Постанова № 36248255, 19.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 р. Справа № 804/16312/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представник позивача - Земляний О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.11.2013 року № 0007051501, яким ТОВ «ДОБРОБУД» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 5 626 067 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.11.2013 року № 0007071501, яким збільшено суму гротового зобов'язання ТОВ «ДОБРОБУД» з податку на додану вартість у розмірі 22 551 118,50 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДОБРОБУД» суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі акту перевірки № 108/22-04/32781455 від 18.10.2013р. є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до матеріалів акту камеральної перевірки від 18.10.2013 року № 108/22-04/32781455 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» (далі за текстом - ТОВ «ДОБРОБУД» або позивач) зареєстровано платником ПДВ з 25.01.2010 року. У періоді, за який проведено перевірку, підприємство є платником ПДВ, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.01.2010р. №100264194, виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, індивідуальний податковий номер 327814504655.

Так, 18.10.2013 року фахівцем Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за текстом - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська або відповідач) в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року №9059162574 від 20.09.2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД».

Вказаною перевіркою встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «ДОБРОБУД» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 24 декларації) на суму 5 626 067 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 15 034 079 грн. Відповідно п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, до зменшення підлягає залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року по ТОВ «ДОБРОБУД» у розмірі 5 626 067 грн. та підлягає збільшенню сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету (р.25.1, р.25) у розмірі 15 034 079 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 18.10.2013 року № 108/22-04/32781455 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість».

ТОВ «ДОБРОБУД» не погодилось з доводами та висновками акту перевірки та подало свої заперечення.

Листом ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 08.11.2013 року № 15567/10/04-63-22-04-10 висновки акту перевірки були залишені без змін.

20.11.2013 року позивачем отримані податкові повідомлення рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська: від 12.11.2013 року № 0007051501, яким ТОВ «ДОБРОБУД» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 5 626 067 грн.; від 12.11.2013 року № 0007071501, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ДОБРОБУД» з податку на додану вартість у розмірі 22 551 118,50 грн., з яких за основним платежем 15 034 079 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7 517 039,5 грн.

Суд вважає, що вищезазначені податкові повідомлення рішення винесені з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (пункт 200.3)

Згідно пункту 200.4, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 4.6.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011р., № 1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Позивачем було подано податкову звітність та уточнюючий розрахунок з відображенням суми від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 8 321 910 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 18.10.2013 року № 108/22-04/32781455 та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, підставою для зменшення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість стали обставини, відображені в акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОБРОБУД» з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року від 15.07.2013 року № 202/15-1/32781455 та винесені на його підставі податкові повідомлення - рішення від 08.08.2013 року № 0000391501, яким позивачу зменшено розмірі від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20 122 485 грн., та № 00004011501, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15 439 402,79 грн.

14.08.2013 року ТОВ «Добробут» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, та які постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2013 року в справі № 804/10998/13-а позов було задоволено, проте вищезазначене рішення суду на час слухання справи не набрало законної сили.

Згідно п. 57.3. ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням приписів абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України у взаємозв'язку із обставинами даної справи, суд дійшов висновку, що як станом на дату проведення камеральної перевірки, так і станом на дату прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, відповідач був обізнаний про те, що сума податкового зобов'язання, яка визначена позивачеві податковим органом, є неузгодженою.

А відтак, суд дійшов висновку, що у позивача у жовтні 2013 року був відсутній обов'язок сплачувати визначену у податкових повідомленнях - рішеннях від 08.08.2013 року № 0000391501 та № 00004011501 суму грошового зобов'язання та відображати її у податковій звітності до дня набрання судовим рішенням законної сили за результатами їх оскарження.

Також, у зв'язку із наведеним суд критично ставиться до твердження податкового органу про використання позивачем суми від'ємного значення з податку на додану вартість у наступних податкових періодах лише після набрання законної сили судових рішень.

Вказана позиція також відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013 року по справі К/9991/50678/12.

Окрім того, в самому податковому повідомленні-рішенні форми «В4» від 08.08.2013 року № 0000391501, на яке посилається податковий орган, зазначено, що при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження сума від'ємного значення податку на додану вартість зменшується у картці особового рахунка платника податків, шо ведеться в органі державної податкової служби, протягом десяти календарних днів, що настають за днем її закінчення.

Таким чином, до закінчення процедури судового оскарження, залишок суми від'ємного значення в розмірі 20 122 485 грн., яка була задекларована за квітень 2012 року, продовжує враховуватись позивачем при розрахунку суми ПДВ наступних звітних періодів та відображатись в особовому рахунку позивача в ДПІ.

За таких обставин, суд вважає, що орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав зменшив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 5 626 067 грн., а тому позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення форми «В4» від 12.11.2013 року за №0007051501 є обґрунтованими.

Крім того, як вбачається з таблиці на аркуші 2 акту перевірки від 18.10.2013 року № 108/22-04/32781455, відповідач зменшує суму від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) у декларації за серпень 2013 року на 20 122 485 грн., внаслідок чого зменшується рядок 24 на 5 626 067 грн. та начебто виникає грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 15 034 079 грн.

Наведений розрахунок відповідача є неправомірним та не базується на фактичних показниках податкового обліку та звітності позивача.

Як зазначалось вище, позивачем в рядку 21 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року була задекларована лише частина залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, який був зменшений податковим повідомленням-рішенням форми «В4» від 08.08.2013 року № 0000391501, в розмірі 8 321 910 грн. Інша частина від'ємного значення, яке було задеклароване за квітень 2013 року в розмірі 20 122 485 грн. була використана підприємством позивача для зменшення податкових зобов'язань попередніх звітних періодів.

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту серпня 2013 року склало 2 695 843 грн. (рядок 18 декларації).

Відповідно, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, склав 5 626 067 грн. (рядки 22 та 24 декларації).

Таким чином, відповідач не може зменшити суму від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) у декларації за серпень 2013 року на 20 122 485 грн. (арк. 2 акту перевірки), оскільки така сума від'ємного значення в рядку 21 позивачем взагалі не декларувалась.

Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, у рядку 25 декларації в розмірі 15 034 079 грн. не виникає, навіть якщо повністю зменшити суму від'ємного значення на 5 626 067 грн., оскільки за підсумками серпня 2013 року позивачем задеклароване позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 2 695 843 грн., при тому, що податковий орган не заперечує проти правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань поточного періоду серпня 2013 року.

З наведеного вбачається, що навіть виходячи з позиції відповідача про неправомірність врахування в декларації за серпень 2013 року частини від'ємного значення, яке було зменшене податковим повідомленням-рішенням форми «В4» від 08.08.2013 року № 0000391501, сума грошового зобов'язання в розмірі 15 034 079 грн. не виникає.

В рядку 21 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року позивачем було

задекларовано 8 321 910 грн., що складає частину залишку від'ємного значення попереднього

звітного (податкового) періоду, тобто липня 2013 року.

При цьому, дані податкової декларації за липень 2013 року, у т.ч. від'ємне значення в розмірі 8 321 910 грн. (рядок 24 декларації), яке було перенесене до декларації за серпень 2013 року, підтверджені податковим органом, що вказує на правомірність їх врахування у наступний періодах, (уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених позивачем помилок за липень 2012 року, травень та червень 2013 року, які були подані 27 та 28 серпня 2013 року та були враховані при декларуванні рядку 21 податкової декларації за серпень 2013 року, надані до матеріалів справи). При врахуванні наведених уточнюючих розрахунків сума від'ємного значення попереднього звітного періоду у рядку 21 декларації за серпень 2013 року дорівнює 8 321 910 грн.

Отже, суд вважає що і податкове повідомлення - рішення та форми «Р» №0007071501 від 12.11.2013 року, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України також є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 4588,00 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 458 грн. 80 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3301 від 25.11.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 458 грн. 80 коп. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0007051501 від 12.11.2013 року винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013р. у розмірі 5 626 067 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0007071501 від 12.11.2013 року винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 15 034 079 грн., а також накладено штрафні санкції в розмірі 7 517 039,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДОБРОБУД», код ЄДРПОУ 32781455, судовий збір у розмірі 458 грн. 80 коп., сплачений ТОВ «ДОБРОБУД» згідно платіжного доручення № 3301 від 25.11.2013р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 24.12.2013р.

Суддя Е.О. Юрков