Постанова № 36247627, 17.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р. Справа № 804/13497/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.

за участю:

представника позивача - Жукової Ю.А.,

представника відповідача - Марченко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпостач-Запчастина» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Донпостач-Запчастина», звернувся до суду з позовом до Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.13, яким донарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16 166 грн.67 коп., та за штрафною санкцією 8 084 грн. 00 коп. На обґрунтування позовних вимог позивачем, з посиланням на абз.3 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що покупець має право в будь-який звітний період витребувати та отримати податкову накладну у продавця і включити її в податкову декларацію протягом 365 днів. Пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не містить обмежень щодо звітного періоду, в якому повинна бути подана заява зі скаргою на продавця товарів або послуг. Крім того, статтею 201 Податкового кодексу України визначений вичерпний перелік підстав, які не дають права платнику податків на віднесення сум податку в податковий кредит. Згідно з позицією позивача обмеження такого права у зв'язку з включенням суми в інший звітний період, окрім періоду, в якому податкова накладна була виписана продавцем товарів або послуг, відсутнє. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, Новомосковська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, проти задоволення позовних вимог заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що позивач включив до податкового кредиту червня 2013р. суму ПДВ в розмірі 16 166,67 грн. за податковою накладною січня 2013р. з порушенням приписів п.201.10 ст.201 ПКУ. Оскільки, на думку відповідачу, у разі не отримання податкової накладної, покупець товарів має змогу скористатись своїм правом і подати заяву зі скаргою на постачальника разом із податковою декларацією з ПДВ за той звітний період, в якому відбувся фат сплати податку постачальнику або факт отримання товарів, що підтверджується відповідними документами. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову з підставі, наведених в запереченнях (а.с.79-80).

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що посадовою особою відповідача проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ «Донпостач-Запчастина», а саме податкової декларації з ПДВ за червень 2013р. та Додаток №8. За результатами такої перевірки складений відповідний Акту від 23.09.13 №18/222/32341745 (а.с.13-14, далі - Акт перевірки,), за висновками якого дані перевірки свідчать про порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПКУ, у зв'язку з чим донарахуванню підлягає сума основного платежу в розмірі 16 166,67 грн. Наведені висновки зроблені відповідачем з огляду на те, що до Додатку №8 за звітний період червень 2013р. позивачем включена податкова накладна за №24 від 31.01.13 на суму 97 000 грн., ПДВ - 16 166,67, виписана в січні 2013р., що, на думку відповідача, є порушенням приписів п.201.10 ст.201 ПКУ.

З посиланням на згаданий Акт перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.13 №0001962202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24 251 грн., з яких за основним платежем - 16 167 грн., за штрафними санкціями 8 084 грн. (а.с.16).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як встановлено судовим розглядом, підтверджено матеріалами справи та визнано сторонами, позивач по Декларації з ПДВ за червень 2013 року до складу податкового кредиту означеного періоду включив суму в розмірі 16 167 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Донпостач» на підставі податкової накладної №24 від 31.01.13. За даними Журналу реєстрації вхідної документації з січна 2013р. по грудень 013р., та також Реєстру отриманих податкових накладних за червень 2013р. вказана податкова накладна №24 від 31.01.13 отримана позивачем у червні 2013р., а саме 30.06.13. Оскільки отримана накладна не була зареєстрована у ЄРПН позивач додав до Декларації з ПДВ за червень 2013р. Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних скаргу на постачальника - Додаток №8 до Декларації, відповідно до якої податкова накладна №24 від 31.01.13 не зареєстрована постачальником - ТОВ «Донпостач» в ЄДРПН. Крім того, позивачем до відповідача були надані заява-скарга від 18.07.13 №0718/ЗЧ, податкова накладна від 31.01.13 №24, видаткова накладна за січень 2013р., платіжне доручення за січень 2013р., акт звірки за січень 2013р.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки та не заперечується представником відповідача, будь-які зауваження з приводу неналежного оформлення первинних документів, доданих позивачем до Декларацій в підтвердження оплати та отримання товару за спірною податковою накладеною, відсутні. Між тим, податковий орган не погоджується, що платник податку має право на включення до податкового кредиту звітного періоду сум за податковими накладними, які надійшли в такому звітному періоді, але виписані в іншому звітному періоді, навіть якщо на них подано Додаток №8 до Декларації (заява про відмову постачальника надати податкову накладну/порушення ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Виходячи з положень податкового законодавства, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне. Відповідно до п.201.1 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батьковіфізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням

податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД .

Згідно з п.20.1. ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

За приписами п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки (абз.7 п.201.10 ст.201 ПКУ). Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз.9 п.201.10 ст.201 ПКУ).

Разом з тим законодавець зазначає, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або

порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів,

що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абз.11 п.201.10 ст.201 ПКУ).

Аналіз наведених законодавчих положень, з урахуванням приписів п.198.6 ст.198 ПКУ, за якими право платника на податковий кредит зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, дає підстави для висновку, що при включенні платником податку до декларації за звітний період суми ПДВ за податковою накладеною, оформленою продавцем з порушенням порядку реєстрації в ЄРПН, такий платник податку - покупець має додати до такої декларації заяву зі скаргою на продавця, а також розрахункові/первинні документи, що підтверджують факт оплати/отримання таких товарів/послуг. При цьому, зі змісту викладених приписів ПКУ не вбачається, що законодавець обмежує таке право платника податків включенням суми ПДВ за податковою накладеною, оформленою продавцем з порушенням порядку реєстрації в ЄРПН, саме до того звітного періоду, в якому така податкова накладна була виписана.

Факт отримання позивачем податкової накладної від 31.01.13 №24, оформленої продавцем з порушенням порядку реєстрації в ЄРПН, в червні 2013р. підтверджується Журналом вхідної кореспонденції позивача та реєстром отриманих податкових накладних за червень 2013р. (а.с.94-116) та не спростований відповідачем.

На підставі викладеного, враховуючи додання позивачем до Декларацій за червень 2013р. всіх документів, передбачених абз.11 п.201.10 ст.201 ПКУ, суд доходить до висновку, що товариством правомірно сформована сума податкового кредиту за такою податковою накладною у Деклараціях за червень 2013р. в сумі 16 167 грн.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що в разі невиконання обов'язків продавця, щодо видачі податкової накладної у встановлені законодавством терміни для подання звітності з податку на додану вартість, покупець має можливість подати заяву про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну за звітний період з наданням первинних документів, які на момент складання податкової звітності є в наявності, що відповідно до абз.9 п.201.10 ст.201 ПК України надасть право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту того звітного періоду, в якому така податкова накладна виписана, з огляду на таке. По-перше, законодавець не зазначає про обов'язок продавця (постачальника) видавати податкову накладну у встановлені законодавством терміни для подання звітності з податку на додану вартість. По-друге, спірні правовідносини виникли з приводу віднесення позивачем до складу податкового кредит сум за податковою накладною, оформленою постачальником з порушенням порядку реєстрації в ЄРПН, а не у зв'язку з невиконання ним обов'язку з видачі податкової накладної.

Крім того, суд зважує, що така позицій податкового органу не відповідає позиції ДПС України, викладеній в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженій Наказом ДПС України від 16.02.12 №127. Так, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, зазначає, що податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. В цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається.

За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи та позиція податкового органу стосовно протиправності включення позивачем до складу податкового кредиту за червень 2013р. суми в розмірі 16 167 грн., не ґрунтуються на вимогах закону, а отже і спірне податкове повідомлення-рішення не узгоджується з вимогами ПКУ, у зв'язку з чим підлягає скасуванню як протиправне. Беручи до уваги наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпостач-Запчастина» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 03.10.13 №0001962202.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпостач-Запчастина» (код ЄДРПОУ - 34824364) витрати по сплаті судового збору в сумі 242 грн. (двісті сорок дві гривні) 50 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складений 23.12.13.

Суддя А.О. Коренев