на 2013 рік (а.с.44-45), плану організації роботи у сфері поводження з відходами на 2013 рік (а.с.46), відомостей про склад та властивості відходів (а.с.47), укладення відповідачем 01.07.2013 року з НТП "Галекоресурс" договору №199/13 про вилучення люмінесцентних ламп (а.с.48) та проведення відповідачем обліку відходів згідно звіту форми № 1-ВП (а.с.49-50).

Вищенаведені встановлені судом фактичні обставини справи вказують на безпідставність доводів позивача про безлімітне утворення і розміщення відповідачем відходів, відтак позовні вимоги в цій частині є бізпідставними і задоволенню не підлягають.

Водночас відповідачем не надано суду доказів отримання дозволу на розміщення відходів у 2013 році, як це передбачено ч. 2 ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. "а" статті 32 Закону України "Про відходи", як і не надано доказів звернення до суду щодо оскарження відмови у видачі такого дозволу. Відтак розміщення відходів відповідачем здійснюється за відсутності передбаченого чинним законодавством дозволу, що свідчить про обґрунтованість доводів позивача щодо бездозвільного розміщення відповідачем відходів.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно п.10 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи та вищенаведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрат у відповідності до вимог ст. 94 КАС України з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зупинити діяльність дочірнього підприємства «Квімекс» датської компанії «Йорк і Ларсен А/С» (Львівська область, м. Городок, вул. Заводська 2А, ЄДРПОУ 32568687) щодо бездозвільного розміщення відходів.

3. Зупинити бездозвільне розміщення відходів дочірнім підприємством «Квімекс» датської компанії «Йорк і Ларсен А/С» (Львівська область, м. Городок, вул. Заводська 2А, ЄДРПОУ 32568687).

4. У задоволенні інших вимог відмовити.

5.Судові витрати з сторін не стягуються.

Постанова відповідно до п.10 ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України виконується негайно.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 20.12.13 року о 16:00 год.

Суддя Коморний О.І.