Постанова № 36248201, 18.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5.1.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2013 року Справа № 812/9722/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Риндіна Д.І. (довіреність № Д/10/2013 від 27.11.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1», у якому позивачем заявлено вимогу про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1», яке розташоване за адресою: Донецька область, Шахтарський район, с. Шевченко, вул. Асфальтна, 48, юридична адреса: 94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Московська, 6, шляхом зупинення ведення гірничих робіт в виробках ТОВ «Шахта «Рассвет-1».

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідно до направлення на перевірку № 024/3-202 від 20.11.2013 20 листопада 2013 року посадовими особами теруправління Держгірпромнагляду у Донецькій області проведено позапланову перевірку виконання раніше виданих приписів та додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці на підприємстві ТОВ «Шахта «Рассвет-1» на предмет додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці на підприємстві, виконання припису від 08.08.2013 № 024/3-12/34 та розпорядження № 024/3-670 від 07.05.2013.

Проведеною перевіркою встановлено 4 порушення нормативно-правових актів з охорони праці (охорони надр), з яких 3 можуть створити загрозу життю та здоров'ю людей, а саме п.п.2, 3, 4 акта перевірки № 024/3-12/39 від 20.11.2013.

Відповідно до п.2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 № 826, право заборони виконання робіт виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки, зокрема порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників.

Враховуючи зазначене, у зв'язку з виникненням можливості загрози життю та/або здоров'ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров'ю людей, є підстави для заборони ведення гірничих робіт в виробках ТОВ «Шахта «Рассвет-1».

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд адміністративно справи за його відсутності (а.с.26).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав письмові заперечення проти позову (а.с.41-43), у яких зазначив таке.

Позивач в акті перевірки (п.1) зафіксував, що Планами розвитку гірничих робіт відповідача не передбачено ведення гірничих робіт (проходження розвідувальних виробок) на вугільних пластах L3, L4, L6, L7. Таке твердження позивача, на думку представника відповідача, не містить під собою жодних обґрунтувань, оскільки планом гірничих робіт відповідача навпаки передбачено ведення гірничих робіт на вугільних пластах L3, L4, L6, L7.

Що стосується порушень, зазначених у п.2 та п.3 акта перевірки, відповідач зазначає, що на час проведення перевірки ним наголошено позивачу, що підприємство не має жодного відношення до виробок, що знаходяться на поверхні вугільних пластів L3, L4, L6, L7 та мають вихід на поверхню не в межах підприємства відповідача. Всі гірничі роботи відповідач веде виключно під землею в рамках території та гірничих виробок ТОВ «Шахта «Рассвет-1». Вихід на поверхню із гірничих виробок на підприємстві відповідача можливий лише через основний та вентиляційний стовбури на спеціально обладнаних механізмах, що знаходяться в межах території підприємства відповідача та надійно охороняються.

Що стосується будь-яких робіт, що ведуться поза межами підприємства відповідача, а саме там знаходяться неліквідовані (несанкціоновані) гірничі виробки, які мають вихід на денну поверхню по пластах L3-1, L4-2, L6-2, L7-2 та ніяк не сполучаються з гірничими виробками ТОВ «Шахта «Рассвет-1», то, за наявною у відповідача інформацією, вони знаходяться на земельних ділянках, що належать стороннім фізичним особам, що не є посадовими особами, працівниками або засновниками ТОВ «Шахта «Рассвет-1», та повноваження відповідача щодо будь-яких дій на цих земельних ділянках обмежені правом власності (землекористування) цих невідомих осіб. На теперішній час у відповідача взагалі відсутній будь-який документ, що підтверджує право користування земельною ділянкою, на якій розташовані виробничі потужності відповідача.

Крім того, відповідач зазначає, що він неодноразово звертався до правоохоронних органів із заявами про порушення норм чинного законодавства України, прав ТОВ «Шахта «Рассвет-1» стосовно проведення поверхневої розробки гірничих вугільних пластів відповідача L3, L4, L6, L7. Проте жодної відповіді на такі звернення не отримав.

Відповідач вважає, що позивач наділений усіма повноваженнями та повинен самостійно встановити землекористувачів та притягнути їх до відповідальності.

З порушенням, зазначеним у п.4 акта перевірки, відповідач також не згоден та зазначає, що гірничі виробки ТОВ «Шахта «Рассвет-1» охороняються належним чином, територія підприємства огороджена та відсутня будь-яка законна можливість проникнення на його територію сторонніх осіб. Що стосується несанкціонованих виробок, то відповідач не має права та не зобов'язаний їх охороняти, з огляду на те, що не є власником або землекористувачем земельних ділянок, на яких знаходяться ці гірничі виробки з виходом на поверхню не через головний та вентиляційний стовбури підприємства.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що встановлені перевіркою позивача порушення не стосуються діяльності ТОВ «Шахта «Рассвет-1», а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Шахта «Рассвет-1» видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4982 від 11.06.2009 на видобування кам'яного вугілля на 20 років. Відомості про ділянку надр, що надається у користування: технічні межі поля шахти «Рассвет-1», пласти M3, L3, L4, L6, L7 (а.с.44-45).

Відповідачу надано гірничий відвід з метою розробки родовища кам'яного вугілля в технічних межах шахти «Рассвет-1», пласти М3, L3, L4, L6, L7, гірничий відвід знаходиться в Шахтарському районі Донецької області, що підтверджено актом про надання гірничого відводу від 22.07.2009 (а.с.46-47).

20.11.2013 територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області проведено позапланову перевірку ТОВ «Шахта «Рассвет-1» дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в частині виконання раніше виданого припису від 08.08.2013 № 024/3-12/34 та розпорядження № 024/670 від 07.05.2013, за результатами проведення якої складено акт від 20.11.2013 № 024/3-12/39 (а.с.23-24).

Проведеною перевіркою встановлено такі порушення:

1. Ведення робіт по проходженню розвідувальних виробок (ходків) на вугільних пластах L3, L4, L6, L7 не передбачено планами розвитку гірничих робіт по ВАТ «Шахта «Рассвет-1» на 2013 рік, що є порушенням п.12.1.ІV НПАОП 10.0-1.01-10 Правил безпеки в вугільних шахтах;

2. Не ліквідовані гірничі виробки, які мають вихід на денну поверхню (7 виробок) по пластах L3-1, L4-2, L6-2, L7-2, що є порушенням п.2.2.ХІ НПАОП 10.0-1.01-10 Правил безпеки в вугільних шахтах;

3. Відсутній затверджений ПЛА на ці виробки (розвідувальні ходки), що є порушенням п.6.3.ІV НПАОП 10.0-1.01-10 Правил безпеки в вугільних шахтах;

4. Відсутня система охорони на розвідувальних виробках, яка виключає доступ сторонніх осіб у підземні виробки, що є порушенням п.17.5.ІV НПАОП 10.0-1.01-10 Правил безпеки в вугільних шахтах.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 № 826 (далі - Положення), загроза життю, здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Пунктом 2.26 Положення передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:

- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників;

- порушень вимог Кодексу України про надра;

- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Відповідно до п.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу держаного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, судом встановлено, що зупинення виробництва, виконання робіт допускається за умови, зокрема, порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що порушення, зазначені в акті перевірки, та які стали підставою для звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом, допущені не ТОВ «Шахта «Рассвет-1» та не мають жодного відношення до ведення гірничих робіт в виробках відповідача. Такого висновку суд дійшов з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що всі гірничі роботи відповідач веде виключно під землею в рамках території та гірничих виробок ТОВ «Шахта «Рассвет-1», відповідно до плану гірничих робіт (а.с.58-61).

Такі роботи відповідач здійснює на вищевказаних пластах лише з власного стовбуру і лише з території власного підприємства. Несанкціоновані гірничі виробки, існування яких встановлено проведеною перевіркою, не сполучаються із виробками відповідача, що підтверджено актом обстеження гірничих виробок, що мають вихід на поверхню на гірничому відводі ТОВ «Шахта «Рассвет-1» від 20.11.2013 (а.с.56) та актом обстеження гірничого відводу ТОВ «Шахта «Рассвет-1» від 29.11.2013 (а.с.57).

Із зазначених актів вбачається, що обстеженнями встановлено факти несанкціонованого видобутку вугілля в межах гірничого відводу шахти. Згідно викопіювання земельного відводу, на якому зазначено розташування виробок, що обстежуються, всі виробки знаходяться на земельних відводах, що не належать ТОВ «Шахта «Рассвет-1» (а.с.69). На планах гірничих робіт всі ці виробки не мають сполучення з гірничими виробками шахти.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані акти обстежень спростовують порушення, зазначені у п.п.1, 2, 3 акта перевірки від 20.11.2013 № 024/3-12/39.

Суд також зауважує, що обстеження гірничих виробок проведені комісією шахти за участю головного державного ГТІ Східної ДРГТІ Шашеля В.О., який здійснив перевірку відповідача та склав акт перевірки від 20.11.2013 № 024/3-12/39.

З листа Держземагентства у Шахтарському районі Донецької області від 10.12.2013 за № 01-08-1558 вбачається, що згідно розпорядження голови облдержадміністрації від 19.05.2011 № 282 ТОВ «Шахта «Рассвет-1» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду загальною площею 12,7 га. для розміщення породного відвалу та промислового майданчику на території Розівської сільської ради. На теперішній час правовстановлюючі документи на земельні ділянки відсутні (а.с.103).

Отже судом встановлено, що ТОВ «Шахта «Рассвет-1» користується земельними ділянками лише під породним відвалом та проммайданчиком ТОВ «Шахта «Рассвет-1».

Крім того, судом встановлено, що гірничі виробки відповідача охороняються належним чином, територія підприємства огороджена, що підтверджено договором про надання послуг охорони, укладеним між ТОВ «Шахта «Рассвет-1» та ТОВ «ВЗБМ» № 01-01/04-2010 (а.с.72-78), листом № 86/ОТ від 29.11.2013 про щозмінне обслуговування та обстеження гірничих виробок (а.с.62).

Сукупність вищезазначених доказів у повній мірі підтверджує те, що ТОВ «Шахта «Рассвет-1» не має відношення до виробок, що знаходяться на поверхні вугільних пластів L3, L4, L6, L7, та мають вихід на поверхню не в межах підприємства відповідача. Такі виробки не знаходяться в межах земельних ділянок, якими користується відповідач.

Оскільки відповідач не має жодного відношення до таких виробок, суд погоджується з доводами представника відповідача, що у плані розвитку гірничих робіт підприємства й не може бути передбачено ведення таких робіт на вугільних пластах L3, L4, L6, L7 поза межами території підприємства. Відповідно, у відповідача й відсутні обов'язки щодо ліквідації таких гірничих виробок та їх охорони.

Що стосується посилань позивача на положення ч.4 ст.16, ч.4 ст.24 Кодексу України «Про надра», суд вважає за необхідне зазначити таке.

По-перше, судом встановлено ТОВ «Шахта «Рассвет-1» вжито заходів, щодо усунення порушень сторонніми особами законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на гірничих відводах товариства, що підтверджено: актами обстеження гірничих виробок, проведених комісією за участю головного державного ГТІ Східної ДРГТІ Шашеля В.О. (а.с.56-57); зверненням № 176 від 03.12.2013 до управління Держземагентства у м. Шахтарськ Донецької області за отриманням інформації щодо суміжних з відповідачем землекористувачів чи власників земельних ділянок з метою виявлення осіб, що незаконно користуються надрами, шляхом ведення діяльності у несанкціонованих виробках (а.с.63); повідомленням про злочин до Шахтарської міжрайонної прокуратури Донецької області № 174 від 28.11.2013 (а.с.48-19).

По-друге, у судовому засіданні встановлено, що до ТОВ «Шахта «Рассвет-1» сторонні особи за отриманням згоди на здійснення діяльності, пов'язаної з користуванням надрами в межах гірничого відводу відповідача, не зверталися.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що порушення, зазначені в акті перевірки від 20.11.2013 № 024/3-12/39, які стали підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом, не мають будь-якого відношення до ведення гірничих робіт в виробках відповідача, а, відтак, відсутні підстави для зупинення ведення таких робіт в виробках ТОВ «Шахта «Рассвет-1».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.88 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судових витрат.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до розгляду адміністративної справи по суті.

Відповідно до ст.94 КАС України, оскільки судове рішення постановлено не на користь позивача, суд вважає за необхідне стягнути з нього судові витрати по сплаті судового збору.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.8 п.1 ст.40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2013 рік затверджено Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік», відповідно до якого мінімальна заробітна плата з 01 січня 2013 року складає 1147,00 грн.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 68,82 грн.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що його кошторисом не передбачено витрати на сплату судового збору. Вказана обставина не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 68,82 грн.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 18 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23 грудня 2013 року, про що згідно вимог ч.4 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Рассвет-1» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, - відмовити повністю.

Стягнути з територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області (місцезнаходження: 86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20, ідентифікаційний код 37968280) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень вісімдесят дві копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 23 грудня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова