Постанова № 36248260, 16.12.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р. Справа № 809/3615/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Мельничука В.В.

представника відповідача - Салітринського А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Галицькому районі Івано-Франківської області про стягнення коштів в сумі 2116,41 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області звернулося в суд з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Галицькому районі Івано-Франківської області про стягнення коштів на відшкодування витрат, понесених при виплаті пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в період з 01.04.2013 року по 31.10.2013 року в сумі 2100,00 грн. та поштовий збір в сумі 16,41 грн., а всього разом 2116,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення положень Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного Фонду України на правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, відповідачем не включено до заліку в акти щомісячної звірки та не відшкодовано витрати, понесені позивачем на виплату та доставку пенсій по інвалідності громадянам, що одержали трудове каліцтво за межами України, в тому числі на території республік за період їх входження до складу СРСР в сумі 2100,00 грн. та поштового збору в сумі 16,41 грн. за період квітень-жовтень 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав наведених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених в письмовому запереченні. Зазначив, що відшкодування витрат на доставку та виплату пенсій по інвалідності громадянам, що одержали трудове каліцтво за межами України, на території колишніх республік СРСР, повинно проводитися спеціально уповноваженими органами тієї країни, де ці нещасні випадки трапилися. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з квітня по жовтень 2013 року позивачем здійснено виплату застрахованим особам пенсій по інвалідності особам, які отримали каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на території республік колишнього СРСР, а саме ОСОБА_3 в сумі 1050,00 грн., ОСОБА_4 в сумі 1050,00 грн. та понесено витрати на доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в період з 01.04.2013 року по 31.10.2013 року у вигляді поштового збору в сумі 16,41 грн.

Суми виплаченої пенсії, в тому числі витрат на її доставку, включені позивачем до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за кожний місяць вказаного періоду (а.с.11, 13, 15, 17, 19, 21, 23).

У зв'язку з виникненням неузгодженості у розрахунках між управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Галицькому районі Івано-Франківської області до кожного акту складено таблицю розбіжностей із зазначенням сум, які не прийняті відповідачем до заліку (а.с.12, 14, 16, 18, 20, 22, 24).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем зазначені акти підписані із застереженнями та згідно таблиць розбіжностей не прийнято до відшкодування вищевказані суми виплачених пенсій по інвалідності.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем і відповідачем спір виник з підстав незгоди відповідача відшкодувати позивачу виплачені пенсії по інвалідності та поштового збору на їх доставку за період з 01.04.2013 року по 31.10.2013 року по громадянах, нещасні випадки з якими сталися у 1982 та 1987 роках за межами України на території республік колишнього СРСР.

Факт страхового випадку на виробництві при виконанні ОСОБА_3 трудових обов'язків та отримання інвалідності підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 22.08.1982 року (а.с.80), згідно якого, останній працюючи механізатором (комбайнером) в радгоспі "Рассвет" (Амантуганський район, Турганська область) 22.08.1982 року отримав травму - ампутацію лівої руки. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 10.01.1983 року визнаний інвалідом 3 групи внаслідок нещасного випадку на виробництві та згідно довідки серії Д-71 № 382012 Галицьким відділом соціального забезпечення йому було призначено пенсію по інвалідності (а.с.81). Актом огляду МСЕК (довідка серії 2-18 АА № 074621 від 28.10.1992 року) інвалідність ОСОБА_3 встановлена повічно (а.с.82).

Відносно ОСОБА_4 факт страхового випадку на виробництві при виконанні трудових обов'язків та інвалідність підтверджуються актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 14.09.1987 року (а.с.84-85), згідно якого ОСОБА_4 працюючи електрозварником на Когалимнафтогазбуд будівельному управлінні № 23 (Когалим, Мансійський автономний округ, Тюменська область), 14.09.1987 року отримав травму всього тіла. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 07.01.1988 року був визнаний інвалідом 1 групи внаслідок нещасного випадку на виробництві та згідно довідки серії ИВФ-К-82 № 000401 Галицьким відділом соціального забезпечення йому було призначено пенсію по інвалідності (а.с.86). Згідно виписки з акту огляду МСЕК від 20.01.1992 року (довідка серії ВТЭ-8 № 086927) інвалідність встановлена повічно (а.с.88).

Статтею 1 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в Україні залежно від страхового випадку є: пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині 1 цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до пункту 4 статті 25 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, відновлення здоров'я та працездатності потерпілого, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 вказаного Закону встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

У відповідності до приписів підпункту "г" частини 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у разі настання страхового випадку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються, в тому числі, із страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому, страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми сфера дії Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" поширюється на категорію інвалідів, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві, в тому числі, і відшкодування витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про правонаступництво України" закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

За змістом вимог статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 3 вказаної Угоди визначено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

За приписами статті 80 та 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" нарахування та виплата пенсій проводиться органами Пенсійного Фонду за місцем проживання пенсіонера.

Згідно приписів частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Отже, страхувальником, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодовувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.11.2011 року у справі № 21-361а11.

Як встановлено судом за період з квітня 2013 року по жовтень 2013 року позивачем здійснено виплату пенсій громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким встановлена інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за межами України в сумі 2116,41 грн., в тому числі витрати на її доставку у вигляді поштового збору в розмірі 16,41 грн. Фактичне здійснення таких виплат встановлено під час судового розгляду відповідно до списків осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності за квітень-жовтень 2013 року, підставність їх проведення підтверджено матеріалами справи, зокрема, актами про нещасний випадок на виробництві, актами огляду МСЕК про встановлення інвалідності.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Галицькому районі Івано-Франківської області про стягнення сум фактичних витрат на виплату пенсій по інвалідності особам, які отримали каліцтво в наслідок нещасних випадків на виробництві або професійного захворювання в сумі 2116,41 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Галицькому районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 25925667) на користь управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області витрати на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі 2116 (дві тисячі сто шістнадцять) гривень 41 копійку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 20.12.2013 року.