Постанова № 36248029, 12.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року 810/5910/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 11 год. 46 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бондарев" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бондарев" з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2013 року №0000882200, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 106250 грн., з яких: 70833 грн. - за основним платежем, 35417 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, посадовими особами Іванківської МДПІ Київської області ДПС з 21.05.2013р. по 23.05.2013року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Торговий дім "Бондарев" з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Тероль" за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012 року .

За наслідками перевірки складено Акт від 28.05.2013 №200-22/32783520, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п. п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 70833 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Іванківською МДПІ Київської області ДПС, яку реорганізовано у Вишгородську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 № 0000882200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 106250 грн., з яких - 70833 грн. за основним платежем та 35417 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, ознайомившись з Актом перевірки від 28.05.2013р. №200-22/32783520 та прийнятим на підставі нього оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважає що даний акт не відображає фактичні обставини справи, висновки викладені у вказаному акті перевірки не відповідають існуючим фактам та діючому податковому законодавству, вчинені з перевищенням меж компетенції даного перевіряючого органу, зазначені в ньому порушення вимог податкового законодавства не узгоджуються з фактично проведеними та облікованими господарським операціями, є надуманими, не підтвердженими документально, а відтак дії відповідача, які полягають у формуванні в акті 28.05.2013 №200-22/32783520 висновків про безтоварність та нікчемність господарських операцій з ТОВ «Тероль» є протиправними, а прийняте податкове повідомлення-рішення - незаконним і такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні 20 листопада 2013 року та 28.11.2013 року представника позивача зобов'язано надати у наступне судове засідання докази, що засвідчують реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Тероль», докази, що підтверджують використання отриманих послуг у власній господарській діяльності позивача, пояснення щодо кількості приміщень, які знаходяться в оренді та які з них перебували вільними та в подальшому, за результатами проведених досліджень були також здані в оренду, обґрунтовані пояснення щодо доцільності досліджень, проведених ТОВ «Тероль» та якого економічного ефекту вони досягли, пояснення щодо кількості замовлень відносно аналізу ринку нерухомості у 2012 році, пояснення по кожному об'єкту оренди, її вартості, та термінів оренди, в яких вона перебувала та планується до здачі в оренду в майбутньому, а також інформацію щодо вимог згідно до угоди про дослідження цін ринку нерухомості.

У судовому засіданні 20 листопада 2013 року та 28.11.2013 року представник позивача Богатов Ю.М. позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

У судове засідання 12 грудня 2013 року представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 10.12.2013 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в яких він просить розглянути справу без участі представника позивача, документи. які витребовувались судом у позивача та відповідні пояснення, надані не були.

На підставі зазначеного, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності представника позивача, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що договір, укладений між ТОВ "Торговий дім "Бондарев" та ТОВ "Тероль", не спричиняє реального настання правових наслідків, не носить реальних характер, а тому вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Кабанов В.І. у судовому засіданні позов не визнав, з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бондарев" є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Іванківської міжрайонної державної адміністрації 18.05.2004р.. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 26.05.2004р. за № 325, перебуває на обліку Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області та є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про платника податку на додану вартість від 28.05.2004р. №200009511.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тероль" є юридичною особою, що зареєстрована Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 12.07.2012 року за №107020000046861. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.07.2012 за №62609, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва.

3 вересня 2012 року між позивачем та TOB "Тероль" був укладений Договір про надання маркетингових послуг №03/09-12, відповідно до умов якого, TOB "Тероль" взяло на себе зобов'язання здійснити надати послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вартість послуг складала 425000 грн., в тому числі ПДВ - 70833, 33 грн.

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції, ТОВ "Торговий дім "Бондарев" включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг за податковою накладною від 28.09.2012 року № 63, отриманою від ТОВ "Тероль", у розмірі 70833, 33 грн.

У період з 21 травня 2013 року по 23 травня 2013 року посадовими особами Іванківської МДПІ Київської області ДПС з проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Торговий дім "Бондарев" з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Тероль" за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012року.

За наслідками перевірки складено Акт від 28.05.2013 №200-22/32783520 «про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТД «Бондарев» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Тероль» за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року.

Згідно висновків, зазначеного Акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2012 року на загальну суму 70833 грн.

При перевірці позивача посадовими особами податкового органу взято до уваги Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 13.11.2012 року №4854/22-8/38291229 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Тероль" (код ЄДРПОУ 38291229) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2009 року по 31.10.2012 року та Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 28.11.2012 року №5174/22-8/38291229 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Тероль" (код ЄДРПОУ 38291229) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2009 року по 31.10.2012 року.

Згідно матеріалів зазначених перевірок ТОВ "Тероль", ДПІ у Печерському районі м. Києва, встановлено відсутність первинних документів у ТОВ "Тероль" та відсутність самого підприємства - стан платника: направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, податкові зобов'язання ТОВ "Тероль" не задекларовані.

Надані до перевірки акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт їх використання в господарській діяльності підприємства ТОВ ТД "Бондарев" (замовника послуг), яка доцільність та потреба у вказаних послугах на дослідження ринку. Надані документи лише фіксують господарські операції з ТОВ "Тероль", але не підтверджують їх реальність.

Таким чином, перевіркою не встановлено, що здійснені господарські операції ТОВ ТД "Бондарев" з ТОВ "Тероль" носять реальний характер, а придбані послуги використано в межах господарської діяльності.

Крім того, податковим органом взято до уваги інформацію, яка міститься у програмному забезпеченні "Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України" про розбіжність між даними податкового кредиту, задекларованого ТОВ "Торговий дім "Бондарев"та даними податкових зобов'язань, задекларованих ТОВ "Тероль".

На підставі висновків Акту перевірки Іванківською МДПІ Київської області ДПС, яку реорганізовано у Вишгородську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 № 0000882200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 106250 грн., з яких - 70833 грн. за основним платежем та 35417 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Платники податку на додану вартість, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа: 1) що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

В силу пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.14 статті 200 Податкового Кодексу України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктом оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Згідно з пунктом 201.15 статті 200 Податкового Кодексу України, зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку-продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі Закон України від 16.07.1999 №996-XIV), податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме - вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Із системного аналізу положень пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних та здійснення реальної господарської операції.

Разом з тим, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, наявність належно оформлених первинних бухгалтерських документів не є безумовною підставою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаного товару (послуг).

Таким чином, право нарахування податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійснення ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності. За відсутності факту придбання товарів, відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних бухгалтерських документів.

Як доказ реального здійснення господарських операцій по наданню послуг , позивач посилався на наявність договору №03/09-12 про надання маркетингових послуг від 03 вересня 2012 року, акт приймання - передачі простого векселя за Договором №03/09-12 від 3 вересня 2012 року , Угоду про внесення змін (доповнень) до Договору №03/09-12 від 3 вересня 2012 року, акт №ОУ-000035 здачі -прийняття робіт (надання послуг) від 28 вересня 2012 року, податкову накладну №63 від 28.09.2012 року.

Проте, суд критично оцінює вказаний ТОВ "ТД "Бондарев" Акт №ОУ-000035 здачі -прийняття робіт (надання послуг) від 28 вересня 2012 року на дослідження ринку рекреаційної нерухомості м. Києва та Київської області у вересні 2012 року на загальну суму 425000 грн., в тому числі ПДВ 70833,33 грн., у зв'язку з наступним.

У наданому акті здачі - прийняття робіт (надання послуг) не наведено вид, обсяг, перелік зібраних матеріалів щодо проведених досліджень, не вказано, які матеріали та в якому вигляді (на паперових чи електронних носіях) передавались замовнику.

Як зазначено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2009року К-33685/06, якщо у платника відсутні первинні документи під час перевірки, то суд не може брати до уваги їх, якщо платник надав їх під час судового розгляду справи.

До перевірки підприємством ТОВ "ТД "Бондарев" не надано також жодних звітів чи інших документів, які б підтверджували надання послуг з дослідження ринку рекреаційної нерухомості м.Києва та Київської області. Надані до перевірки матеріали не містять доказів на підтвердження того, що ТОВ "Тероль" вивчало, досліджувало та аналізувало ринок рекреаційної нерухомості, зокрема, щодо характеру та обсягу зібраної інформації, яким саме чином надавались послуги, чим підтверджується надання таких послуг (матеріальне вираження) та доказів на підтвердження доцільності придбання послуг щодо дослідження ринку рекреаційної нерухомості та сплати винагороди, згідно яких критеріїв встановлювалась вартість послуг, які нібито надавались ТОВ "Тероль" та приймались ТОВ "ТД "Бондарев". Згідно пояснення керівника, розрахунки між суб'єктами господарювання за і отримані послуги не проводились. що також вказує на сумнівність господарських операцій з ТОВ "Тероль".

Не надано пояснень представником позивача і під час судового розгляд щодо виду, обсягу, переліку зібраних матеріалів щодо проведених досліджень, не вказано які матеріали та в якому вигляді (на паперових чи електронних носіях) передавались замовнику.

Отже, суд з наданих позивачем документів не має можливості встановити обсяг наданих позивачу послуг та дослідити результати дослідження.

Крім того, судом встановлено, що під час перевірки позивачем - ТОВ ТД "Бондарев" до перевірки не надано договір №03/09-12 від 03.09.2012 року , згідно якого повинні надаватись вказані послуги, вказаний договір було надано лише суду під час судового розгляду справи.

В позовній заяві позивач посилається на факт оплати отриманих послуг відповідно до умов договору № 03/09-12 від 03.09.2012р.

Системний аналіз змісту договору та змісту позовної заяви разом з додатковими поясненнями не дає змоги встановити реальність господарських операцій між ТОВ "ТД "Бондарев" та ТОВ "Тероль", оскільки наявні протиріччя між зазначеними документами тільки підкреслюють їх невідповідність меті настання реальних наслідків за результатами їх виконання. Так, в пункті 5.1 Договору № 03/09-12 від 03.09.2012р. зазначено обов'язок виконавця надати результати досліджень (з адресами, розрахунками, схемами) але ні до перевірки, а ні під час судового розгляду результати досліджень позивачем не надано.

Згідно п. 8.1 зазначеного Договору, сума винагороди складає 425 000,00 грн., п. 8.2 договору № 03/09-12 від 03.09.2012р. передбачено, що оплата здійснюється протягом 60 банківських днів з дня підписання договору, але згідно виписки від 07.02.2013р. сплачено 26 100,00 грн. та видано простий вексель номіналом 398 900,00 грн. (дата складання 25.12.2012р.) Угода про внесення змін до договору щодо розрахунку за допомогою векселя укладена 25.12.2012р. Отже, оплата здійснена поза межами встановленого договором строку.

Крім того, суд зазначає, що з огляду на долучену до додаткових пояснень Оборотно-сальдову відомість по рахунку 103 за вересень 2012 року можна встановити, що балансова вартість нерухомого майна з початку періоду (01.09.2012р. - тобто до підписання договору про маркетингове дослідження) до кінця періоду (30.09.2012р. - тобто після складання акту здачі-прийняття робіт від 28.09.2012р. за договором 03/09-12) не змінилась.

А отже, змін майнового стану нерухомого майна (на яке мало вплинути проведене; маркетингове дослідження) не відбулося. Позивачем не надано доказів використання результатів дослідження ані для поліпшення нерухомого майна (що змінило б його вартість), ані для переоцінки його вартості чи можливого вибуття як нерентабельного для подальшого утримання.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ "ТД "Бондарев" та ТОВ "Тероль", було надано документ - а саме Акт №ОУ-0000036, який складено з порушеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІІ та є юридично дефектним (відсутнє місце складання, неможливо ідентифікувати осіб, підписи яких містяться на документі)

Відповідно до діючого законодавства зазначений акт не може бути визнаний первинним документом та не дає права на формування показників податкової звітності.

Крім того, суд зазначає, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа № 810/4750/13-а за позовом ТОВ "ТД "Бондарев" до Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень став акт перевірки ТОВ "ТД "Бондарев" по взаємовідносинам з ТОВ "Альфакем-Україна", висновками якого встановлено безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Предметом взаємовідносин ТОВ "ТД "Бондарев" з ТОВ "Альфакем-Україна" був також договір про надання маркетингових послуг від 28.02.2012р, об'єктом досліджень в якому є "Маркетингове дослідження торгових центів міста Києва". Сума договору складає 180000,00грн.

Зазначені факти можуть свідчити про нереальність виконання маркетингових досліджень, оскільки не встановлено факту використання їх результатів в діяльності ТОВ "ТД "Бондарев", до того ж відсутня розумна мета для замовлення маркетингових досліджень з однаковим об'єктом протягом 6 місяців.

Також, під час судового розгляду справи позивачем не надані матеріали, які б підтверджували, що ТОВ "Тероль" вивчало, досліджувало та аналізувало споживчий попит, зокрема, щодо характеру та обсягу зібраної інформації, яким саме чином надавались маркетингові послуги, чим підтверджується надання таких послуг (матеріальне вираження) та доказів на підтвердження доцільності придбання вищевказаних послуг та сплати винагороди, згідно яких критеріїв встановлювалась вартість послуг, які нібито надавались ТОВ "Тероль" та приймались ТОВ "ТД "Бондарев".

ТОВ "ТД "Бондарев" не надано суду жодних звітів чи інших документів, які б підтверджували надання послуг з дослідження ринку рекреаційної нерухомості м. Києва та Київської області.

Надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкова накладні не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт їх використання в господарській діяльності підприємства ТОВ ТД "Бондарев" (замовника послуг), яка доцільність та потреба у вказаних послугах на дослідження ринку, а також наявність економічного ефекту чи зміни майнового стану

Надані документи лише фіксують господарські операції з ТОВ "Тероль", але не підтверджують їх реальність.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про безтоварність, тобто лише документальне оформлення відповідних господарських відносин.

Таким чином, на переконання суду, наявність у замовника (покупця) частини належно оформлених документів, які відповідно до статті 198 Податкового кодексу України, є необхідними для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема укладених між постачальником (виконавцем) та замовником договорів, платіжних доручень про оплату послуг, податкових накладних не є безумовною підставою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, що сплачені у ціні придбаних послуг, оскільки доведено, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності, оскільки не проводились самі господарські операції.

Крім зазначеного, посилання позивача на рішення Господарського суду міста Києва в справі № 910/13701/13, як на доказ реальності здійснення господарської операції є неналежним доказом, та таким, що не має правових підстав для застосування норми статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена позиція підтверджена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012р. № 2379/12/13-12, відповідно до якого учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

В даному випадку, податковий орган не був учасником господарського процесу, в якому встановлювалась належність чи неналежність виконання зобов'язань між ТОВ "ТД "Бондарев" та ТОВ "Тероль".

З огляду на викладене, донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а також застосування до ТОВ "Торговий дім "Бондарев" штрафних санкцій по податку на додану вартість відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України відповідає вимогам чинного законодавства.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та рішення, а висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість є обґрунтованими.

Водночас, суд зазначає, що позивачем не було надано суду докази на підтвердження обставин, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, а відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бондарев" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2013 року №0000882200 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 грудня 2013 р.